Часопис щоквартальний, заявлений при державній реєстрації як науково-виробничий, україномовний. Його концепція передбачає фаховий інформаційний супровід як працівників публічних бібліотек, для яких Національна парламентська бібліотека України є загальнодержавним науково-методичним і організаційним центром, так і практично всіх бібліотечних працівників нашої держави. Журнал віддзеркалює роботу книгозбірень всіх рівнів і форм підпорядкування, розкриває актуальні проблеми розвитку бібліотечної справи, пропагує кращий національний і зарубіжний досвід, розповідає про окремих творчих працівників галузі – від завідувача сільської бібліотеки до фахівця державного або й національного закладу. Видання містить як практичні, так і наукові матеріали, входить до списку ВАК як таке, що має право друкувати профільні статті здобувачів наукових звань доктора і кандидата історичних наук.

Заснування журналу обумовлене певною низкою обставин. Фінансова криза, шо набула в той час особливої гостроти, значно звузила можливості НПБ України як всеукраїнського науково-ме-тодичного центру: практично зникла можливість виїздів на місця для надання консультацій та вивчення стану роботи, зменшилась кількість безпосередніх професійних контактів у Києві. Почались негативні процеси уособлення обласних наукових універсальних бібліотек і ЦБС на фоні скорочення сільських бібліотечних філій, переведення бібліотекарів на неповну ставку (від 0.2 до 0,7). Таким чином, журнал від самого початку мав за мету посилити значення НПБ як методичного центру, професійно і духовно підтримати бібліотекарів та підбадьорити їх. стати трибуною їхнього соціального і професійного захисту.

Проблемою було і визначитись із типологічною характери-стикою нового журналу. На той час в Україні вже існували жур-нали, що повністю ("Бібліотечний вісник"' НБУ ім. В.Вернадського) або частково ("Вісник Книжкової палати") віддзеркалювали бібліотечну і бібліографознавчу справу. Проте тематика, добір ав-торів і структура (рубрики) жорстко прив'язували їх до кола суто наукових видань, досить далеких від повсякденних практичних питань, вирішення яких було гострою необхідністю для бібліо-течного загалу України.

Для нового часопису від самого початку принципо-вою була сама практична спрямованість, орієнтація на інформа-ційні потреби бібліотекарів-практиків. Однак і відмовлятись від публікацій наукових розвідок творча група, що заснувала журнал, вважала недоцільним. Отож була вироблена ось яка робоча формула: "Друкувати такі практичні матеріали, які можуть підля-гати науковому узагальненню, і такі наукові, які можуть зацікави-ти бібліотекаря-практика". І журнал за короткий час довів пра-вильність цього підходу. Відповідно зареєстрували його в Мі-ністерстві інформації України як "науково-виробниче" видання.

У своєму напутньому слові, надрукованому в першому числі журналу, дійсний член НАН України І.Дзюба зазначив: "Бібліотекар — інтелектуальний менеджер, діяльний посередник між інтелектуальним попитом та інтелектуальним продуктом: між читачем і книгою, документом, носієм інформації. ...Добре, що з'являється, нарешті, часопис, .. .який стане трибуною для цих людей і який привертатиме увагу суспільства до інших проблем. Тут просторе і майже незаймане поле роботи для теоретичної думки і для конкретного аналізу суспільно-культурних процесів, і для вивчення постаті та потреб читача, і для обстоювання життєвих потреб бібліотечної сфери. Але в центрі уваги хай буде вічний трудівник — Бібліотекар. Хай навколо нього обертається "Бібліотечна планета!" (Дзюба 1. Щире слово вітання // Бібл. планета. — 1998. — № 1. — С. 5).

Існуюче на сьогодні співвідношення наукових і практичних матеріалів склалося не відразу. Журнал як наукове видання прой-шов певний шлях становлення: відбувалося залучення до спів-праці науковців-авторів і членів редакційної колегії, оповіщення про заснування й обраний профіль діяльності тощо. Важливою віхою в історії часопису стало його затвердження в 1999 році BAR" України як видання, де можуть публікуватися матеріали здобувачів наукового ступеня кандидата чи доктора історичних наук. На жаль, і досі не вирішено питання про такий же статус журналу відповідно наукових ступенів педагогічних наук.

Уже в першому числі вміщено рубрику, може, з дещо загальною назвою — "Наука і практика". До неї ввійшли соціологічне дослідження співробітників Державної бібліотеки України для юнацтва О.Пилипченко і Т.Нікітінської "Якої бібліо-теки потребує молодь", наукові статті професора КНУКіМ В.Ба-бича, наукового співробітника Українського інституту соціаль-них досліджень О.Гашокова.

Із другого числа, розпочалась активна діяльність у журналі як автора і члена редколегії доктора педагогічних наук, професо-ра, дійсного члена Міжнародної академії інформатизації А.Чачко. За час існування журналу вона опублікувала на його сторінках 9 статей з актуальних і різноманітних проблем теоретичного і прикладного бібліотекознавства. У коло інтересів авторки ввійш-ли такі проблеми, як роль бібліотек у стосунках між користувача-ми та Internet, формування іміджу бібліотек у демократичному суспільстві, зближення сучасного бібліотекознавства з педаго-гікою тощо. Ці публікації сприяли становленню наукового іміджу часопису, високим критеріям добору його наукових матеріалів.

Наукові статті в журналі "Бібліотечна планета" мають різ-номанітний за тематикою характер. Якщо у перших двох випус-ках (1998) таких публікацій було лише по чотири, то в наступних їхня питома вага помітно збільшилась. Природно, що спочатку використовувались матеріали членів редколегії журналу і співробітників НПБ України, які віддзеркалювали коло наукових інтересів цих авторів. Роботи В.Бабича і В.Скнар започаткували тему професійної підготовки бібліотекарів у вищих навчальних закладах і відповідно рубрики "Безперервна бібліотечна освіта". Згодом ця тема продовжиться у змістовних роботах М.Слобо-дяника і В.Загуменної (2001. — № 1. — С. 23—24: Там само, С. 25—26). Стаття В.Пашкової про досвід використання Internet у публічних бібліотеках СІЛА відкрила рубрику "Світовий бібліо-течний простір", роботи А.Чачко розкривали суттєві за значен-ням проблеми розвитку сучасних бібліотек і бібліотечної про-фесії в сучасній соціокультурній ситуації та в умовах запровад-ження комп'ютерних технологій; публікації З.Савіної, В.Студенкової, О.Пилинченко, Т.Нікітінської (останні дві з Державної біб-ліотеки України для юнацтва) розповідали про форми здійснення