елементам, що є об’єктами контролю органів нижчого рівня.
Без системного контролю, використовуючи засоби обмеженого контролю, суть якого зводиться до нагляду за об’єктом і до констатації факту відхилення, що виникає під час виконання видаткової частини державного бюджету, це було б неможливо.
Системність контролю логічно базується на його суцільності.
Варто зауважити, що казначейський контроль за своєю природою не може не бути всеосяжним і унеможливлює вибірковість. Це є основою ефективного управління та створює такі умови, за яких незаплановане, не цільове використання розпорядниками бюджетних коштів фінансових ресурсів держави стає не тітки неможливим, а й не логічним.
Важливою рисою казначейського контролю є також його по елементність. Під по елементним контролем вбачають контроль, спрямований на кожний окремо взятий елемент системи, що піддається управлінню, - показники кошторисів, планів асигнувань, суми взятих зобов’язань, перерахованих коштів, здійснених видатків, обсяги доходів за їхніми видами тощо. Проконтролювати і виконати кожний такий елемент означає забезпечити такий розподіл і перерозподіл фінансових ресурсів, за якого досягнення запланованого соціально-економічного ефекту стане реальним фактом [77. 41].
Однією з ключових рис здійснюваного в процесі виконання бюджету казначейського контролю є його попередність. Вона базується на тому , що переважна більшість контрольних процедур, які проводять органи Державного казначейства, має попередні й характер, контрольні ж дії ретроспективного характеру зустрічаються досить зрідка. Ці співвідношення в практичному застосуванні двох згаданих видів контролю, власне, й характеризує існуючу систему казначейського контролю.
Зміст здійснюваного Державним казначейством попереднього контролю полягає в тому, що контрольні дії органів Державного казначейства спрямовані на перевірку, увідповіднення заданих параметрів тих принципів, які ще не відбулися. На відміну від ретроспективного контролю, який передбачає виявлення й усунення відхилень, що виникли в тому чи іншому об’єкті, застосовуваний органами Державного казначейства контроль запобігає виникненню таких проблем.
Важливо наголосити, що при цьому в жодному разі не обмежуються права розпорядників коштів щодо визначення ними напрямів спрямування бюджетних коштів у межах затверджених бюджетних призначень.
Контрольні дії попереднього характеру зустрічаються фактично в усіх контрольних процедурах, що проводяться органами Державного казначейства в ході виконання державного або місцевих бюджетів. Це значною мірою дає змогу розглядати як попередній бюджет. Це значною мірою дає змогу розглядати як попередній весь казначейський контроль..
Важливою характеристикою сучасного контролю в процесі виконання державного бюджету є і його динамізм. Таку можливість контроль отримав лише тоді, коли став здійснюватися єдиним органом – казначейством, що взяло на себе відповідальність за виконання державного бюджету в цілому [71, С. 58].
Уточнення та увідповіднення до поточного стану системи контрольних заходів, що застосовуються Державним казначейством, - складний процес. Складність проявляється в необхідності оперативно виявити слабкі місця у здійснюваному контролі та настільки ж оперативно виправляти їх, вдосконалювати казначейський контроль у цілому та не допускати ускладнення застосовуваних контрольних процедур.
Без згаданої оперативності система здійснюваного під час виконання бюджету контролю не змогла б встигати за процесами, що відбуваються в бюджетній сфері, а отже, й успішно регулювати їх. За намагання ж дотриматися вимоги оперативності важливо уникнути поспішного, не виваженого впровадження нових, не перевірених практикою, методик контролю, через що виникає значний ризик не тільки розбалансувати процес управління бюджетними видатками, а й заблокувати цей процес узагалі.
Роль Держказначейства в бюджетному процесі взагалі й у виконанні бюджету зокрема на сьогодні набагато вища, порівняно з тими роками, коли діяльність Держказначейства тільки розпочиналась. Органи Державного казначейства України в цілому реалізували функцію казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів. Проте на сьогодні серед проблем, які потребують вирішення, є проблема, пов’язана з наявністю залишків на рахунках розпорядників коштів бюджету.
Державне казначейство може безпосередньо оперувати лише залишками коштів на рахунках, відкритих на рівні центрального апарату. Залишки коштів на рахунках обласних управлінь практично недоступні для управління коштами і можуть бути задіяні лише після того, як будуть перераховані на рахунки, відкриті на рівні центрального апарату
Доцільно зауважити, що під час побудови Державним казначейством динамічної системи контролю практично не виникали і не виникають ситуації, що характеризувалися б суперечністю чи протиставлянням існуючих і впроваджуваних контрольних процедур. Кожна нова впроваджувана Державним казначейством процедура була і є органічним доповненням уже не використовуваних доти процедур контролю, вона замінює той чи інший елемент системи контролю, який не відповідає вимогам [21].
Такий стан речей якнайкраще свідчить про високий рівень компетентності Державного казначейства як суб’єкта контролю, демонструє виваженість усієї системи здійснюваних ним контрольних заходів.
Однак, треба зазначити, що Державне казначейство України постійно відчуває недостатність законодавчого визначення норм і процедур фінансового контролю, з нетерпінням чекає ухвалення закону про фінансовий контроль.
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ.
В Україні виконан-ня Державного та місцевих бюджетів відбувається через Державне казначейство та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі з відділен-нями у районах, містах і районах у містах.
З самого початку свого функціонування казначейство міцно закріпилося і посіло чільне місце у фінансовій системі країни. На сьогоднішній день важко собі уявити успішне виконання державного бюджету України без органів Державного казначейства. Вирішення питання ефективного виконання Державного бюджету дасть змогу кардинально змінити стан справ в економіці, прискорить розвиток усіх галузей виробництва, і дозволить піднести на якісно новий рівень існуючі у суспільстві відносини.
Для поліпшення ситуації, на нашу думку, необхідно більше уваги приділяти контролю за витрачанням бюджетних коштів, раціональним їх використанням, не допускати їх марного «зависання» у міністерських структурах та на бюджетних рахунках. Сьогодні кошти бюджету не потрапляють на рахунки міністерств і відомств, а