Завданням системного пiдходу до створення iнформацiйної системи є розробка усiєї сукупностi методологiчних i соціально-наукових засобiв обстеження (опис, аналiз, синтез, реалiзацiя ) систем рiзного типу [14].

У методологiчному вiдношеннi системний пiдхiд базується на iдеях цiлiсностi, цiлеспрямованостi, органiзованостi об’єктiв, що вивчаються, їх внутрiшнiй активностi та динамiзмi. У розвитку системних розробок видiляють три напрямки: загальну теорiю систем, математичну теорiю системи i складних систем.

1.4 Комп'ютерна мережа як інформаційна система

За визначенням електронної енциклопедії [32], інформаційна система може бути автоматизованою системою, комп'ютерною мережею, системою зв'язку, сукупністю організаційних та технічних засобів для збереження та обробки з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.

Комп’ютерна мережа – це програмно-апаратний комплекс, що містить у своєму складі комп'ютери, принтери, комунікаційне устаткування, кабельну систему і мережні операційні системи, призначений для передачі інформації, ефективного використання обчислювальних і комунікаційних ресурсів устаткування і програмного забезпечення [23].

Комп’ютерна мережа об’єднує ЕОМ – електронно-обчислювальні машини – або комп’ютери у єдину систему. Комп’ютер — це електронний пристрій для проведення обчислень, а також прийому, переробки, зберігання і видачі інформації за заздалегідь визначеним [32].

1.4.1 Базові елементи комп’ютера

До базових елементів комп’ютера входять шість компонованих блоків: ввід інформація, що вводиться в комп’ютер для обробки – вхідна. Для її вводу служать клавіатура або дискові, програвач. Є комп’ютери, інформація в які може вводитися за голосом (через мікрофон)., вивід результат обробки, що надсилається на екран чи на принтер, або зберігається, або відсилається на інший комп’ютер мережі., запам’ятовуючий пристій, арифметично-логічний пристрій комп’ютерна схема для арифметичних, порівняльних та логічних операцій. ALU є інтегрованою частиною кристала мікропроцесора. , блок управління пристрій, або плата, що виконує функцію контролю чи регулювання. Кристал контролера пам'яті, наприклад, є керуючим пристроєм пам'яті, який керує процесом доступу до неї. та файли (деякі з дуже маленьких мікрокомп’ютерів можуть не мати файлів) [31]. Для розуміння роботи комп’ютерів слід зрозуміти організацію взаємодії цих блоків.

Окрім самих блоків, на Рис. 1. Додатку А також зображені два види стрілок. Широкі стрілки показують потік даних через комп’ютерну систему, а вузькі стрілки вказують на те, що кожен інший компонент контролюється блоком управління. Пунктирна лінія обводить блок керування та арифметично-логічний пристій. Разом ці два блоки утворюють центральний процесор, ЦП або просто процесор (історично так склалось, що пам'ять теж вважалась складовою ЦП, через те, що вона була розташована у тому ж фізичному відсіку, але зі змінами у технології пам'яті, все більше до пам'яті ставляться як до окремого об’єкту від ЦП).

Пристрої вводу/виводу

Для того, щоб використовувати комп’ютер, слід мати якісь засоби для вводу даних у комп’ютер, щоб той міг їх використати при обчисленні. Існує широкий вибір пристроїв для вводу – клавіатура терміналу чи мікрокомп’ютер. Термінал є простішим пристроєм, аніж ПК – він сконструйований тільки для вводу/виводу і не містить процесора (ЦП). Більшість терміналів складаються з клавіатури для вводу даних та відеомонітору (телевізійного екрану) для того, щоб показати користувачу, що було введено і виведення на екран результату обробки даних комп’ютером. Термінал з’єднаний з комп’ютером через деякий тип телекомунікаційної лінії. Окрім менеджерів, термінали широко використовуються працівниками канцелярії, задіяними в оперативній транзактній організації обробки.

Спеціальні типи терміналів також широко використовуються як пристрої для вводу у комп’ютер. Касові термінали значно замінили традиційні касові апарати у великих універмагах, а автоматичні касові апарати (АКА) є звичайним явищем у банковій системі. Ці пристрої є простими терміналами, видозміненими для виконання певних операцій. Так само, як і стандартні термінали описані вище, ці спеціальні термінали служать і для вводу і для виводу, часто можуть містити невеликий вбудований принтер для того, щоб забезпечити документальну копію запису проведеної операції.

Термінали дозволяють користувачам вводити дані безпосередньо до комп’ютера. На противагу, деякі методи вводу вимагають запису даних для вводу на спеціальний носій для вхідних даних до моменту введення їх у комп’ютер. Десятки років тому, найбільш звичайною формою вводу даних у комп’ютер були перфокарти та зчитувач з перфокарти. Користувачі вводили дані у перфокартковий клавішний перфоратор активований клавіатурою пристрій для перфорації отворів у визначених місцях паперових карт (з розмірами ділового листа), який використовувався у попередніх ЕОМ для підготовки програм та даних. Перфоратор був домінуючим пристроєм вводу даних до середини 70-х рр. ХХ ст. , який перекладав удари по клавішам на отвори у перфокарті (використовуючи схему коду, відомого як код Холеріта). Тоді перфокарти вручну переносились до зчитувача з перфокарт, що був безпосередньо з’єднаний з комп’ютером; зчитувач читав карти, одну за раз, інтерпретуючи отвори у картах і передаючи дані до запам’ятовуючого пристрою, як показано на Рис. 1. Додатку А.

Інші методи вводу, що використовували спеціальні носії вхідних даних не зникли, хоча їх значення зменшується [31]. З системами вводу інформації з клавіатури на магнітну стрічку чи диск, персонал, що відповідає за ввід даних вводить дані до міні-комп'ютера за допомогою зв’язаних з ним мікрокомп’ютера чи робочої станції в основному значенні – комплекс обчислювальної апаратури та апаратури вводу/виводу, який може використовувати окрема особа. Інколи робочою станцією називають мікрокомп’ютер чи термінал, підключений до мережі. .

Деякі методи вводу зчитують сам документ (такі як надрукований звіт, чек чи депозитний бланк) безпосередньо у пам'ять комп’ютера. Обробка чека таким чином проводиться через метод вводу розпізнавання магнітних знаків спосіб