Рекомендаціями Інституту садівництва УААН передбачені захисні заходи від вищезазначених комах і хвороб у строки, відповідно до умов і фаз розвитку зерняткових та кісточкових насаджень та використання біологічно ефективних пестицидів за розвитку найшкідливіших стадій небажаних організмів на плодових деревах.

Гронова листокрутка, різноманітні види кліщів, а з хвороб –мілдью, оїдіум, гнилі, антракноз, чорна плямистість, еска розвиватимуться у виноградниках АР Крим, Закарпатської, Запорізької, Одеської, Миколаївської, Херсонської областей. Власникам виноградних плантацій у пригоді стануть рекомендації Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова, за якими відповідно до умов вегетації пропонуються найефективніші пестициди для стримування масового розвитку комах і хвороб винограду.

Окрім вищезазначених, у сільськогосподарських культурах усіх агрокліматичних зонах розвиватимуться багатоїдні шкідливі комахи. Найпоширеніші з них підгризаючі та листогризучі совки (озима, оклична, бавовникова, совка-гамма, С-чорне, карадрина), грунтові (личинки хрущів, чорнишів, коваликів), стебловий (кукурудзяний) та лучний метелики.

Стебловий метелик пошкоджуватиме товстостеблові культури, передусім зернову кукурудзу за розвитку двох поколінь у Лісостепу й Степу, а в Поліссі реалізується одна генерація цього шкідника.

Сучасна технологічна направленість землеробства на мінімалізацію обробки грунту скрізь створює проблеми захисту культур від шкідливих комах, хвороб і бур’янів, які накопичуються в полях.Подолання цих проблем супроводжується додатковими затратами для захисту посівів.

В післязбиральних рослинних залишках, які не заорюються, чудово зберігаються зазначені шкідливі організми. Саме тому у 2008р. порівняно з 2007р. зросли обсяги хімічної прополки гербіцидами (16,5 млн.га проти 14,0 млн.га), а також обробок проти шкідників і хвороб на 4,5 млн.га, і мають місце ускладнення з вирощуванням кукурудзи на зерно, площі якої зростають за рахунок вирощування її у Поліссі. Культуру масово заселяє та пошкоджує кукурудзяний метелик, а ефективні регулюючі його чисельність хімічні засоби та надійні методи реагування відсутності.

На порядок денний поставлене питання нарощування виробництва трихограми та інших біоагентів у вітчизняних біофабриках і біолабораторіях. Це дуже важливо також для обслуговування закритого грунту, де здебільшого вирощуються овочеві культури, що вживаються сирими. Програма біологізації сільського господарства, розроблена науковими установами УААН і затверджена Мінагрополітики, передбачає різке збільшення обсягів запровадження біометоду в захисті рослин. Це - конкретний наступ до впровадження біологічного землеробства, що передбачає виробництво екологічно чистої продукції харчування.

Серед об’єктів, моніторинг яких здійснюється спеціалістами захисту рослин, слід відмітити лучного метелика та сарану, осередки яких матимуть місце в Степу та південному й східному Лісостепу. Якщо лучний метелик місцевих популяцій, за незначного зимуючого запасу, знаходиться у

депресивному стані, то сарана, збільшення зимуючих ворочок якої виявлене восени 2008р. в АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Харківській, Херсонській областях за умов доброї перезимівлі та сприятливих гідротермічних факторів

(сухо, жарко) під час відродження личинок, може спричинити спалах масового розмноження, зокрема стадних видів (італійський прус і перелітна сарана) в осередках вищезазначених областей.

Існує також вірогідність зальоту цих видів сарани на територію східних областей країни з межуючих з ними регіонів Російської Федерації, де у минулому році були осередки їх високої чисельності. Із зазначеного випливає потреба суворої контрольованості розвитку та поведінки саранових, насамперед у південному та південно-східному Степу.

Постійними супутниками сільськогосподарських рослин завжди

були і залишаються мишоподібні гризуни, здебільшого скрізь звичайна й

гуртова полівки та миші (лісова, хатня, польова), а курганчикова в Степу

й південному Лісостепу. За будь–якого перебігу ситуації під час зимівлі,

навіть за значної загибелі популяції взимку, ці ссавці здатні відновити

чисельність під час літньої вегетації та завдати шкоди, передусім,

озимим зерновим культурам та ріпаку повсюди. Регулювання

чисельності гризунів здійснюється через господарські, агротехнічні

заходи та отруєні зернові принади, які розкладають у жилі нори гризунів.

Зовсім небагато часу відділяє нас від початку масових весняних польових робіт. Але у кожному господарстві уже склалося уявлення про те, які шкідники, хвороби і бур’яни, на яких культурах і площах можуть скласти незручності землеробам. Як захиститися від них, не затративши багато засобів, не зашкодити з використанням пестицидів, замінивши їх агротехнічним прийомом, що із рекомендованих фітосанітарних заходів вибрати , виходячи із економічних можливостей, із конкретної ситуації на кожному полі?

Звичайно, відповідь на ці питання агрономам приходиться знаходити здебільшого самостійно, керуючись особистими спостереженнями, досвідом, знаннями. Однак, слід пам’ятати, що на захисті рослин економити не можна. Це собі на шкоду! Захист рослин став невід’ємною ланкою технологій вирощування і важливим резервом збереження врожайності культур і якості сільськогосподарської продукції.

Беручи до уваги вищезазначене, можна досить упевнено передбачити, що за оптимальних агрокліматичних умов весняно-літньої вегетації фітосанітарна ситуація може стати напруженішою минулорічної.

Усвідомлюючи це спеціалісти захисту рослин разом з місцевими аграріями розробили заходи попередження та захисту вирощуваних культур в регіонах, визначили потребу в засобах захисту рослин, проводять курсові, семінарські, консультативні заняття з питань регулювання чисельності шкідливих організмів в конкретних умовах вирощування культур.

Відповідно до розробленого спеціалістами Головдержзахисту та науковцями «Прогнозу 2009р.» в поточному році в країні передбачено виконати робіт з захисту рослин на площі 37 млн.га, з них 17 млн.га проти бур’янів, 20 млн.га проти шкідників та хвороб, з яких 2 млн.га біоагентами. Для реалізації наміченого ринок пестицидів країни достатньо наповнений за асортиментом і обсягом хімічних засобів захисту рослин.

Навесні масові роботи з захисту рослин