активно заселятимуть посіви зернових колосових культур, де масово розмножуватимуться та за відсутності захисних заходів спричинятимуть кількісні втрати, а під час формування та наливу зерна погіршення його якості. Для захисту у вищезазначених та інших областях посівів зернових колосових культур від хлібних клопів та супутніх видів фітофагів (хлібні жуки, трипси, попелиці тощо), які масово живляться зерном, що наливається, за чисельності, що перевищує економічні пороги шкідливості, слід застосувати хімічний метод. Рекомендовані для цього інсектициди ефективно знешкоджують весь комплекс шкідливих фітофагів на хлібних полях (рекомендації ІЗР УААН).
Перед початком робіт важливо виявити у посівах ту кількість фітофагів, знищення якої забезпечить рентабельність заходів і слугуватиме збереженню передбачуваного врожаю зерна та його якості. Економічні пороги шкідливості науково обґрунтовані для більшості шкідливих організмів. Ними володіють спеціалісти захисту рослин, які допомагають аграріям в конкретній ситуації на полях.
Часткове відшкодування сільгосппідприємствам вартості засобів захисту та проведення робіт проти клопа черепашки здійснюється із коштів державного бюджету (Постанова КМУ від 23.04.2008р. від 398)
Разом з тим зернові культури за наявності значної кількості збудників у природі та насінні й рослинних рештках навесні хворітимуть на кореневі гнилі, борошнисту росу, септоріоз листя,гельмінтоспоріоз, буру листкову іржу, інші плямистості, подекуди вірусні та фузаріоз, сажки, септоріоз, інші хвороби колоса, розвиток яких за теплого літа та достатньої зволоженості повітря на загущених з високим рівнем мінерального удобрення посівах може набувати характеру епіфітотії.
Отже, оздоровлення насіння через протруювання та рослин за обприскування фунгіцидами в рекомендовані строки є також обов’язковим технологічним заходом вирощування зерна. Виробники його це добре усвідомили, підтвердженням чого свідчать збільшені у півтора – два рази проти показників 2007 р. обсяги захисту зернових посівів від хвороб, що також сприяло одержанню рекордного для країни врожаю зерна у 2008 році.
Не зважаючи на зменшення посівних площ цукрових буряків, клопоту у виробничниківцукристої сировини з захисту плантацій від шкідливих комах, хвороб та бур’янів не зменшується. Сходам культур, навіть токсикованим, можуть загрожувати довгоносики (бурякові звичайний, сірий, чорний), блішки тощо, найпоширеніші в господарствах Київської, Кіровоградської, Полтавської, Сумської, Харківської, Черкаської, Чернігівської областей. Сірий буряковий довгоносик, що є багатоїдним, переважатиме у Вінницькій, Миколаївській, Полтавській, інших областях.
Надалі бурякокультури повсюдно масово заселятимуться листковою буряковою попелицею, мінуючими мухами та міллю. У другій половині вегетації цукрові буряки скрізь хворітимуть на церкоспороз, еризифоз, фомоз, альтернаріоз, інші хвороби листя, а коренеплоди на гнилі, паршу, бактеріоз, хвороби азотного, фосфорного, калійного голодування тощо.
В процесі захисту цукрових буряків від шкідливих комах та оздоровлення рослин культури від хвороб, як і для інших сільськогосподарських рослин, принциповим є ретельні обстеження плантацій з метою визначення доцільності застосування хімічних засобів захисту рослин, рекомендованих при вирощуванні цієї культури в системі заходів, розробленій Інститутом цукрових буряків УААН.
Проблеми пошкоджуваності соняшнику соняшниковими шипоноскою та вогнівкою, а також сірим буряковим довгоносиком, підгризаючими совками , іншими багатоїдними комахами, поряд із захворюваністю на білу та сіру гнилі, фомоз, фомопсис, борошнисту росу інші хвороби виникли й поглиблюються, передусім через порушення системи землеробства та сівозміни, спричинене перенасиченням останньої цією культурою.
8-річна ротація соняшника та дотримання агротехнічних заходів, насамперед знищення післязбиральних решток культури, впровадження стійких до шкідників і хвороб сортів та інші заходи, рекомендовані Інститутом рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН, значно полегшать вирощування її за мінімальних додаткових затрат на захист плантацій від шкідливих комах і хвороб та бур’янів.
Озимий та ярий ріпаки, якими також охоплено занадто багато площ, повсюди заселятимуться чисельними видами шкідників, найпоширенішими з яких будуть хрестоцвіті блішки, ріпакові квіткоїд, пильщик, прихованохоботники (насіннєвий та стеблові), багатоїдні (совки, білани), інші.
Ріпаки хворітимуть на снігову плісень, зокрема озимі посіви, що тривалий час були під сніговою або дощовою водою, бактеріози коренів, пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, циліндроспоріоз, білу й сіру гнилі, інші.
Забезпечення використання організаційно-господарських та агротехнічних вимог, зокрема насичення сівозміни буряко- та капустяними культурами не більше 25%, сівба ріпаку через 4-5 років разом з іншими технологічними прийомами вирощування культури, включно контроль
фітосанітарного стану посівів та своєчасний захист їх за рекомендаціями НУБіПУ, дозволить уникнути зайвих витрат для одержання намічених врожаїв.
В посівах картоплі та інших пасльонових культур (томати, баклажани тощо) постане необхідність захисту рослин від колорадського жука, чисельність якого залишається стабільно високою і без залучення до захисту посівів хімічних засобів упоратися з цим фітофагом досить проблематично. Разом з цим, як і щорічно, картопля потерпатиме від хвороб, зокрема фітофторозу, альтернаріозу, бульби хворітимуть на паршу, чорну ніжку, гнилі тощо. Інститут картоплярства УААН у своїх рекомендаціях пропонує, передусім, забезпечити відповідне вирощування культури через виконання агротехнічних, організаційних та хімічних засобів, які сприятимуть росту і розвитку здорових рослин, яким меншою мірою зашкоджуватимуть колорадський жук та хвороби.
Овочеві, зокрема капуста, в якій повсюди розвиватимуться капустяні совка, міль, білан, попелиця, муха, хрестоцвіті клопи та блішки, з хвороб – бактеріози, а також цибуля, що пошкоджуватиметься цибулевою мухою та хворітиме на пероноспороз, баштанні культури через пошкодження баштанною попелицею, а огірки захворюванням на пероноспороз і бактеріоз без своєчасного догляду та захисту від шкідливих організмів не будуть спроможні сформувати повноцінний врожай.
Заходи захисту овочевих культур розроблені науковцями Інституту овочівництва і баштанництва УААН. В них аграрії зможуть знайти поради щодо захисних дій у всіх фазах розвитку овочевих культур з визначенням ефективних хімічних засобів захисту, які дозволені в Україні.
Величезний комплекс шкідників і хвороб матиме місце скрізь в насадженнях плодових культур. Передусім, це будуть листогризучі