зорієнтована на централізовану або децентралізовану модель. США, наприклад, можна охарактеризувати як країну, в якій, у цьому контексті, центр тяжіння зміщений до сфери законодавства, тому що існує такий розподіл сил між законодавчою та виконавчою владою. В усіх країнах з парламентсько-демократичною формою правління центр тяжіння трохи зміщено в бік виконавчої влади (табл. 3.1.1.).
Таблиця 3.1.1.
Ключові характеристики інституціонального механізму для казначейства в окремих країнах.
Параметри системи | Країни
Франція | Німеччина | Велика Британія | США
1. Бюджет: роль виконавчої/ законодавчої влади | Сильна виконавча влада, роль законодавців обмежена законом | Сильна виконавча влада; законодавці вносять незначні поправки | Сильна виконавча влада, законодавці зрідка вносять поправки | Розподіл влади, Конгрес вносить суттєві поправки і встановлює середньострокові ліміти
2.Відповідальне за бюджет міністерство | Міністерство економіки: макроекономічна політика; Міністерство фінансів: управління фінансовими ресурсами | Міністерство фінансів: за всіма аспектами, включаючи кадровий | Казначейство: за всіма аспектами, включаючи кадровий | Адміністративно-бюджетне управління (АБУ) очолює роботу з підготовки президентського бюджету
Продовження до таблиці 3.1.1.
3. Підготовка бюджету/ фінансового плану (ФП) | ФП вимагається за законом і приймається як закон; витрати на програму та поточні видатки (у постійних цінах) | ФП вимагається за законом; бюджет і ФП складаються на базі поточних цін | ФП за розпорядженням адміністративних органів. Готівкові кошти з бюджету і ФП обмежені; розділені циклічні елементи | ФП вимагається за законом; витрати на програму та поточні видатки; процес погодження (у Конгресі); процедури секвестру
4. Контроль за виконанням бюджету | Підсилений контроль з боку Мінфіну, включаючи попередній контроль; управління дефіцитом перебуває під адміністративним і правовим контролем | Підсилений контроль з боку Мінфіну, включаючи попередній контроль; управління дефіцитом перебуває під адміністративним і правовим контролем | Підсилений контроль з боку Мінфіну, включаючи попередній контроль; управління дефіцитом перебуває під адміністративним контролем | АБУ розподіляє кошти, однак владні повноваження з обмеження видатків з метою управління дефіцитом поділяє з Конгресом
Політичне керівництво відіграє важливу роль у функціонуванні інституціонального механізму. У дослідженні Головного бюджетно-контрольного управління (ОАО), присвяченому скороченню дефіциту в США, особливо наголошується на його вирішальній ролі. Слід зазначити, що всі великі реформи в галузі бюджетних процесів, які здійснювалися впродовж останніх 10 років у Великій Британії, Австралії, мали політичну підтримку.
Виконання бюджету нерозривно пов'язано з організацією касового устрою держави. Касовий устрій - це сукупність спеціальних установ по збору державних доходів і безпосередній видачі коштів відомствам. Основним принципом касового устрою капіталістичної держави є єдність каси, що полягає в тому, що всі кошти держави повинні надходити на єдиний консолідований рахунок міністерства фінансів у банку і з цього ж рахунку провадяться всі платежі [81, С. 63-65].
Сьогодні в розвиненому світі існує три системи організації касового виконання бюджету - казначейська, банківська і змішана. При казначейській системі всі доходи надходять у каси казначейства. З цих же кас провадиться витрачання коштів. При банківській системі всі доходи приймає апарат центрального емісійного банку, при змішаній - частина доходів надходить у каси казначейства, а частина - у банки.
Державне казначейство Франції є системою органів влади і діє при міністерстві фінансів, промисловості і економіки. Воно має у своєму складі ряд відділень, які займаються різними видами діяльності і виконують фінансові операції за дорученням держави і місцевих органів влади.
Державне казначейство Франції складається з Головного управління та його територіальних органів - управлінь на місцевому рівні. У масштабах департаменту операціями Державного казначейства керує Генеральне казначейське управління. У деяких департаментах є додаткова централізуюча ланка у вигляді Управління грошових надходжень. На місцевому рівні базовою ланкою є казначейство.
У масштабах департаменту Франції вся повнота фінансових повноважень покладається на старшого казначея. Він відповідає також за операції, що здійснює податкове та митне управління. Старший казначей також контролює різні організації, що фінансуються за рахунок державних фондів [80, С. 750-753].
На місцевому рівні працівники відділень Державного казначейства керують фінансовими коштами місцевих органів влади: вони займаються збиранням грошових коштів, контролюють і оплачують видатки, ведуть бухгалтерський облік.
Багато працівників Державного казначейства Франції виконують функції бухгалтерів в організаціях та установах публічно-правового сетора, іноді працюють за кордоном в адміністративних органах. Доходи та видатки по казначейських операціях зараховуються на бюджетні рахунки.
У Франції держава, як юридична особа має тільки один банківський рахунок, на який фона зараховує всі свої доходи та видатки [45, С. 79-80].
Виконання бюджету здійснює міністерство фінансів. Збір податків проводять спеціальні відомства. Наприклад, в Англії відповідальність за надходження прямих податків несе управління внутрішніх доходів, а непрямих - управління зборів і акцизів. Обидва управління виступають як самостійні органи. Але кожне з них підпорядковано міністру фінансів. У США бюджетні повноваження поділяються між виконавчою владою і Конгресом. Президентський бюджет складає Адміністративно-бюджетне управління, але кінцевий варіант бюджету подає Конгрес, який упродовж дев’ятимісячного бюджетного процесу стежить за його відповідністю встановленим лімітам асигнувань і контрольним цифрам дефіциту.
Принципи побудови системи казначейства США регулюються бюджетним законодавством і залежать від адміністративно-територіального поділу держави.
Очолює державне казначейство США Секретар казначейства. Як основний економічний консультант Президента Секретар казначейства несе відповідальність за проведення внутрішньої і зовнішньої фінансової політики, розробку рекомендацій щодо податкової політики та управління державним боргом. За законом Секретар казначейства зобов’язаний подавати до Конгресу річний звіт про фінансовий стан держави. Секретар казначейства призначає собі помічників з різних питань діяльності, яким безпосередньо підпорядковуються їх заступники:
помічнику секретаря з питань внутрішньої фінансової політики підпорядковуються заступники з питань політики на