Стратегічні інформаційні ресурси - ресурси, що забезпечують перманентний процес формування менталітету нації як найбільш значущого чинника сталого прогресивного розвитку країни.

Оперативні інформаційні ресурси - це поточна ділова, комерційна і інша довідкова інформація, що орієнтована на задоволення щоденних потреб в різних сферах діяльності.

За предметною областю (за призначенням) інформаційні ресурси діляться в залежності від того, для вирішення яких задач вони залучаються. Наприклад, можна виділити інформаційні ресурси задач управління економікою, задачі ціле-розподілу. При вирішенні цієї задачі за допомогою АСУ її інформаційний ресурс включає до свого складу як тактичну складову (програмно-матматичне забезпечення, що реалізує вирішення задачі ціле-розподіл),, так і оперативну складову (поточні даній про повітряну обстановку).

Особливим видом інформаційного ресурсу є інформаційні технології (ІТ) [25].

Інформаційні технології - це машинізовані засоби вироблення, зберігання, передачі, використання інформації в вигляді знань [29, с. 114].

Інформаційні технології виступили новим засобом перетворення знань в інформаційний ресурс суспільства, його новий рушійний чинник, стали засобом ефективного його використання. Інформаційний ресурс став основним ресурсом людства, головною цінністю сучасної цивілізації. [53, с.7].

В залежності від ступеня розвитку, можливостей і призначення інформаційні технології можна поділити на три рівня, які умовно можна назвати: зберігаючі, раціоналізуючі і утворюючі (творчі) .

Зберігаючі ІТ економлять працю, матеріальні, фінансові ресурси і час. Вони помітно не міняють стану і рівня функціонування самого об'єкту -підприємства, установи або окремого робітника.

Фахівці виділяють ряд основних якостей ІР: відновлюваність, мобільність, ділимість, замінність, здатність до розвитку.

Розрізняють такі фази існування інформаційного ресурсу:

Фаза виробництва - необхідне матеріальне відображення будь-якого явища, що відбувається в об'єкті управління. При ньому незафіксовані дані не будуть інформаційними ресурсами. Від методу виробництва інформаційного ресурсу суттєво залежить актуальність і якість інформування, оперативність використання у еєрері управління

Специфічною для інформаційних ресурсів є фаза перетворення і розповсюдження. Важливим аспектом перетворення інформації є її накопичення і зберігання, швидкий доступ користувачів до конкретних даних, що є необхідним для вирішення основних задач управління. Для цього створюються інформаційні системи управління на базі сучасних засобів обчислювальної техніки. Слід додати, що перетворення інформаційних сукупностей зумовлюється загальними цілями управління, а також структурою і складом технічних засобів.

Фаза використання - заключний етап «життєвого циклу» ІР. Реалізується цей етап після визначення споживачів інформаційної системи управління і розробки методів представлення інформації. При проектуванні інформаційних систем управління кожна із розглянутих фаз деталізується і конкретизується [29, с.112].

Інформаційний ресурс може виступати у пасивних і активних формах [29, с. 127].

Інформаційні ресурси включають у себе дані нормативного, довідкового, планового, облікового і аналітичного характеру.

Наведена класифікація, звичайно, неповна, потребує уточнення і розвитку, але вона необхідна для систематизації інформаційних ресурсів, вивчення властивостей ІР певного класу в інтересах підвищення ефективності оперування ними на всіх етапах їх життєвого циклу - створення (відновлення), безпосереднього оперування (зберігання, накопичення, розповсюдження, інтегрування, логіко-семантичної обробки тощо) і уречевлення (впровадження у всі сфери державної, соціальної і виробничої діяльності, перетворення їх в рушійну матеріально-енергетичну силу).

1.2 Функціонування інформації в сфері управління

В сучасних умовах важливим фактором досконалого управління організацією є інформаційне забезпечення, яке полягає в зборі і переробці інформації, необхідної для прийняття обгрунтованих управлінських рішень. Стало очевидним, що передача інформації про стан і діяльність організації на вищий рівень управління і взаємний обмін інформацією між всіма рівнями управління і підрозділами організації повинні здійснюватися на основі широкого використання сучасних інформаційних технологій.

Відображаючи об’єктивну реальність, інформація фіксується в первинних та звітних документах, кресленнях, номенклатурних цінниках, газетах та журналах, міститься в радіо - та телепередачах, телефонних розмовах, в показниках контрольно-вимірювальних пристроїв, лічильників, датчиків, електронних табло, передається по телетайпах і диспетчерському зв’язку, виникає під час листування, нарад і бесід. Інформація представляється у вигляді сукупності даних. Дані відіграють суттєву роль в діяльності довільної компанії, фірми чи підприємства. Вони фіксуються у визначеній формі на фізичних носіях (папері, магнітних носіях і т.д.), і можуть бути використані в подальшому для наступної обробки, збереження і передачі. Дані можна розглядати, як ресурс (сировину) для виробництва інформації. В результаті обробки дані набувають змісту, тобто стають інформацією. Під інформацією розуміють довільні відомості про будь-яку подію, процес, об’єкт, які є предметом сприйняття, передачі, перетворення, збереження чи використання. Поряд з цим така інформація повинна мати цільове призначення важливе для прийняття рішення. Так наприклад, ціни на ринку сировини є інформацією для ювеліра настільки, наскільки вона стосується дорогоцінних металів. Таким чином отримання інформації завжди означає відбір суттєвих для прийняття рішення відомостей. У цьому випадку інформація представляється у формі даних.

Економічна чи господарська діяльність будь-якої організації завжди пов’язується з такими функціями управління, як облік, контроль, планування, аналіз і регулювання, в процесі виконання яких формується інформація про хід роботи, порівнюються фактичні і нормативні показники, формулюються глобальні та локальні стратегії напрямків діяльності, розроблюються пропозиції для встановлення причин відхилень та проводиться корекція результатів [36, c. 235].

Управління має справу з величезними масштабами інформації, розмір якої безперервно збільшується в міру розширення діяльності підприємства. В цілому обсяг інформації зростає майже пропорційно квадрату росту обсягу діяльності організації.

Роль інформації неоднакова для різних етапів або стадій процесу управління. На одних стадіях управління важливий обсяг інформації, її види, можливості одержання нової, додаткової інформації, на других - її рух, на третіх - можливості її обробки. Так, при визначенні мети управління важливий обсяг інформації, її новизна, цінність, повнота тощо. Чим більше відомостей про сучасні наукові дослідження використано при