Для того, щоб забезпечити рівномірне та безперебійне фінансування бюджетної сфери Державне казначейство складає місячні касові прогнози (плани) зі щоденним їх оновленням залежно від стану виконання дохідної частини бюджету та динаміки ресурсів на єдиному казначейському рахунку. Управління фінансових ресурсів Державного казначейства у щоденному режимі проводить моніторинг коштів державного бюджету в розрізі територіальних управлінь, за результатами якого готує розрахунок на здійснення видатків.

Для здійснення моніторингу фінансового стану управлінь державного казначейства та внесення пропозицій щодо сум та джерел поповнення єдиного казначейського рахунку територіальні управління казначейства щоденно надають електронною поштою Управлінню фінансових ресурсів Державного казначейства України за встановленою ним формою касовий план, який містить прогнозні дані на 25 робочих днів наперед та прогнозні і фактичні дані (для порівняння якості прогнозу) за робочий день, що минув. Прогнозні дані уточнюються щоденно з поправкою на фактично проведені видатки та прийняті зобов’язання.

Визначення платіжної спроможності служить оперативним (щоденним) прогнозом щодо здатності управління забезпечити своєчасність розрахунків за дорученнями клієнтів [81, С. 239].

Наявність на центральному рівні інформації про надходження доходів до бюджету, здійснені видатки та наявні зобов’язання дає можливість оперативно приймати рішення щодо розміщення тимчасово вільних залишків коштів або здійснення запозичень.

На основі моніторингу й аналізу інформації про проведені операції з бюджетними коштами, оцінки показників виконання бюджету Державне казначейство здійснює планування і підготовку прогнозів про надходження коштів до казни та здійснення видатків. У співпраці з Національним банком управляє бюджетними потоками держави, забезпечує сприятливі умови для їх використання в якості важливого фактора розвитку держави.

На підставі інформації, яку Державне казначейство надає відповідним органам державної влади й управління, є можливість адекватно оцінювати, прогнозувати і своєчасно коригувати управлінські рішення у бюджетній сфері (рис.1.3.1).

Рис.1.3.1 - Управління грошовими потоками в системі казначейства
[80, С. 234]

З метою спрощення процедури та прискорення термінів проходження бюджетних коштів Державне казначейство розробляє механізм здійснення видатків на соціальні виплати за рахунок поточних надходжень адміністративно-територіальних одиниць області управліннями казначейства. У цьому випадку на управління покладаються повноваження щодо здійснення контролю за всіма платежами і надходженнями до бюджетів.

Реалізація функції управління бюджетними потоками держави стала можливою через консолідацію фінансових ресурсів держави на єдиному казначейському рахунку. Запровадження єдиного казначейського рахунку, на який зараховуються державні доходи і з якого здійснюються видатки, дозволяє органам казначейства мати вичерпну інформацію про стан державних фінансів, а отже, володіти фінансовими важелями макроекономічного регулювання. Фахівцями Державного казначейства на основі постійної статистики та налізу прогнозу майбутніх видатків здійснюється розрахунок тієї частини бюджетних коштів, яка в обов’язковому порядку має бути у розпорядженні казначейства, з врахуванням граничного розміру оборотної касової готівки. Так, відповідно до ст.. 14-1 Бюджетного кодексу (із змінами і доповненнями) оборотна касова готівка встановлюється у розмірі не більше двох відсотків планових показників видатків загального фонду державного бюджету. За оцінками спеціалістів, мінімальний залишок коштів на єдиному казначейському рахунку, достатній для підтримання платоспроможності Державного казначейства щодо прийнятих розпорядниками бюджетних коштів зобов’язань, повинен підтримуватися на рівні 1-1,5 млрд.грн. Такий залишок коштів на ЄКР є достатнім для забезпечення безперервного фінансування бюджетної сфери, щоб забезпечити своєчасну оплату рахунків суб’єктам господарювання, стимулюючи таким чином споживання та створення доданої вартості.

Сьогодні в Україні діє система електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ), тобто платіжна система, яка забезпечує розрахунки в електронній формі між банками і за дорученням клієнта, і за зобов’язаннями банків [39].

З 1 липня 2000 року всі бюджетні рахунки, відкриті в районним відділенням Держказначейства в банках було переведено на обласний рівень і консолідовано на рахунках:

- загального фонду;

- спеціального фонду;

- позабюджетних фондів (фонди соціального страхування на випадок безробіття та від нещасних випадків);

- інших рахунках клієнтів.

За цією схемою надходження до державного бюджету впродовж дня концентруються на обласному рівні, а наприкінці дня щоденно перераховуються на центральний рівень. Робота за централізованою моделлю забезпечується шляхом відкриття фізично єдиного кореспондентського рахунку на центральному рівні, а саме - відкриття кореспондентського рахунку Державного казначейства (центральний рівень) у Національному банку України та відкриття відповідно рахунків обласних управлінь у Розрахунковій палаті Казначейства. При цьому ресурси сконцентровані на центральному рівні, а робота з опрацювання надходжень та обслуговування клієнтів Державного казначейства залишиться у територіальних органах Казначейства [73, С. 4-6].

Враховуючи нагальну потребу Державного казначейства в отриманні достовірної щоденної звітності та необхідності ефективно управляти ресурсами бюджету, Держказначейство та Національний банк України 2002 року ухвалили рішення про перехід на централізовану модель обслуговування ЄКР [2.c.189].

Державне казначейство погодилось з пропозицією НБУ поєднати можливості системи електронних платежів і системи термінових переказів коштів як єдиного взаємопов’язаного інструменту обслуговування ЄКР з використанням модифікованої казначейської моделі „4К» (8). Зазначене було обумовлене тим, що кількість розрахунково - платіжних документів, які б проходили у такому разі через Центральну розрахункову палату (ЦРП) НБУ в Києві, за пікових навантажень перевищувала б обмеження щодо допустимості максимальної кількості розрахунково - платіжних документів, розрахованих на опрацювання впродовж одного операційного дня - 2,5 млн. документів. Із запровадженням казначейського обслуговування місцевих бюджетів така ситуація могла виникати щоденно та негативно впливала б на стабільність і надійність функціонування системи міжбанківських платежів України в цілому [6].

Сутність нової моделі, базується на таких засадах:

1) Система електронних розрахунків складається з двох підсистем:

- системи електронних платежів, що працює у файловому режимі обміну інформацією (існуюча СЕП);

-