Уже починаючи з № 2 (4) за 1999 рік коло авторів-науковців розширюється за рахунок професорсько-викладацьких кадрів і аспірантів КНУКіМ, відповідно збагачується й тематична палітра наукових розвідок. На шпальтах журналу з'являються статті, присвячені певним особам, чиї імена пов'язані з історією та сучасністю українських бібліотек і бібліотекознавства (М.Геращенко, В.Лутовінова "Український вчений І.Крип'якевич та бібліографія", Д.Рубін "Василь Микитась у бібліографічних роз-відках літературознавця І.Хланти", згодом інші. Друкуються (на жаль, поодинокі) публікації з питань бібліографії (названа стаття М.Геращенка, стаття Г.Швецової-Водки та Н.Цимбалистої "Ви-дання персональних літературно-художніх бібліографічних по-сібників в Україні в 90-ті роки. (1999. № 4(6)). Розпочинається цикл публікацій С.Зворського про українських бібліотекарів — розгляд сучасних проблем їхнього соціального та професійного буття й нариси про колишніх видатних співробітників Національ-ної парламентської бібліотеки. Вирізняються новизною теми і ці-кавим фактичним матеріалом три статті В.Соколова про проша-рок природничо-наукової і технічної книги в книжкових зібран-нях України XVIII ст. (2000 p., № 2 (8); 2001 p., № 1(11): № 3(13)).

Підвищенню наукового рівня журналу сприяли публікації робіт науковців-докторантів. Вагому сторінку в біографії визнач-ного українського вченого, і громадського і церковного діяча І.Огієнка— організацію наукової бібліотеки в очолюваному ним Кам'янець-Подільському університеті розкрив В.Ляхоцький (2000. — № 4. — С. 14—18); про історико-бібліографічний спа-док Арсенія Маркевича розповів А.Неомнящий (2000. — №4. — С. 36—37). Проблемам трансформації бібліотек у сучасних умовах, відповідної фахової підготовки бібліотекарів присвятила свої статті Н.Ашаренкова (2001. — № 1. —- С. 31—32; 2002. — № 1. — С. 18—19). Звертають на себе увагу публікації, присвя-чені розвитку книгодрукування і книгообігу. бібліотечної справи в окремих регіонах України: на Херсонщині (авт. Г.Бородіна. — 2000. — №2. — С. 20—22); на Полтавщині і Переяславщині (авт. О.Дроздова. — 2000. — № 3. — С. 38—40; 1998. — № 1); на Харківщині (авт. В.Ракітянська — 2001. — № 4. — С. 36—37): в Одесі (авт Л.Зеленська. — 2002. — Нч 1. — С. 28—29); на Поділлі (авт. Т.Соломонова. — 2000. — № 4. — С. 19—21).

Окремий змістовний шар становлять статті з загальнокуль-культурологічних проблем (Н.Кулик. — 2000. — № 4. — С. 24—24: 2000. — № 3. — С. 32—33; Л.Фихнич. — 2002. — № 1. — До-даток П.Грінберг. — 2000. — № 4. — С. 28—29; В.Шейко. — 2001.—№2. —С. 32—37).

Кілька статей присвячені проблемам розвитку інформацій-них ресурсів України: в аспекті розвитку галузевих фондів (авт. А.Рубан. — 2002. — С. 21—25), в аспекті створення і викорис-тання електронних документів (Л.Філіпова — 2001. — № 3. — С. 14—16; А.Чачко. — 1999. —№ 3. — С. 21—23; 2000. — № 1. — С. 21—23). Розглядалися в журналі також загальні проблеми розвитку українського бібліотекознавства (А.Чачко. — 2000. — № 3. — С. 25—26; Л.Петрова. — 2000. — № 3. — С. 31; М.Слободяник. — 2002. — № 1. — С. 6—13).

Цей неповний і стислий огляд свідчить про те, що науковий доробок українських учених-бібліотекознавців представлено в журналі "Бібліотечна планета" досить різноманітно за тема-тикою, він віддзеркалює поточний процес розвитку бібліотечної науки в Україні.

Проте метою журналу є таке поєднання на його сторінках теоретичного та практичного матеріалу, при якому нові ідеї, фор-ми і методи роботи збагачували б як теоретиків, так і практиків, розширювали б їхній світогляд, розкривали б нові перспективи зростання і вдосконалення бібліотечно-інформаційного обслуго-вування в Україні.

При публікації практичних матеріалів журнал намагається представити бібліотеки всіх систем і відомств, різного рівня, рангу і статусу — від національної до сільської; від державної бібліотеки до такої, що не є окремою юридичною особою.

Так, у 2001 році серед тих матеріалів, які можна назвати практичними:

18 - підготовлено працівниками ЦБС,

17 — Націо-нальної парламентської бібліотеки України,

15 — обласних уні-версальних наукових бібліотек і бібліотек обласного рівня,

10 — бібліотек, не підпорядкованих Міністерству культури і мистецтв України, в тому числі Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського,

1 — Державної бібліотеки України для юнацтва,

2 - що висвітлюють державну політику що-до бібліотечної справи, написані у відділі бібліотечно-інформа-ційних систем Міністерства культури і мистецтв України.

У кожному числі журналу є рубрика "Колонка головного редактора", де генеральний директор НПБ України і головний ре-дактор журналу А.Корнієнко розкриває та аналізує актуальні тен-денції розвитку бібліотечної справи України, висвітлює діяль-ність НПБ України як загальноукраїнського науково-методично-го й інформаційного центру; рубрика містить також певні публі-цистичні мотиви, спрямовані на підвищення престижу і посилен-ня соціального захисту та матеріальної підтримки українських бібліотек і бібліотекарів. Глобально й аналітично, в руслі роз-криття певних державних програм, визначення реальних суспіль-них запитів, сучасних підходів до запровадження новітніх техно-логій розкривається стан бібліотечної справи в Україні в пуб-лікаціях начальника відділу бібліотечно-інформаційних систем Міністерства культури і мистецтв України Т.Прокошевої.

Досить часто на шпальтах журналу друкується інформацій-ний масив (що складається з декількох рубрик) "Подорожуємо бібліотеками України", в яких розглядається стан бібліотечної ро-боти в одній з областей. Таким чином уже були представлені Київська, Дніпропетровська, Чернігівська, Миколаївська області. Публікації відкривались узагальнюючими статтями директорів ОУНБ або ж начальників управлінь культури обласних держадміністрацій, містили матеріали про регіональні бібліотеки різного рівня підпорядкування.

Бібліотекарі з багатьох регіонів країни публікують свої нотатки про історію певної бібліотеки, про окремі форми роботи, розповідають про професійні долі своїх шанованих колег, вітають їх із ювілеями. Матеріали, в яких у позитивному контексті звучать конкретні імена (наприклад, у постійній рубриці "Один з нас") вміщуються