Казначейство Великобританії складає економічні прогнози та проводить моніторинг і аналіз основних макроекономічних показників, тенденції валютно-кредитної системи. Тричі на рік проводить огляд провідних напрямів економіки (попит, виробництво, доходи, витрати, споживання, інвестиції, імпорт, експорт, інфляція, заробітна плата, зайнятість, безробіття, процентні ставки, торговий баланс тощо), прогнозуючи ці показники на 18 місяців. Казначейство повинно опублікувати за рік два прогнози; один публікується разом із бюджетом, інший є основою освітнього звіту.

У Великобританії управління фінансами покладено в основному на казначейство, що покликано здійснювати загальний нагляд і координування фінансової і податкової політики уряду, економічне прогнозування і бюджетне планування, регулювання валютних і кредитних відносин, а також діяльності цивільної служби, упорядкування і виконання державного бюджету, спостереження за станом платіжного балансу і ряд інших функцій, пов'язаних із фінансовою й економічною політикою [67, С. 99-100].

Основними відділами казначейства являється служба внутрішніх прибутків, у віданні якої знаходяться організація прибуткового податку, податку з корпорацій, гербового збору, податку на бензин і деяких інших прямих податків; служба мит і непрямих податків, що займається збором цих податків, спостереженням за дотриманням відповідного законодавства; відділ промисловості, що відповідає за політику в області розвитку промисловості, підтримки приватного підприємництва і їхнього фінансового положення; відділ навколишнього середовища, завданням якого являється прийняття необхідних заходів для його захисту. Деяка діяльність, що торкається фінансових аспектів, здійснюється також іншими міністерствами. Так, на міністерство житлового будівництва покладена відповідальність за фінансування програми житлового і промислового будівництва; міністерство планування і місцева влада відповідає за фінанси місцевих органів влади [81, С.90].

Казначейству Австрії належить провідна роль у галузі системи планування, розподілу, складання і виконання бюджету, а також контролю за використанням грошових ресурсів.

Казначейство консультує керівників усіх міністерств з питань, що стосуються загального обсягу ресурсів, того, наскільки цей обсяг ресурсів збігається із загальними планами уряду і з існуючими економічними і фінансовими умовами. Кожний бюджетний кошторис затверджується казначейством до його подання парламенту, а видатки, що не затверджені таким чином казначейством, не можуть бути віднесені міністерством на рахунок його асигнувань. Після затвердження бюджетного кошторису і схвалення парламентом відповідальність за використання асигнованих коштів несе головний бухгалтер

Виконання бюджету в Японії здійснюється міністерством фінансів та іншими міністерствами і відомствами. Касове обслуговування бюджету здійснюють Японський банк і його відділення. Міністерства і відомства в межах установлених їм витрат подають у міністерство фінансів свої платіжні кошториси, що розглядаються і затверджуються міністерством, після чого копії цих кошторисів направляються в Японський банк і останній здійснює відповідні операції.

У Німеччині виконання бюджету покладено на міністерство фінансів, касове виконання - на Бундесбанк.

Аналогічна організація системи виконання бюджетів й в інших розвинених державах.

У розвинених країнах переважає змішана система виконання державних бюджетів, але з необхідною наявністю казначейств, які є однією із найважливіших ланок фінансових систем цих країн.

Отже, роль казначейства у виконанні бюджетів може бути як пасивною, коли казначейство лише виділяє ресурси бюджетним установам для виконання їх програм, так і активною, якщо казначейство має право встановлювати обмеження (ліміти) на прийняття зобов’язання і на оплату витрат на основі заздалегідь встановлених критеріїв. У різних країнах на конкретних етапах їх економічного розвитку на казначейство покладались особливі характерні функції. Та, незважаючи на внутрішні особливості та наявні відмінності, головним призначенням інституту казначейства є сприяння оптимальному управлінню державними фінансами шляхом забезпечення своєчасного та в повному обсязі надходження доходів до бюджетів та цільового використання бюджетних коштів [77, С. 44].

Останнім часом органи державного казначейства в різних країнах, окрім основних функцій, пов’язаних з процесом касового виконання бюджетів, починають відігравати активнішу роль у системі державних фінансів, виступаючи “фінансовим менеджером” держави. Зарубіжний досвід показує, що перспективою є діяльність щодо випуску казначейством України власних цінних паперів – казначейських зобов’язань із пропонованим терміном погашення 3-5 років. Для цього у структурі Державного казначейства тмає бути створений інвестиційно-фондовий відділ, який буде займатися випуском, розміщенням і управлінням фондовим профелем казначейства, формувати попит і пропозицію на власні цінні папери. Фінансові менеджери казначейства визначатимуть допустиму частку фінансових ресурсів у бюджетних залишках, яку можна випустити на ринок цінних паперів для підтримки ліквідності ринку за рахунок можливого постійного чи періодичного викупу казначейських зобов’язань. Займаючись розміщенням таких зобов’язань, казначейство зможе забезпечити надходження грошових коштів, які будуть значно дешевшими, ніж іноземні запозичення чи банківські кредити. Вилучені кошти казначейство України зможе використовувати не тільки для покриття тимчасових касових розривів, але й для вкладання у перспективні інвестиційні державні проекти й високотехнологічні підприємства. Відтік бюджетних коштів у виробничу сферу призведе до здешевлення кредитних ресурсів, дасть імпульс для розвитку економіки та збільшення податкових надходжень до бюджету [75, С. 55].

Забезпечити ефективну діяльність Державного казначейства України на фінансовому ринку можна лише шляхом внесення певних змін і поправок до Бюджетного кодексу і законодавчо-нормативних документів, що регламентують діяльність фінансового ринку і бюджетної сфери [80, С.236-237].

Переймаючи зарубіжний досвід щодо розміщення тимчасово вільних залишків бюджетних коштів на фінансовому рину слід глибоко осмислити та науково обґрунтувати його щодо доцільності використання у вітчизняній практиці з урахуванням специфічних особливостей української економіки.

3.2. Удосконалення контрольної роботи органів Державного казначейства у процесі касового виконання Державного та місцевих бюджетів.

Невід’ємною ділянкою роботи органів казначейства є контрольна діяльність. Фінансовий контроль постійно здійснюється Державним казначейством України, яке як зберігач державних коштів зобов’язане забезпечити ефективне й раціональне їх використання відповідно до програми Уряду.

До компетенції органів казначейства належить здійснення контролю:

за дотримання єдиних правил ведення