У країнах з розвиненою системою зв’язку та чітко організованим банківським сектором з ефективними платіжними системами казначейство може використовувати, і часто використовує, ряд банківських рахунків, що аж ніяк не позначається на його здатності управляти грошовими ресурсами, які перебувають під його контролем. За таких умов роботи казначейство має бути спроможне здійснювати контроль над подібними рахунками, відслідковувати залишки коштів на них у режимі реального часу та переміщувати ці кошти між зазначеними рахунками в електронній формі для оптимізації їх використання. У деяких країнах залишки коштів на всіх таких рахунках об’єднують на єдиному банківському рахунку наприкінці робочого дня для інвестування цих коштів до початку наступного робочого дня. У концептуальному плані казначейство за таких умов керує зведеним фондом грошових ресурсів країни [80. C.590].

В Україні також функціонує система бюджетних рахунків органів Державного казначейства, відкритих в органах Державного казначейства України. На них зараховуються податки, збори, інші обов’язкові платежі державного бюджету та надходження з інших джерел, встановлених законодавством України. З цих рахунків органами державного казначейства здійснюються платежі територіальним управлінням державного казначейства, міністерствам і відомствам (при фінансуванні витрат за відомчою структурою), суб’єктам господарської діяльності (які виконали роботу або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів), а також розпорядникам коштів шляхом надання дозволу на отримання готівки в уповноважених банках. Зазначені рахунки діють в єдиному режимі, створюють єдину загальнодержавну інформаційно - обчислювальну систему ЄКР, яка обліковує всі операції, що здійснюються за цим рахунком [22].

Система рахунків, що працюють у єдиному режимі, дає змогу Державному казначейству України мати в реальному режимі часу інформацію про:

- баланс ЄКР, отриманий в результаті здійснення операцій на всіх бюджетних рахунках ЄКР;

- рух коштів, що надійшли на рахунки та поповнили дохідну частину бюджету відповідно до бюджетної класифікації;

- рух коштів видаткової частини бюджету, перерахованих на фінансування будь-яких заходів відповідно до бюджетної класифікації;

- рух коштів місцевих бюджетів з моменту їх обслуговування в системі Державного казначейства;

- результати виконання бюджетів.

Крім того, функціонування ЄКР забезпечує:

- повну незалежність держави від банківської системи щодо здійснення контролю та обліку доходів і платежів;

- досконалу базу даних по бюджетних показниках;

- щоденне перерахування та призначення коштів, що надходять до державного бюджету та до місцевих бюджетів;

- розподіл загальнодержавних податків, зборів і платежів між державним бюджетом і бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя за нормативами, затвердженими Верховною Радою України;

- перерахування місцевим бюджетам призначених їм коштів згідно з нормативами за результатами взаєморозрахунків;

- дотримання принципу цільового використання бюджетних коштів завдяки завчасному контролю;

- надання інформації органам законодавчої та виконавчої влади про здійснені на ЄКР операції;

- оптимальні можливості для прийняття представниками законодавчої та виконавчої влади оперативних рішень щодо використання залишків грошових коштів ЄКР [81, С. 245].

Очевидно, що сфера діяльності ЄКР цілковито визначається системою управління коштами, прийнятою в країні. Це означає, що в рішеннях щодо сфери діяльності ЄКР мають ураховуватися обов’язки, покладені на Державне казначейство у сфері державної платіжної системи, фінансового планування, управління коштами та залучення позичкових ресурсів, оскільки це стосується фінансових операцій регіональних і місцевих органів управління [79, С.400].

2.2 Касове виконання Державного бюджету органами Державного казначейства.

В Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України:

1) операцій з коштами державного бюджету;

2) розрахунково - касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів;

3) контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов’язань та проведенні платежів;

4) бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету [80, С. 253].

Державний бюджет України відповідно до чинного законодавства поділяється на загальний та спеціальний фонди, що в свою чергу має забезпечити прозору систему залучення джерел доходів і визначення раціональних напрямів їх витрачання.

Доходи державного бюджету - це фінансові ресурси держави, що використовуються для виконання функцій, закріплених законами за державою. Доходи державного бюджету утворюються за рахунок надходжень на безповоротній основі, справляння яких передбачене законодавством України.

Склад доходів Державного бюджету України встановлюється у главі 5 Бюджетного кодексу (стаття 29). Відповідно до статті 9 Загальних положень Кодексу, складниками доходів Державного бюджету України є: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти, гранти та дарунки (рис. 2.2.1.).

Рис.2.2.1-Складники доходів Державного бюджету [81, С. 125].

Платежі до бюджету, які відповідно до закону про Державний бюджет України на відповідний рік є доходами загального фонду бюджету, зараховуються безпо-середньо на аналітичні рахунки, відкриті в управліннях державного казначейства за балансовим рахунком З111 "Надходження до загального фонду державного бюджету" Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.

Інформація щодо надходження та повернення надмірно або помилково спла-чених платежів до бюджету одночасно відображається на рахунках, відкритих за балансовим рахунком 6111 "Доходи загального фонду державного бюджету". Кредитовий залишок за рахунком 6111 дає інформацію про надходження з ураху-ванням відшкодування податку на додану вартість та повернення платежів до загального фонду державного бюджету