Таким чином, основною метою інформаційної системи підприємства є інформаційне обслуговування користувачів. Як уже згадувалося вище, ІС виконує технологічні функції з нагромадження, збереження і переробки інформації.

Для кожного керівника на порозі інформаційного віку важливим завданням є максималізація прибутковості підприємства та впровадження безпаперових технологій. В умовах сучасного розвитку ринкового суспільства керiвник пiдприємства часто змушений задавати собi запитання, на якi не завжди можна знайти належну відповідь. Чи дасть iнформацiйна система максимальну вiддачу вiд вкладених iнвестицiй? Чи вiдповiдає вона потребам підприємства? Чи здатна вона реагувати на змiни в українському законодавстві? Чи допоможе вона ефективно організувати працю людей, раціонально спланувати видатки та прибутки, забезпечити оперативний і надійний облік на підприємстві?

Перш за все слід провести комплексне вивчення проблем підприємства, визначити у яких саме сферах діяльності не вистачає інформаційної підтримки рішень, які питання мають надто розгалужену структуру, а які можуть бути об’єднані для оптимізації роботи.

Також слід провести консультацiї з фахівцями спеціалізованих фірм щодо можливих шляхiв її вирiшення, визначення оптимальної конфiгурацiї технiчних та програмних засобiв, системного забезпечення, врахування інформаційних запитiв, узгодження їх з фiнансовими можливостями підприємства.

Під час практичного ознайомлення із структурою роботи організації, її інформаційними потребами та шляхами їх вирішення, мною було проаналізовано основні «проблемні зони», що допомогло підійти до розробки концептуальної моделі ІС більш ґрунтовно і об’єктивно.

3.4.1 Основні принципи побудови

До основних принципів побудови моделі ІС слід віднести:

поліморфність - можливість ведення паралельного бухгалтерського обліку в відповідності з декількома стандартами рахунків ( Україна, GAAP, IAS, YGB та інші).

модульність - можливість поетапного впровадження і формування системи з модулів за вибором користувача.

корпоративність - підтримка розподілених баз даних, необхідна для інформаційної взаємодії всередині корпорації (холдінга) або підприємства з декількома офісами і територіально-віддаленими філіалами (складами).

інтегрованість - наскрізність проходження операційних і організаційних документів через різні служби підприємства.

робота з Web-сервером - можливість формування у системі прайс-листів, видача їх на папір і одночасне розміщення їх на Web-сервері з розсилкою електронною поштою.

3.4.2 Програмна платформа

Доцільно об'єднати весь комплекс інформаційного забезпечення підприємства в СУБД. Програмна платформа такої СУБД повинна бути недорога та функцiональна, надiйна, невибаглива до ресурсiв, щоб забезпечити прийнятний компромiс мiж цiною та якiстю. Однак вона ще й повинна дозволяти масштабувати прикладнi системи, щоб змiнювати потужнiсть сервера та кiлькiсть робочих мiсць у вiдповiдностi із зростаючими потребами підприємства (на даний момент ЛОМ має шість користувачів, однак планується розширення, яке автоматично поставить проблему розширення ЛОМ, а отже зниження швидкості обробки інформації загалом, що є не бажаним). Також потрібен широкий дiапазон пiдтримуваних платформ (DOS, Windows 3.x, OS/2, Windows 95/98/NT/2000), використання клiєнт-серверних технологій. Система має об'єднувати модулi, диференцiйованi за виконуваними задачами, у єдиний прозорий iнформацiйний простiр.

3.4.3 Набір модулів

Орієнтовний набір модулів, потрібний саме ПП «Дім Дистрибуція» мав би включати основні складові його як системи. Це:

1. – 1) автоматизацiя процесу ведення особових справ спiвробiтникiв; 2) планування та керування штатним розписом та резервом на замiщення посад; 3) планування та облiк робочого часу спiвробiтникiв; 4) одержання звiтiв по кадровiй iнформації про спiвробiтникiв.

Керування штатами забезпечує створення штатного розпису пiдприємства з вказаними основними характеристиками робочих мiсць. Всi призначення i перемiщення виконуються в системі і пов'язанi зi штатним розписом. Один спiвробiтник може одержувати декiлька ставок, в тому числi неповних. На кожне робоче мiсце можна скласти список спiвробiтникiв, що входять до резерву на замiщення даної посади.

Особова картка спiвробiтника складається з кiлькох роздiлiв, що вмiщують близько 100 показникiв. Крiм того, до особової справи можна пiд'єднати довiльну кiлькiсть додаткiв, що мiстять необхiдну iнформацiю.
      Електронна особова картка спiвробiтника має містити його фотографію, яку можна відсканувати, зняти з відеокамери або зчитати готову з файлу. Можна експортувати фотографію у графічний файл.

Засоби пiдготовки звiтiв мають пропонувати можливiсть для гнучкої настройки вихiдних документiв відповідно до потреб пiдприємства. Створення звiту включає в себе визначення правил пiдбору спiвробiтникiв в звiт, порядок їхнього сортування i вибiр форми вихiдного документа.

Користувач має мати змогу створити свiй власний звiт як доповнення до вже наявних i включити його в список стандартних звiтiв для подальшого використання.

Цей модуль облiку i управлiння кадрами має давати гнучкi засоби для адаптацiї до найрiзноманiтнiших вимог:

· ввід довiльних, не передбачених програмою, даних про спiвробiтника i використання їх при пiдборi i сортуванні виведених в звiт записiв, в анкету;

· зберiгання довiльної додаткової iнформацiї про спiвробiтника;

· доповнення складу наявних звiтiв (наприклад, інтегрованим редактором звітів).

Також має бути передбачена можливість встановлення модуля "Кадри" у локальному варiантi (вся робота виконується на одному комп'ютерi), так i в мережному варiантi (тобто робота над одними i тими ж даними може виконуватися на декiлькох комп'ютерах одночасно), що дозволяє гнучко розподiляти обов'язки мiж робiтниками вiддiлу кадрiв та iншими споживачами кадрової iнформацiї.

Доцільно його комплексно інтегрувати з наступним модулем - "Зарплата".

2. – даний модуль мав би повнiстю автоматизувати введення iнформацiї, розрахунок нарахувань, утримань, виконання типових бухгалтерських проводок при погодиннiй та вiдряднiй формi оплати. Прикладна програма має бути максимально орiєнтована на комфорт користувача, що у кiнцевому результатi досягається за допомогою унiверсальностi iнтерфейсу та iнтуїтивностi у роботi з ним, а