Одним із перших у світі конституційне визначення державної казни військової скарбниці зробив Пилип Орлик. Статтею 9 створеної ним Конституції передбачалось, що військова скарбниця (генеральний скарб) - то державний скарб, в гетьманській державі керує нею генеральний підскарбій [77, С. 40-47] .

У продовж останніх майже трьох століть Україна була провінцією Росії, і між нею та іншими провінціями імперії щодо бюджету жодних відмінностей не існувало. Спроби побудувати бюджет України на базі власної державності зроблено у 1917-1920 роках. Центральна Рада наприкінці 1917 року намагалася розділити фінанси України і фінанси Росії. Незалежний бюджет України було сформовано лише за гетьмана Павла Скоропадського. Загальну суму його прибутків обчислено на 3249,73 млн. крб., видатків - 5346,735 млн. крб. Дефіцит бюджету (2097,005 млн. крб.) мав бути відшкодований завдяки випуску серії білетів Державної скарбниці на суму 1004,650 млн. крб. та іншими кредитними операціями на суму 1092,355 млн. крб. [46, С. 35].

Як вже зазначалося, в сучасних умовах у результаті корінних перетворень української економіки склалася казначейська система обслуговування бюджетного процесу і тому виконання державного бюджету практично в повному обсязі перебувало у віданні банків, за допомогою яких бюджети міністерств були закриті для аналізу ззовні. У цих умовах була остаточно усвідомлена необхідність єдиної системи виконання державного бюджету, покликаної зламати економічно і адміністративно "хитрі" механізми перерозподілу бюджетних коштів, які надходили у міністерства і відомства. Для цього пропонувалося два шляхи:

1. Повернення бюджетних організацій на обслуговування в систему Національного банку, тобто відтворення старої моделі розрахунково-касового виконання бюджету, що суперечило б, на наш погляд, самій логіці реформ;

2. Створення системи органів Державного казначейства ринкового зразку, прийнятого в розвинутих країнах світу.

Як відомо, був обраний другий шлях.

Організаційна структура Державного казначейства України подана на
рис. 1.1. Вона відтворює структуру адміністративно-територіального устрою України. Відповідно до цього казначейська система України має трирівневу структуру і складається з Державного казначейства України, яке знаходиться у столиці України і представляє центральний рівень; Управління Державного казначейства обласного значення розміщені таким чином: 1 адміністративне управління - в Автономній республіці Крим; 2 адміністративні управління - у містах Києві та Севастополі; 24 адміністративні управління функціонують в областях. Районні (міські, районні у містах) управління Державного казначейства зосереджені у найважливіших місцевих адміністративних центрах.

Рис.1.1- Загальна структура Державного казначейства України [81, С. 40].

Структура органів державного казначейства у територіальному розрізі на-ведена у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Структура органів державного казначейства у територіальному розрізі станом на 01.01.2008 р. [80.C/218]

№ п/п | Управління Державного казначейства в | Кількість | Відділення Державного казначейства | Заг. кількість

містах | районах | Районах у містах | Всього

1. | АР Крим | 1 | 8 | 14 | 22 | 23

містах

2. | М. Київ | 1 | 10 | 10 | 11

3. | М. Севастополь | 1 | 4 | 4 | 5

областях

4. | Вінницькій | 1 | 2 | 27 | 29 | 30

5. | Волинській | 1 | 2 | 16 | 18 | 19

6. | Дніпропетровській | 1 | 12 | 20 | 11 | 43 | 44

7. | Донецькій | 1 | 25 | 10 | 7 | 42 | 43

8. | Житомирській | 1 | 1 | 20 | 3 | 24 | 25

9. | Закарпатській | 1 | 1 | 13 | 14 | 15

10. | Запорізькій | 1 | 2 | 14 | 6 | 22 | 23

11. | Івано-Франківській | 1 | 2 | 14 | 16 | 17

12. | Київській | 1 | 4 | 25 | 29 | 30

13. | Кіровоградській | 1 | 1 | 21 | 22 | 23

14. | Луганській | 1 | 13 | 15 | 4 | 32 | 33

15. | Львівській | 1 | 3 | 20 | 6 | 29 | 30

16. | Миколаївській | 1 | 1 | 20 | 21 | 22

17. | Одеській | 1 | 4 | 26 | 30 | 31

18. | Полтавській | 1 | 2 | 25 | 27 | 28

19. | Рівненській | 1 | 3 | 15 | 18 | 19

20. | Сумській | 1 | 2 | 17 | 19 | 20

21. | Тернопільській | 1 | 1 | 17 | 18 | 19

22. | Харківській | 1 | 1 | 27 | 10 | 38 | 39

23. | Херсонській | 1 | 2 | 18 | 20 | 21

24. | Хмельницькій | 1 | 2 | 20 | 22 | 23

25. | Черкаській | 1 | 2 | 20 | 22 | 23

26. | Чернівецькій | 1 | 1 | 11 | 12 | 13

27. | Чернігівській | 1 | 1 | 22 | 23 | 24

Всього: | 27 | 98 | 467 | 61 | 626 | 653

Як видно з таблиці, загальна кількість органів державного казначейства станом на 1.01.2005 р. склала 653 одиниці. Із них 626 управлінь, у т.ч.: міських - 98, районних - 467, районних у містах - 61 [80,С.217].

Слід зазначити, що кількість управлінь постійно змінюється. На це можуть впливати різні фактори, як, наприклад, об'єднання й укрупнення однойменних управлінь у районах та містах обласного підпорядкування, чи, навпаки, їх поділ та відокремлення.

У деяких випадках