Четверту – погляди фахівців на загальні засади організації бібліотечної справи.

Чільну п’ятірку замикають проблеми, пов’язані з документними фондами бібліотек. На шосту позицію вийшли матеріали культурологічного характеру, в яких висвітлювалися питання розповсюдження духовних цінностей, популяризації книги і читання.

Бурхливе впровадження в бібліотеках України останнім часом сучасних комп’ютерних технологій на різних ділянках роботи зробило однією з пріоритетних тем теоретичні можливості і набутий вітчизняний та світовий практичний досвід у сфері інформатизації книгозбірень. Отже тут сьома позиція.

Поступово формується нова юридично-нормативна база діяльності бібліотек України. Тож восьму сходинку за кількістю займають матеріали, які тим чи

іншим чином розкривають правове підґрунтя роботи бібліотечних закладів на сучасному етапі.

Україна – велика бібліотечна країна зі своєю яскравою і трагічною історією. І журнал завжди з великим пієтетом ставився до історичних наукових матеріалів і розвідок наших фахівців.

Десяту позицію посіли публікації, що висвітлюють міжнародні взаємозв’язки бібліотек та їхнє співробітництво з благодійними фондами.

Статті, в яких журнал віддзеркалював основні найхарактерніші загальнотеоретичні засади і перспективи розбудови бібліотечної справи в країні, за кількістю посіли одинадцяте місце. Не так, як нам би хотілося, розкривалася на шпальтах журналу розгалужена науково-методична та науково-дослідна діяльність бібліотек. Бракувало матеріалів, де б висвітлювалися як нагальні методичні завдання, так і шляхи вирішення більш узагальнених проблем науково-теоретичного рівня. Отже, лише 12 позиція.

На тринадцятій сходинці – матеріали, які висвітлюють державну політику розвитку бібліотечної галузі, організуючу і консультативну роль керівних органів у подальшому вдосконаленні роботи бібліотек країни на сучасних засадах.

Не набув широкого висвітлення зарубіжний досвід, і зовсім обмаль матеріалів було присвячено теоретичним проблемам сучасної каталогізації, сфері практичної аналітики, питанню створення і впровадження електронних інформаційно-пошукових систем.

В середньому кожний номер журналу складається з 21 публікації.

За роки існування видання працівниками НП України (53 автори) підготовлено статей. Тобто в середньому в кожному номері публікується по 5 матеріалів фахівців бібліотеки.

Фахівцями інших провідних бібліотек за цей же період підготовлено статей, відповідно:

Державна історична бібліотека – 7;

ДБ України для юнацтва – 12;

НБ України для дітей – 10;

Одеська державна наукова бібліотека ім. М. Горького – 5;

Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Короленка – 2;

НБ України ім. В. Вернадського – 11;

Державна науково-педагогічна бібліотека ім. В. Сухомлинського – 7;

Державна наукова сільськогосподарська бібліотека – 5;

Державна наукова медична бібліотека – 1.

Прагнення видавців до реалізації у збірнику принципів розгляд фахових проблем у широкому науково-методологічної єдності І послідовності віддзеркалено процеси цивілізаційного розвитку і зазначено: «Мета наукової збірки - висвітлення загального і особливого в теорії та практиці документно-комунікаційної сфери України та Інших країн в умовах переходу від традиційних до нових інформаційних технологій. Журнал «Бібліотечна планета» має стати своєрідним каталогізатором нових Інтегрованих знань у галузі бібліотекознавства та споріднених з нею наукових дисциплін, поєднати в єдину систему теоретичні засади бібліотекознавства, книгознавства, документознавства та інформаціознавства, сприяти порозумінню між науковцями, бібліотечними працівниками, викладачами.

Жанрові ознаки статей можуть і повинні окреслюватись у філологічному аспекті (співвідношення наукової та загальної лексик, інтонаційно-синтаксичні особливості та інші ознаки стилю. Однією з причин такого підходу – бажання визначити жанрові можливості наукового викладу на матеріалі бібліотекознавчих статей.

Сприйняття інформації кожною людиною – це складний процес, який залежить від інтелектуальних здібностей особливості і характеру її взаємовідносин із іншими людьми, а сприйняття преси, у тому числі професійної, можна умовно розглядати у більш вузькому аспекті, коли реципієнт інформації оцінює її у певних узагальнених координатах: «цікаво-нецікаво», «красиво-некрасиво». Тоді цей рівень сприйняття враховується видавцями для вибору матеріалу, шрифту, заголовка, рубрики, колонтитулу, художнього оформлення публікації. Другий, більш глибокий рівень сприйняття можна розглянути за таким умовним порядком:

1. ступінь віддзеркалення певних реалій, стану (осмислення-викладення певних фактів у певній системі або послідовності);

2.введення у проблему (осмислення-викладення з виокремленням фактів, предметів, які знаходяться у певному протиріччі);

3. визначення алгоритму, параметрів удосконалення;

4. вибір і узагальнення (систематизація даних, спрощення картини взаємозв’язків із наведення найбільш показових фактів;

5.порівняння (співставлення з власними концепціями або фактами);

6.консолідація і розмежування (ототожнення або співставлення власних уявлень, концепцій думці автора публікації або відповідним уявленням та концепціями інших осіб);

7.ціннісна орієнтація (передбачає розгляд фахових проблем у широкому контексті державного, національного або ж цивілізаційного розвитку і характеристику фактів з цієї точки зору).Наведені інтелектуальні процеси сприйняття сполучаються з певним емоційним станом і автора, і читача (згода-незгода, байдужість, заздрість, обурення).

Подальше вивчення питання привело до думки, що матеріал зручніше аналізувати, беручи до уваги і певний тематичний ракурс. Наприклад, публікація про зарубіжний досвід обов’язково передбачає порівняння з вітчизняним станом справ; наявність методики допомагає знаходити шляхи вдосконалення діяльності; статті , що спрямовані на підвищення престижу бібліотечної професії розкривають проблематику її набуття та вдосконалення в ній; публікації, що змальовують історичне встановлення фаху, вагомі досягнення окремих осіб впливають на ціннісні переконання спеціалістів тощо.

Виходячи з вищевикладеного, було здійснено відповідну типологізацію статей «Бібліотечної планети». Прокоментуймо її. У графі «Наявність методики» відмічається наявність певної методики, системності дій, практичних і теоретичних підходів у виконанні будь-якого бібліотечного процесу; «Набуття фаху» - висвітлення питань професійної і післядипломної освіти; «Престиж професії» - відомості стосовно підвищення престижу фаху; до «Історії професії» можна віднести статтю, якщо вона висвітлює певний процес або явище в історичному