Це було б підкреслення не тільки особливого обличчя своєї бібліотеки, а й її активної ролі у вихованні читацьких інтересів, читацького смаку. І, знов таки, тут також може сказати своє слово «Бібліотечна планета».

Для неї самої дуже важливо розширювати зв’язки з читачами, бібліофілами, пошуковцями. Прикрасили б часопис розповіді про унікальні видання, долі цікавих книжок, «детективні» розслідування загадкових фактів з історії книжкової та бібліотечної справ тощо.

За останнє десятиліття, паралельно з утотужненням технологічної озброєності багатьох бібліотек, розширилося й коло їхніх громадських функцій. Вони стали звичною ареною численних суспільно- політичних акцій, відігравали не останню роль в інформуванні населення про виборчі та інші кампанії, почали надавати чимало раніше незвичних послуг тощо.

Зразком того, що можуть зробити бібліотеки у справах загальнодержавної ваги, є досить широко проведена всеукраїнська акція «Ресурси бібліотек у боротьбі з корупцією», започаткована і здійснена в межах спільного проекту Міжнародного благодійного фонду захисту і сприяння розвиткові бібліотек України та Національної парламентської бібліотеки України за інформаційної підтримки часопису «Бібліотечна планета».

Що ж до наукової складової журналу, то тут багато завдячуємо науковцям – членам редколегії, які спочатку принесли свої статті, а зрештою прислали праці своїх аспірантів. Становленню „Бібліотечної планети” як наукового видання особливо сприяли професори В. Бабич, В. Загуменна, Т. Ківшар, М. Слободяник, А. Чачко. Вони розкривали у своїх публікаціях такі актуальні теми, як формування іміджу бібліотек у демократичному суспільстві, історія українських бібліотек, діяльність видатних діячів бібліотечної справи, серед яких І. Огієнко, А. Маркевич, І. Крип’якевич,. Сірополко та багато інших. Наукові статті журналу торкалися проблем запровадження інноваційних технологій; підготовки кадрів та організації їх безперервної освіти; основних напрямів бібліографічної діяльності; розвитку бібліотекознавства в Україні тощо.

Аналізуючи діяльність журналу впродовж 2005–2008 рр., можна визначити найбільш популярні теми, що розглядалися в ньому:–

Бібліотечне і довідково - інформаційне обслуговування (74 публ.).–

Бібліотечна професія. Фахова освіта. Кадри та їхній соціальний захист (30 публ.).–

Ювілеї бібліотек. Персоналії (36 публ.).–

Формування, організація і збереження фондів (27).–

Нові інформаційні технології (16).–

Організація бібліотечної справи (15).–

Методична і науково - дослідна робота (13).–

Бібліографічні питання (14).–

Зарубіжний досвід (16).

(41) За тематикою статті, що сподобалися, розподілилися таким чином:*

загальні питання діяльності бібліотек та досвід зарубіжних бібліотек (по 18,2%);*

краєзнавча робота (9,5%);*

робота з читачами, у т.ч. із дітьми та підлітками;

розвиток інформаційних технологій (по 9,25%);*

бібліотечна професія; кадри (по 7,2%);*

робота сільських бібліотек; бібліотечні фонди і каталоги (по 7,15%);*

пропаганда української книги; бібліографічна діяльність;на допомогу навчальному процесу (по 2,1%);*

історія бібліотечної справи; правові засади діяльності бібліотек (по 1,35%).

Відповідність спецпредметів спеціальності „Документознавство та інформаційна діяльність” до тематики статей журналу „Бібліотечна планета”:

1. Бібліотечна професія. Фахова освіта. – Бібліотекознавство;

2. Нові інформаційні технології – Бази даних; інформаційні технології; Інформаційне забезпечення;

3. З історії бібліотек України – Історія;

4. Українська культурологія - Культурологія;

5. Довідково - інформаційне обслуговування – Документально-інформаційний менеджмент; аналітична обробка інформації.

6. Нормативно-правова база – Основи правознавства.

Як засвідчують соціологічні опитування, така тематика в цілому збігається з інформаційними потребами читачів, хоча деякі питання, особливо щодо правової бази, потребують іще більшої уваги. Приємно відзначити, що в цей період активізувалися як автори журналу працівники НПБУ, котрі опублікували 91 матеріал аналітичного, інформаційного, методичного, бібліографічного та іншого спрямування.

Серед авторів – працівники Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника НАН України, Київського національного університету культури і мистецтв, Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Рівненського державного гуманітарного університету, Республіканської кримсько та тарської бібліотеки імені І. Гаспринського, Наукової бібліотеки Національного університету „Києво- Могилянська академія”, Національної бібліотеки України для дітей, Національної наукової медичної бібліотеки, Державної науково - педагогічної бібліотеки, Харківської державної академії культури, Центру інформаційних ресурсів Посольства США в Україні, Гете- Інституту.

Часто друкуються працівники ОУНБ, здебільшого з керівного складу. Втім, не можна сказати, що журнал повною мірою задоволений їхньою активністю.

За останні три роки отримано матеріали лише з 13О УНБ. Найчастіше надсилають свої статті керівники Дніпропетровської і Кіровоградської ОУНБ.

Таким чином, маючи тираж у 2 000 примірників, можемо сказати, що журнал знайшов свого читача і став трибуною як для багатьох авторитетних фахівців та науковців, так і для великого загалу бібліотекарів із усіх куточків України.

Таблиця 2.2

Поділ матеріалів за географічним принципом

Область | Статті

АР Крим | 7

Чернігівська | 13

м.Київ | 14

Вінницька область | 7

Волинська | 3

Дніпропетровська | 31

Донецька | 23

Житомирська | 7

Закарпатська | 8

Івано-Франківська | 5

Київська | 29

Кіровоградська | 21

Луганська | 20

Львівська | 13

Миколаївська | 24

Одеська | 5

Полтавська | 8

Рівненська | 26

Сумська | 5

Тернопільська | 12

Харківська | 13

Херсонська | 6

Хмельницька | 7

Черкаська | 8

Чернівецька | 6

Але на цьому неможна заспокоюватися. Ще багато треба зробити для підвищення престижу і соціальної захищеності бібліотекарів. Потрібно знов і знов ставити питання про вдосконалення нормативної бази в даній галузі. Публікаціям з окремих проблем слід додати аналітично глобальності охоплення.

Останнім часом викликає занепокоєння невисокий рівень окремих робіт аспірантів і пошукувачів. І хоча «Бібліотечна планета» лише трибуна, є сенс подумати про те, як краще зорієнтувати молодих науковців в їхній діяльності.

ДО 10-річчя заснування журналу „Бібліотечна планета” (1998-2008 рр.) було проведено анкетне опитування його читачів, на яке відгукнулося 518 респондентів. Аналіз анкет дозволяє виявити думки читачів про часопис, накреслити пріоритетні теми, спрямування, тенденції розвитку видання.

Приємно відзначити майже 100-відсоткову позитивну оцінку журналу.

Респонденти віддали належне продовженню напрацьованих фаховою періодикою традицій (змістовність, різноплановість публікацій, чітка структурна побудова журналу, вміле поєднання науково - теоретичних