На даному етапі слід:

1) сформувати свою власну базу даних, щоб автоматизувати процес збирання, зберігання та аналізу наявної у ній інформації;

2) для удосконалення організації руху документних потоків всередині організації слід встановити СЕД – це значно полегшить роботу офіс-менеджера по реєстрації і допоможе уникнути подвійної реєстрації документа у різних відділах;

3) слід продубльовувати основні дані з особових справ працівників у системі електронного документообігу – наприклад, «Євфрат Офіс». Це значно полегшить пошук потрібних відомостей і проставлення їх на контроль (наприклад, коли у кого починається/закінчується відпустка, випробувальний термін тощо).

4) також слід оновити мережу, зважаючи на те, що збільшується кількість інформації, що обробляється, а пропускна здатність залишається постійною, що знижує швидкість процесів обробки даних, а отже сповільнює роботу усіх користувачів мережі;

5) раціонально було б виділити бухгалтерії окрему підмережу із власним сервером.

Для практичного втілення розробленої моделі системи інформаційного забезпечення підприємства потрібно затратити певні часові (приблизно півроку) і фінансові ресурси. Її застосування, однак, допоможе вирішити одразу декілька важливих питань у діяльності будь-якої фірми, незалежно від сфери діяльності та кількості працівників – організація ефективного документообігу, систематизація усіх даних, формування «єдиного» банку даних для організації, для оптимізації роботи з її внутрішніми (кадри) та зовнішніми чинниками (партнери, клієнти, законодавча база тощо), встановлення тісного зв’язку між усіма відділами підприємства, полегшення руху, зберігання інформації, підвищення безпеки корпоративної мережі тощо.

Дана робота встановлює динамічні взаємозв’язки між філософією та цілями підприємства, раціональною організацією роботи його працівників та розробкою моделі оптимального інформаційного забезпечення прийняття рішень на підприємстві, вказує на необхідність кваліфікованих сучасних підходів щодо організації інформаційної діяльності на приватних підприємствах.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ НА ДЖЕРЕЛА

Акофф Р., Эмери Ф. О целеустремленных системах. – М., 1974. — С. 147.

Богатырева Л.Д. Основы менеджмента. – Одеса, 2002.

Брэддик У. Менеджмент в организации. – М., 1997.

Винер Н. Кибернетика. — М.: Сов. радио, 1968. — С. 31.

Господарський кодекс України// Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003 – № 18. – с.144.

Дубровский Д.И. Идеальное как информация, непосредственно "данная" личности // Управление, информация, интеллект. — М., 1976. — С. 236.

Закон України «Про авторське право і суміжні права» /

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про захист інформації в автоматизованих системах» /

Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» /

Закон України «Про інформацію» /

Закон України «Про науково-технічну інформацію» /

Iнструкцiя по застосуванні плану рахункiв бухгалтерського облiку /

Інформаційна політика в Україні: становлення та стратегія розвитку /

Інформаційні системи та технології в економіці: курс лекцій /Укладач КельдерТ.Л./ .

Інформація. Хакерство/

Історія інформаційних технологій в Україні. Малиновський Б.М. та інш.,

Конституція України// Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1996. – № 30.

Леонтьев В.П. Новейшая энциклопедия персонального компьютера 2003. – М., 2003.

Массовая информация в советском промышленном городе: Опыт комплексного социологического исследования / Б.А.Грушин, Л.Н.Федотова, Е.Я.Таршис и др.; Под общ. ред. Б.А.Грушина, Л.А.Оникова. — М.: Политиздат, 1980. — С. 20.

Моль А. Теория информации и эстетическое восприятие. — М., 1966. — С. 203.

Нікольський Ю.В., Пасічник В.В., Тарасов Д.О. Концепція інформаційної системи «Реєстр власників іменних цінних паперів». – Львів, 1997. – с.153-168.

Пахомов В.М. Ділова українська мова: Конспект лекцій. – Івано-Франківськ: Факел, 2002. – 358 с.

Пелещишин А.М., Буров Є.В. Принципи формального моделювання інформаційних систем на основі Web-технологій. – Львів, 1999. – С.1-3.

Примірна інструкція з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затверджена КМУ 17.10.97 // .

Робінс С., ДеЧенцоА., «Основи менеджменту». – К., 2002.

Рогач І. Ф., Сендзюк М. А., Антонюк В. А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч. посібник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2001. - 239с.

Соляник А.А. Документні потоки та масиви: Навч. посіб. / Харк. держ. акад. культури. - Х., 2000. - 111 с.

Уткин Э.А. Управление персоналом в малом и среднем бизнесе. – М., 1996.

Чуб I.А. . / .

Cherry C. On human communication. — N.-Y., 1957. — P. 154.

Managing Information Technology: what managers need to know/E. Wainright Martin, Jeffrey A. Hoffer, Daniel W. DeHayes, William C. Perkins. – 2nd ed. – USA, 1994.

Додатки

Додаток А

Рис.1. Логічна будова цифрового комп’ютера

Рис. 2 Схема комп’ютерної пам'яті

Додаток Б

Біти та схема кодування. Кожна чарунка пам'яті складається з певного набору схем (невеликих підмножин VLSI схем на кристалі пам'яті), і кожна схема може бути встановлена в положення „ввімкнено” або „вимкнено”. Оскільки кожна схема має тільки два положення (ввімкнено або вимкнено), їм було присвоєно два числа 1 та 0, дві можливі величини бінарного числа число, виражене у бінарній формі. . Тому, кожна схема відповідає бінарній цифрі одна з двох цифр бінарної системи – 0 або 1., або біту від англ. binary digit – бінарна цифра. Відповідає найменшій одиниці пам'яті.. Для того, щоб представляти десяткові числа (а також літери абетки та спеціальні символи), операції над якими користувач хоче, щоб комп’ютер проводив, декілька інших біт (чи схем) мають бути скомбіновані для того, щоб представити один символ. А чарунка пам'яті, що містить один символ, називається байтом. Тому, вісім біт дорівнюють одному байту у більшості машин.

Давайте розглянемо конкретний приклад [ma]. Припускаємо, що у є комп’ютер, кожна чарунка пам'яті якого є байтом (може містити один символ). Тоді, наприклад, чарунка номер 327 складатиметься з восьми схем