Зав. відділу наукових видань НБУВ, відп. секретар редколегії журналу «Бібліотечний вісник» Н. М. Маслакова у своєму виступі «Бібліотечний вісник» як фа-ховий журнал: тенденції розвитку», зокрема, зазначи-ла, що ускладнення завдань бібліотечних й інформа-ційних установ, поява нових напрямів наукової і прак-тичної діяльності потребують від видавців фахової пе-ріодики відповідного реагування. Усвідомлюючи зна-чення фахових видань для професійного зростання бібліотечних працівників, розуміючи їхню потребу в інформації з актуальних питань, працюємо у напрямі розширення та актуалізації тематики нашого часопису, плануємо активніше висвітлювати на його сторінках як напрацювання вітчизняних науковців, так і зарубіжний досвід. Редакція «Бібліотечного вісника» як фахового періодичного видання вбачає своє призначення насам-перед у задоволенні інформаційних потреб бібліотечних працівників, сприянні розвитку бібліотекознавчої, книгознавчої наук.

Канд. іст. наук, с. н. с. НБУВ Н. Г. Солонська підкреслила у своєму виступі: «Упродовж уже майже 85-річного існування Національна бібліотека України, що випливає з аналізу періодичних та неперіодичних видань, які установа видавала, починаючи з 1918р., по-стійно тримала в полі зору проблему бібліотечної осві-ти, самоосвіти, формування бібліотечної професії, пи-тання підвищення кваліфікації через систему різних освітніх форм. Бібліотека - замовник фахівців свого про-філю і тому вона повинна бути в курсі справ підготовки відповідних спеціалістів». Так, наприклад, «Журнал бібліотекознавства та бібліографії» (видання Всенарод-ної бібліотеки України) в 1923 р. висвітлював стан підго-товки середнього бібліотечного персоналу, що було над-важливо для того часу, в 1929 р. - програму дворічних курсів бібліотекознавства. Кадрова проблема ніколи не втрачала гостроти для бібліотечної галузі. Це випливає зі статей М. Ясинського, В. Козловського, Н. Піскорської, проблематику яких продовжено вже в 1993-2001 pp. на сторінках «Бібліотечного вісника».

Інтеграційні тенденції взаємовпливу у розвитку про-фесії і фахової періодики було представлено у виступі канд. іст. наук, с. н. с. НБУВ О. В. Воскобойнікової-Гузєвої. Доповідачка зазначила, що періодичні видан-ня з питань бібліотекознавства, бібліографознавства, книгознавства, інформатики та інших суміжних галу-зей наук (лише у фондах НБУВ до послуг фахівців по-над 50 назв українською, російською, англійською, німецькою, французькою, польською та іншими мова-ми) зазнають змістових змін під тиском вимог часу, пе-реорієнтації «ідеології» бібліотечного обслуговування та стрімкого розвитку технології бібліотечно-інформацій-ної діяльності. Спеціальній періодиці (традиційно дру-кованій та онлайнового доступу) як складовій профе-сійних інформаційних комунікації належить провідна роль в оновленні професійної свідомості бібліотекарів, поглибленні професійних знань, формуванні засад кор-поративної етики тощо. Ознакою часу стає також певна диференціація спрямування фахових журналів, орієн-тація на інформаційне забезпечення окремих професій-них груп. Прикладом цього є поява нових фахових ви-дань для бібліотечно-інформаційних працівників.

Реферуються 12 назв періодичних та про-довжуваних видань зазначеної тематики, і хоча спектр фахової періодики невеликий, частина наукових праць бібліотекознавства, бібліографознавства, книгознавства, інформаційних наук знаходить відбиття на сторінках інших часописів соціогуманітарного спрямування; в Українському реферативному журналі «Джерело» інфор-мація про статті та окремі видання бібліотечної темати-ки групується за такими основними розділами: «Науко-во-інформаційна діяльність. Інформатика», «Документознавство», «Бібліотечна справа. Бібліотекознавство», «Бібліографія. Бібліографознавство».

М. н. с. НБУВ О. Л. Родзінська зазначає, що фа-хові журнали знайомлять з фаховою культурою, висвіт-люють структуру професії, її цінності, складнощі та рушійні сили. Це завдання є важливим у формуванні професійної свідомості, зокрема тих, хто тільки-но прий-шов працювати до бібліотеки, для їхньої освіти та по-інформованості. О. Л. Родзінська підкреслила, що бібліо-течній періодиці у системі передплатних україно- та ро-сійськомовних видань приділяється окрема увага, най-старішим з бібліотечних журналів, що надходять до фондів НБУВ, є масовий ілюстрований журнал «Библиотека» (його було засновано у 1910 р. Товариством бібліотекознавців, Москва). Протягом років фахова пе-ріодика України і Росії змінювалася, створилася ціла система видань, різних за напрямами і змістом, фор-мою подачі матеріалів, ця система продовжує розвива-тися з огляду на потреби бібліотечної теорії і практики, використовуючи новітні поліграфічні засоби та інфор-маційні технології.

Продовжуючи тему інформаційного забезпечення бібліотекарів як професійної групи, С. О. Денисова. головний бібліотекар НБУВ, опублікувала матеріали про локальні бібліографічні бази даних, які функціонують у читаль-ному залі бібліотекознавчої літератури: «Книги» (інфор-мація про надходження фахових видань за профілем діяльності читального залу), «Статті» (бібліографічні записи зі збірників наукових праць, матеріалів конфе-ренцій, періодичних видань), «Автореферати» (авторе-ферати докторських та кандидатських дисертацій з пи-тань бібліотечної справи, бібліографії, книгознавства), «Праці співробітників НБУВ», «Архів видань НБУВ», «Персонали» (інформація про відомих бібліотекоз-навців, бібліографів, книгознавців). Вона зазначила, розширилося коло джерел інформації для БД «Статті» завдячуючи реалізації проекту «Імідж бібліо-течної справи та бібліотек України в пресі».

РОЗДІЛ 2. Науково-виробничий журнал „Бібліотечна планета” як фахове бібліотечне видання

2.1 Журнал „Бібліотечна планета”: історія та сучасний стан

Журнал "Бібліотечна планета" видається Національною парламентською бібліотекою з 1998 року. Спочатку цією справою опікувалася відповідна група у складі науково-методичного відділу, а у 2000 році ця група була виокремлена у окремий відділ – науково-професійної інформації для бібліотек.

Основні процеси, які виконують під час підготовки чергових номерів журналу працівники відділу, досвідчені і кваліфіковані фахівці, пов’язані із залученням авторів до співпраці і роботи з ними, науковим редагуванням статей, формуванням окремих чисел, організацією роботи редколегії,