З іншого боку, працівників, що фактично займаються розробкою та підготовкою передач та випусків новин, цікавить іформація, яка надходить ззовні. На жаль, інформація про зовнішнє середовище має фрагментарний, несистемний характер. Важко знайти інформацію про економічні тенденції, науково-технічні досягнення, ринки та конкуренцію на них, споживачів та їхні потреби тощо. До того ж бракує соціально-політичної інформації. Журналісти повинні знати що саме хоче бачити споживач їхнього продукту. Готуючи спецпроекти, вони повинні дослідити чим саме цікавиться їх глядацька аудиторія, в той час як підготовка новин передбачає пошук "свіжої" актуальної інформації.

Окремо можна виділити стратегічні інформаційні потреби підприємства. Вони охоплюють усе, що може вплинути на довгострокову діяльність підприємства, непередбачені випадковості, пов'язані зі змінами у середовищі (в тому числі з форсистемажорними обставинами), навіть інформацію про події, що перебувають за межами безпосередньої діяльності та впливу, але можуть змінити долю підприємства. Наприклад, для будь-якої компанії важливо знати своїх конкурентів. ДП «3-Студія-Телевиробництво» ТзОВ ТРК «3-Студія» є лідером на ринку Прикарпаття, однак це лише обласний рівень. Тут у них лише один дійсний конкурент--ТРК "Галичина". На даний момент, телерадіокомпанія «Вежа» немає ліцензії, тому транслює деякі свої програми на ТРК «3-Студія». Ще одним конкурентом можна вважати ТРК «5 канал», але вони транслюють лише регіональну рекламу і не займаються виготовленням регіональних телепередач. Якби однією із стратегічних цілей телерадіокомпанії було розширення території мовлення, то прийшлося б вивчати всіх можливих конкурентів. Крім того надзвичайно важливо слідкувати за всіма змінами в законодавстві України у разі впровадження змін, що безпосередньо стосуватимуся телебачення.

13. Oсновні принципи організації збору, зберігання та обробки інформації на підприємствi

Організацію збору, зберігання та обробки інформації розглянемо на прикладі відділу новин.

Інформацію збирають за допомогою вище названих джерел. Вона дістає назву «інформаційний привід». Для її випуску в новинах необхідно щоб вона пройшла декілька етапів обробки. Розглянемо приклад. В м. Івано-Франківську сталась подія А. Інформація про неї з'явилась на одному з інформаційних порталів області. Однак, простого копіюваня даної інформації для сюжету новин недостатньо. Вона лише стала «інформаційним приводом». Після цього журналісти проводять своє розслідування. Вони виїзджають на місце події Б, проводять окрему розмову з кожною стороною. Це можуть бути працівники прокуратури, міліції, певної організації, прості мешканці міста тощо. Вони збирають матеріал для продовження теми, вислуховують претензії сторін конфлікту. На підготовку сюжету, в основному, йде кілька днів. Інколи процес триває цілий тиждеть. Це залежить від того накільки оперативно журналісти отримують відповіді на свої запити. Після виходу сюжету в ефір зацікавлені особи мають право подати заяву про оскарження оприлюдненої інформації і тоді телерадіокомпанія зобов'язана в місячний строк спростувати цю інформацію (відповідно до статті 43 Закону України «Про телебачення і радіомовлення») [48].

Принципи зберігання матеріалів телерадіомовлення також чітко визначені законодавством, зокрема ст.35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Так, телерадіоорганізації зобов'язані зберігати текстові матеріали передач протягом одного року після їх випуску і вести журнал реєстрації передач, які йдуть без попереднього запису (прямий ефір), в якому фіксуються: тема передачі, дата, час її початку і закінчення, прізвища авторів, ведучих та інших учасників. Журнал реєстрації передач, які йдуть у прямій трансляції, зберігається протягом року з дня останнього запису у ньому. Передачі, записані в повному обсязі на магнітну плівку, можуть бути розмагнічені після закінчення десятиденного строку з часу останньої трансляції, якщо в цей строк не надійшла заява про спростування відомостей, які в них містяться. У разі виникнення спору вони розмагнічуються лише після його розв'язання (прийняття судового рішення, укладення мирової угоди тощо) [48].

На ДП «3-Студія-Телевиробництво» ТзОВ ТРК «3-Студія» всі новини зберігаються в архіві телерадіокомпанії на різних носіях. В основному, це аудіо та відеоматеріали. Крім окремого приміщення, починаючи з 2004 року всі відеоматеріали зберігаються на сервері у спеціальній програмі під назвою «Фабрика новин». Це програмне забезпечення було закуплено у компанії Internews Ukraine. Дана програма дозволяє здійснювати пошук ролика за різними параметрами, наприклад, за назвою, автором, оператором, датою чи уривкою тексту. Також різні працівники мають обмежений доступ до даної програми, кожен з них має свій пароль. Повний доступ має лише шеф-редактор «Новин», який також може редагувати будь-який із сюжетів. Крім цього, кожен відзнятий сюжет реєструється в журналі, за даними якого можна пізніше знайти його в архіві. В даному журналі записують назву сюжету, ім'я автора, оператора, монтажера, номер касети і дату.

14. Характеристика документообігу на ДП «3-Студія-Телевиробництво» ТзОВ ТРК «3-Студія»

Документообіг - це рух службових документів з часу їх створення або одержання суб’єктом документаційного забезпечення управління до часу завершення виконання, надсилання або знищення [22; 8]

На ДП «3-Студія-Телевиробництво» ТзОВ ТРК «3-Студія» можна спостерігати централізований документообіг (вся документація централізовано реєструється). Основні типи документів, які складають централізований документообіг:

вхідні – документи, що надходять в організацію;

вихідні – документи, призначені для відправлення у інші організації;

внутрішні – документи, створені в організації і не призначені для виходу за її межі.

У процесі управління підприємством інформація приймається, опрацьовується, виробляється рішення, що доводиться до виконавців, дії яких контролюються. Таким чином, документообіг можна зобразити у вигляді схеми:

На даній схемі зображено основні стадії, які проходять документи. Слід зауважити, що реєстрацію вхідних, вихідних та