У сучасних умовах, зважаючи на той факт, що можливості обчислювальних систем у процесі обробки формалізованої інформації практично невичерпні, робляться спроби замінити значну кількість функцій керівника, пов’язаних зі збором, обробкою, збереженням і поширенням інформації, аналогічними функціями електронних систем.

Ефективність будь-якої інформаційної системи значною мірою залежить від якості інформації, яка до неї вводиться. Необхідний рівень якості забезпечується шляхом фільтрації вхідного потоку інформації.

У сучасних інформаційних системах відбір інформації є обов’язковим етапом перетворення інформаційного потоку і потребує формулювання загальних і окремих критеріїв відбору інформації на вході інформаційної системи й визначення принципів відбору документів і відомостей для різних цілей інформаційного забезпечення.

Відбір інформації – це процес виділення з інформаційного потоку найбільш цінних документів, їх окремих частин або фактичних відомостей у відповідності з прийнятими критеріями [14].

Критерії відбору інформації – ознака або набір ознак, на основі яких приймається рішення про включення документа або його складових до інформаційної системи [14].

В цілому на процес збирання інформації, її систематизації впливають як індивідуальні особливості менеджера з управління інформаційними ресурсами, так і специфічні організаційні вимоги, які ґрунтуються на необхідності оперувати зібраною інформацією.

Оскільки від якості відібраної інформації залежить результативність рішень, що приймаються, необхідно врахувати психологічних критерії відбору інформації:

- критерій поліментності є основою для відбору такої інформації, яка викликає в людському мозку найбільшу кількість думок, призводить до виникнення декількох варіантів вирішення завдання і створює велику вірогідність правильного і швидкого вибору найкращого варіанту його розв’язання;

- критерій активності, за яким відбирають інформацію, що є значущою не з наукової або технічної точки зору, а з точки зору психології мислення користувача інформації;

- критерій еврестичності інформації пов'язаний з критерієм активності, але є вищий за якістю, спонукає людський мозок при осмислення критерію створювати таку нову інформацію, що дозволяє знаходити найкоротші шляхи вирішення проблеми, яка стоїть перед користувачем інформації. За критерієм еврестичності відбирають таку інформацію, яка спрямовує хід думок користувача інформації до вирішення заданої проблеми;

- Оптимальний мінімум інформації як психологічний критерій відбору потребує такої кількості інформації, якої достатньо спеціалісту для оптимального вирішення завдання [40].

Інформаційні ресурси - це сукупність знань і інформації про навколишній світ, накопичених і розміщених на будь-яких інформаційних носіях (документах, базах даних та ін.), що можуть бути використані для реалізації певних цілей [29, с. 113].

В рамках кожного підприємства, установи чи організації інформаційний ресурс має свій «життєвий цикл», що є дуже важливо при здійсненні автоматизації пронесу прийняття управлінських рішень.

Життєвий цикл інформаційного ресурсу визначає цикл взаємодії фахівця і системи:

- визначення цілей (особистих, корпоративних, суспільних) і змісту інформації, необхідної для їх досягнення;

- створення, збирання, зберігання і пошук інформації;

- передавання інформаційних ресурсів користувачам і їх використання;

- якостей, підвищенням продуктивності, інших ознак;

- утилізація та ліквідація, оновлення у процесі використання, пов'язане з оновленням властивостей [53, с.5].

Інформаційні ресурси планового, облікового і аналітичного характеру формуються на визначений період часу для планування виробничо-господарської діяльності підприємства, обліку її перебігу і аналізу її результативності. ІР системи - підприємства, установи, організації формуються під впливом інформаційних потреб системи.

Основні особливості інформаційного ресурсу: на відміну від інших (матеріальних) ресурсів він практично невичерпний, по мірі розвитку суспільства і інтенсифікації процесу використання знань їх запаси не зменшуються, а навпаки - ростуть; по мірі використання він не зникає, а зберігається і навіть збільшується (за рахунок конструктивної трансформації отриманих повідомлень з урахуванням досвіду, місцевих умов тощо); він не самостійний і сам по собі має лише потенційне значення, лише з'єднуючись з іншими ресурсами він проявляється "кінетично" - як рушійна сила; ефективність його використання пов'язана з ефектом непервинного (повторного) виробництва знань, інформаційна взаємодія дозволяє отримати нове знання ціною значно менших витрат в порівнянні з витратами праці, енергії, часу на його пряме генерування; він виступає формою безпосереднього включення науки, в тому числі теоретичних досліджень, до ряду виробничих сил; він виникає в результаті не просто розумової праці, а її творчої частини (а не рутинної).

Враховуючи бурхливий темп роцесу комп'ютеризації і інформатизації всіх сфер діяльності, особливо виділяють електронні інформаційні ресурси, під якими пропонується розуміти інформаційні ресурси, які представлені в електронній формі чи в будь-якому іншому виді, готовому для оперування ними в машинно-технічних системах, засобах і приладах. Так, програмне і інформаційне забезпечення ЕОМ, циркулюючі в автоматизованих системах управління (АСУ) і формовані за результатами обробки данні та інша інформація, що існує в електронному вигляді і використовується для вирішення конкретних задач, є електронним інформаційним ресурсом, причому актуальним [25].

Згідно з цим визначенням, електронним інформаційним ресурсом є і сукупність сигналів, випромінюваних радіоелектронними засобами протидіючої сторони і утворюючих конкретний стан радіоелектронного стану Ллє це потенційний електронний інформаційний ресурс, адже він. з одного боку, доступний засобам радіоелектронної розвідки (потенційно доступний), а з іншого - його ще потрібно перетворити в актуальний інформаційний ресурс, наприклад, шляхом вирішення задач розпізнавання сигналів, об'єктів випромінювання тощо. Слід відзначити, що під це визначення підпадають також аудіо- і відеозаписи на будь-якому носії, а також сукупність сигналів радіо- і телеефіру. Доречно відзначити, що інформаційні ресурси можуть перетворюватися з електронного в неелектроиний і навпаки. За значущістю інформаційні ресурси