Державне казначейство за роки свого існування, опанувавши суто казначейські функції по всіх напрямках здійснення видатків, охопивши цим процесом всіх розпорядників коштів державного та місцевого бюджетів, вийшло у 2005 році на новий етап свого розвитку. Виходячи з необхідності оптимізації процесу управління бюджетними коштами, розроблено принципово нову модель функціонування Державного казначейства, засновану на принципах, прийнятих для банківської системи.

Таким чином, окрім вже існуючих функцій по виконанню доходної та видаткової частини бюджетів, на Держказначейство покладаються суто банківські функції, а саме: робота з клієнтами по банківських операціях, безпосереднє проведення платежів розпорядників коштів через Розрахункові палати органів Державного казначейства, складання щоденного балансу операційного дня Державного казначейства та інших форм банківської звітності тощо. А це, в свою чергу, обумовлює збільшення навантаження та зростання вимог до фахівців, які повинні бути обізнані як з казначейськими процедурами виконання бюджетів, так і з банківськими технологіями.

Входження Держказначейства в Систему електронних платежів Національного банку України, запровадження Внутрішньої платіжної системи Державного казначейства та відкриття системи кореспондентських рахунків в Національному банку України вимагало вирішення ряду організаційних, технічних, технологічних питань:

Створення внутрішньої платіжної системи дозволяє забезпечити прозорість бюджетного процесу, створити цілісну систему контролю за рухом бюджетних коштів.

Ці вимоги передбачають здійснення органами Державного казначейства контролю за прийнятими зобов’язаннями розпорядників бюджетних коштів.

Відповідно до Бюджетного кодексу, прийнятого Верховною Радою України, запроваджено повне казначейське обслуговування місцевих бюджетів, що є суттєвим кроком у розвитку цивілізованої фінансової системи держави. Протягом останніх років Державне казначейство України проводило належну роботу по впровадженню Єдиного казначейського рахунку органами Державного казначейства України на регіональному рівні.

Запровадження розрахунків через систему електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) і Єдиний казначейський рахунок дає широкі можливості значно прискорити розрахунки та виконання Державного бюджету на всіх рівнях, починаючи з рівня району, акумулювати на Єдиному казначейському рахунку бюджетні кошти з послідуючим розподілом та перерозподілом на регіональному рівні, та вести безпосередній контроль за проходженням розрахунків з бюджетом та оперативне керування доходами на всіх рівнях.

Таким чином, цілеспрямований підхід до вирішення головної задачі Державного казначейства по прискоренню розрахунків і виконанню Державного та місцевих бюджетів має комплексне вирішення цієї важливої задачі в підвищенні ефективної діяльності всіх органів Державного казначейства в цілому.

Не варто вважати створення Державного казначейства, як недоцільне «роздування» органів виконавчої влади. Оскільки з початком реальної роботи органів казначейства регіони одержали більш упорядковану і зрозумілу схему фінансування об'єктів, заходів, програм, що відбуваються за рахунок коштів Державного бюджету. Це позитивно позначається на фінансово-економічному і соціальному кліматі регіонів.

Отже, головна мета Державного казна-чейства та його органів на місцях полягає у вирішенні всього ком-плексу питань, пов'язаних з виконанням бюджетів усіх рівнів, починаючи із забезпечення контролю за над-ходженням загальнодержавних доходів і зборів до їх проходження через банки з наступним використанням, у межах передбачених в бюджеті.

У сучасному розвиненому світі виконання бюджетів органами казначейства, справа досить розповсюджена і загальновизнана. У кожній окремій державі функції, які покладені на казначейство, є неоднорідними. Проаналізувавши досвід країн з ринковою економікою, ми можемо зробити висновок, що організація роботи по виконанню Державного бюджету в Україні побудована за загальносвітовими стандартами, при цьому запроваджено механізм, який дозволяє, буквально, в «ручному» режимі управляти видатками.

У зв’язку з тим, що органи Держказначейства знаходяться в стані динамічного розвитку, існує певне коло проблем:

1) Значне формування залишків бюджетних коштів на рахунках Державного казначейства. Великою мірою осіданню їх на рахунках розпорядників коштів, сприяє неспівпадання у часі між моментом виділення асигнувань головними розпорядниками бюджетних коштів розпорядникам коштів нижчого рівня та взяття останніми зобов’язань перед суб’єктами господарювання, які виконали для них роботи чи надали послуги.

2) Казначейство у перспективі повинно стати важливим елементом інтегрованої системи управління державними фінансами. Складність і багатоплановість цієї проблеми зумовлена широким спектром питань, пов’язаних з формуванням адекватного сучасним вимогам бюджетного законодавства, потребою удосконалення бюджетного процесу й між бюджетних відносин, нестабільним теоретичним проробленням казначейських технологій.

На закінчення треба сказати, що, хоча і існують деякі негативні тенденції в українській фінансовій політиці, реформи, що проводяться, відкривають широкі перспективи розвитку.

Незважаючи на труднощі, що завжди супроводжують перехідну економіку, ми хотіли би висловити надію, що намічені реформи в бюджетній сфері, зроблять свій позитивний вплив на загальне економічне положення в країні і разом з іншими державними регулюючими заходами, нарешті, вдосконалять вітчизняну економіку. Крім цього, ми думаємо, що посильну поміч у реформуванні механізмів економічного регулювання економіки зможе внести нове покоління економістів, не обтяжене минулими стереотипами адміністративно-командного управління державою.

Отже, можна дійти висновку, що на сьогоднішній день в Україні на казначейство покладено велике коло обов’язків, виконання яких, на нашу думку, є архіважливим, із якими воно справляється на високому рівні професіоналізму і компетенції.

З метою вирішення зазначених вище проблем і удосконалення вітчизняної системи казначейського виконання бюджетів пропонуємо:

1. Провести функціональну перебудову казначейства, а саме:

привести у відповідність з виконуваними функціями;

повноваження та функції кожного структурного підрозділу мають бути чітко регламентовані у такий спосіб, щоб діяльність підрозділу не була у прямій залежності від особистості виконавця і не залежала від плинності кадрів.

2. Удосконалити функціонування АС “Казна”, запровадити в дію