Таблиця 2.3

«Бібліотечна планета», 1998-2000 рр.(загальна кількість публікацій -218)

Тематико-функціональні аспекти | Кількість статей | Відсотки

Набуття методики |

46 | 21,1

Набуття фаху |

12 | 5,5

Престиж професії |

22 | 10

Історія професії |

19 | 8,7

Актуалізація знань |

26 | 11,9

Постановка проблем |

67 | 30,7

Зарубіжний досвід |

16 | 7,3

Суміжні знання |

10 | 4,8

Таблиця 2.4

«Бібліотечна планета», 2001-2002 рр.(загальна кількість публікацій - 170)

Тематико-функціональні аспекти | Кількість статей | Відсотки

Набуття методики |

35 | 20,6

Набуття фаху |

12 | 7,1

Престиж професії |

15 | 8,8

Історія професії |

17 | 10

Актуалізація знань |

21 | 12,4

Постановка проблем |

48 | 28,2

Зарубіжний досвід |

10 | 5,9

Суміжні знання |

12 | 7,1

Таблиця 2.5

«Бібліотечна планета», 2003-2004 рр.(загальна кількість публікацій - 167)

Тематико-функціональні аспекти | Кількість статей | Відсотки

Набуття методики |

31 | 18,5

Набуття фаху |

14 | 8,4

Престиж професії |

12 | 7,2

Історія професії |

18 | 10,8

Актуалізація знань |

19 | 11,4

Постановка проблем |

50 | 29,9

Зарубіжний досвід |

10 | 6

Суміжні знання |

13 | 7,8

Таблиця 2.6

«Бібліотечна планета», 2005-2006 рр.(загальна кількість публікацій –164)

Тематико-функціональні аспекти | Кількість статей | Відсотки

Набуття методики |

38 | 23,1

Набуття фаху |

12 | 7,3

Престиж професії |

10 | 5,8

Історія професії |

16 | 9,5

Актуалізація знань |

21 | 12,5

Постановка проблем |

45 | 27,4

Зарубіжний досвід |

15 | 9,1

Суміжні знання |

10 | 5,8

Таблиця 2.7

«Бібліотечна планета», 2007-2008 рр.(загальна кількість публікацій - 167)

Тематико-функціональні аспекти | Кількість статей | Відсотки

Набуття методики |

34 | 20,3

Набуття фаху |

15 | 8,9

Престиж професії |

17 | 10,2

Історія професії |

12 | 7,2

Актуалізація знань |

23 | 13,7

Постановка проблем |

42 | 25,1

Зарубіжний досвід |

11 | 6,5

Суміжні знання |

13 | 7,7

У межах дослідження за мету ставилося виявлення тих цільових передумов, що певним чином впливають на зміст, виклад та інтелектуально-емоційне сприйняття наукою статті. Такий пошук може бути доцільним і тому, що у запропонованої С.Кулешовим ієрархії систем і підсистем ДДНІ – видання – стаття –наукова стаття може бути продовження. При доборі диференціюючи ознак доцільно орієнтуватися на інтелектуальну співтворчість читача як особистості, а не на його читацьку категорію.

Відповідно до його ознак, або їхнього співвідношення (бо сполучення кількох в одній статті відбувається досить часто), можна серед наукових статей розрізнити оглядові, концептуальні, проблемні, полемічні, методологічні тощо. Обраний спосіб функціональної рубрикації, де тема статті пов’язана з певними інтелектуальними діями читача, його емоційним станом, допомагає розглядати матеріал саме в цій площині. Все це не суперечить вірному поділу згідно зі С.Кулешовим наукової інформації на концептографічну, метографічну, фактографічну.

Досвід Швецової-Водки, яка класифікуючи соціальну інформацію (а наукова – це її різновид, підсистема), крім вищезазначених виділяє ще й емоційну і вольову. Однак емоційна палітра інформації значно ширша ніж віхи, що її пропонує автор: «весела», «сумна». У своїх статтях науковці часто намагаються уникати прояву емоцій, хоча не варто змішувати поняття «об’єктивність», «науковість» з без емоційністю. [49;231]

Аналіз одержаних даних дозволяє зробити висновок, що притаманний «Бібліотечній планеті» потенціал аналітичності, пов'язаний з постановкою чи розглядом певних проблем, зберігається у сучасному виданні .

Зберігають свою рейтингову позицію методичні матеріали, що свідчить про конструктивну настанову при формуванні наукового збірника. Збільшилась увага до зарубіжного досвіду. Порівняно невелика кількість публікацій про набуття бібліотечного фаху і практична відсутність розвідок стосовно підвищення престижу бібліотечної професії свідчать про те, що проблема відтворення, удосконалення і закріплення бібліотечних кадрів ще не набула на шпальтах збірника достатнього висвітлення.

Велика чисельність статей, що відносяться до графи "Постановка проблем", наводять на думку про доцільність подальшої диференціації. Серед можливих проблемно-тематичних і одночасно функціонально значимих орієнтирів можна виокремити такі: феноменологічні дослідження, системно-дефініційна творчість (упорядження), концептуально-критичне співставлення, упорядкована фактографія, прогностично-концеп-туальні розвідки, власно проблемна стаття.

Оскільки у практиці зустрічається не так вже й багато «чистих» прикладів, статті в окремих своїх фрагментах і деталях можуть тяжіти до різних функціональних напрямів. Враховуючи це, наводимо відповідні приклади.

До феноменологічних досліджень, які ставлять за мету вивчення більш-менш самостійних процесів, явищ, можна віднести такі статті: Кулешов "Концепції документа як засобу соціальних комунікацій" (№10. - С.27-30); С. Сищенко "Книжкова комунікація як базова компонента професійної краєзнавчої підготовки бібліотечних працівників" (№ 18. - С. 25-35); Ю. Столяров "Соціальні комунікації: розвиток в інформаційному просторі" (№ 22. - С. 4-7); В.М. Шейко, Б.М. Смоляницький "інтернет у сучасному світі" (№ 21. - С. 37-38); Л.Я. Філіпова "Автоматизовані бази даних у світовому інформаційному просторі" (№9.-18-20 С.); Н.В. Ворожейкіна "PR-діяльність у бібліотеці" (№ 15.- С. 13-14); В.В. Щабельник "Довідково-бібліографічний апарат вузівської бібліотеки: проблеми визначення" (№ 8. - С. 12-16); Н.П. Пасмор "Головні функції вузівських бібліотек юридичного профілю та їх реалізація в сучасних умовах" (№18. - С. 11-12).Сищенко "Еволюція уявлень про книгознавство як наукову дисципліну" (№ 21. - С. 12-14); О.П. Володько "Системний підхід до вивчення бібліотечного фонду" (№ 12. С. 38-42); С. Арчакова "Значення індивідуально-особистісних рис студента у формуванні бібліотекаря-професіонала" (№ 23.- С. 17-18).

Концептуально-критичне співставлення лежить в основі статей, в яких автор, як правило маючи власну позицію, аналізує