Усі види інформації складають інформаційну систему управління (ІС) — організаційно оформлену сукупність інформаційних потоків, документів, каналів зв'язку й технічних засобів, які забезпечують взаємозв'язок між елементами систем управління з метою її ефективного функціонування та розвитку.

В даній організації сутність інформаційної потреби визначається необхідністю отримання інформації, що зменшує міру невизначеності по відношенню до об’єкта діяльності. Для вивчення потреб ми спирались на усвідомлену інформаційну потребу. Міру усвідомленості інформаційної потреби можна визначити як рівень розуміння індивідом (або суб’єктом підприємницької діяльності) доцільності використання конкретної інформації для вирішення поставленого завдання. Усвідомлення інформаційної потреби характеризується мірою її деталізації, змістом, особливостями прояву та направленості, засобів задовільнення, а також у відповідності інформаційного запиту фактичної потреби в інформації.

Потреби в інформації ВАТ “Агрохімцентр” відображують особливості професійної діяльності керівника та прийняття ним професійних рішень. Структура усвідомленої інформаційної потреби адекватна структурі професійної діяльності керівника, а також структурі організації інформаційного ресурсу, який забезпечує виконання професійних завдань.

Інформаційна потреба в даній організації виникає в результаті неспівпадання структури цілей професійної діяльності споживача інформаційного продукту та структури наявного інформаційного ресурсу.

Визначення потреб в інформації, на наш погляд, має базуватись на вивченні процесу діяльності керавника. Це дозволить виділити етапи даного процесу, на яких може виникнути неспівпадання структури цілей діяльності та структури інформаційного ресурсу. В процесі дослідження ми виявили наступні інформаційні потреби:

маркетингові дослідження з метою визначення можливостей та перспектив ведення комерційних операцій;

прогноз стану кон’юктури ринку пестицидів, агрохімікатів, насіння та інвентаря;

відомості про потенційних споживачів;

планування і розвиток мережі відповідно до перспектив з’їзду;

визначення оптимальної цікавої політики;

вивчення можливості, доцільності та ефективності проведення рекламних компаній;

визначення діючих та потенційних конкурентів;

загальна характеристика умов робіт конкупентів;

загальна характеристика послуг конкурентів (обсяг пропозиції, якість, ціна, сервіс, розрахунки та ін.);

удосконалення моделі діяльності товариства з урахуванням поточних викликів;

розвиток організаційної структури, удосконалення методів управління, робота з персоналом;

розробка детальних фінансових планів на 2009р.;

контроль за станом і практикою застосування господарського господрства;

юридичний супровід діяльності ( моніторинг внутрішніх документів, договірна робота, претензійно-позовна робота, контроль за дебіторами і кредиторами, юридичне забезпечення операцій з оптової та роздрібної торгівлі).

Всі названі потреби виникають з метою забезпечення управлінських рішень

1) Маркетингові дослідження з метою визначення можливостей та перспектив ведення комерційних операцій.

2) Прогноз стану кон’юктури ринку пестецидів, агрохімікатів, насіння та сільськогосподарського інвентаря.

3) Відомості про потенційних споживачів.

4) Планування і розвиток мережі відповідно до перспектив з’їзду.

5) Визначення оптимальної цінової політики.

6) Вивчення можливості, доцільності та ефективності проведення рекламних компаній.

7) Визначення діючих та потенційних конкурентів.

8) Загальна характеристика умов робіт конкупентів.

9) Загальна характеристика послуг конкурентів (обсяг пропозиції, якість, ціна, сервіс, розрахунки та ін.).

10) Удосконалення моделі діяльності товариства з урахуванням поточних викликів.

11) Розвиток організаційної структури, удосконалення методів управління, робота з персоналом.

12) Розробка детальних фінансових планів на 2009р.

13 Контроль за станом і практикою застосування господарського господрства

14) Юридичний супровід діяльності ( моніторинг внутрішніх документів, договірна робота, претензійно-позовна робота, контроль за дебіторами і кредиторами, юридичне забеспечення операцій з оптової та роздрібної торгівлі).

Інформацію, яка може знадобитися для прийняття управлінських рішень, можна сформувати у відповідні блоки.

Про ринок. У яких сегментах ринку реалізується продукція фірми? Яке географічне положення ринку? Яка місткість ринку? Хто основні конкуренти? Які перспективи зростання обсягів продажу? Яка перспектива кон’юнктури на найближчі роки?

Про товар. Які вимоги висувають покупці до товару? Яка його новизна? Яка його якість та ціна порівняно з товаром конкурентів? Якою мірою він спроможний задовольняти потреби споживача? Чи можлива модифікація його відповідно до нових вимог покупців?

Про конкуренцію. Які конкуруючі товари продаються? Яка частка ринку належить конкурентам? Чи є можливості для зміни обсягів продажу? Який фінансовий стан конкурентів? Як діятимуть конкуренти за зміни умов на ринку? Чи є офіційні дані про їх прибутки та збитки?

Про урядову політику. Який вплив має урядова політика на ринок у цілому? Яким є вплив на окремі фірми? Які фірми є постійними інформаційними постачальниками уряду?

Про виробництво та витрати. Який обсяг виробництва має фірма? Як зміни обсягу виробництва впливають на витрати? Які витрати впливають на прийняття рішення з питань ціни?

Про доходи та прибутки. Яким є співвідношення між доходами, прибутками та витратами по різних продуктах, що випускаються фірмою? Як впливає на дохід і прибуток збільшення витрат на формування попиту та стимулювання збуту? Який вплив має збільшення обсягу виробництва на дохід і прибуток?

Для отримання інформації ми аналізували наступні джерела та об’єкти, а саме законодавство та підзаконні акти, інструкції; періодичні видання; конференції, виставки; інтернет-ресурси; роль уряду та його підрозділів, місцевих органів влади, громадських організацій; постачальників продукції; конкурентів та партнерів; споживачів (див рис.1)

Рис2.1 Джерела та об’єкти аналізу для отримання інформації

Законодавчою базою, яка регулює діяльність ВАТ “Агрохімцентр”є:

Цивільний та господарський кодекси України;

Кодекс Законів про працю України;

Закон України „Про захист рослин” від 14 жовтня 1998 р.;

Закон України „Про пестициди і агрохімікати” від 02 березня 1995 р.;

Закон України „ Про запобігання санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24 лютого 1994 р.;

Закон України „Про зерно та ринок зерна в Україні” від 04 липня 2002 р.;

Закон України „Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 р.;

Закон України „Про охорону праці”;

Нормативні акти органів місцевого самоврядування з питань здійснення фінансово-господарської діяльності.

Серед періодичних видань агропромислового комплексу можна назвати наступні: щоденні “Новини агроринка, “Агродень”, тижневики “АПК-ІНФОРМ”, Agrimarket Weekly (Ukraine, Russia, CIS), щомісячні аналітичні випуски “Український зерновий ринок”, “Олійний ринок”, щорічники