До першої групи функцій управління можна віднести цілеспрямованість. Управління завжди є цілеспрямованим. Вибір і формування цілей обов'язко-вий елемент будь-якого управління. Рівень управління і його ефективність за-лежать від мети діяльності об'єкта. Етапи організації процесів управління включають у себе такі обов'язкові стадії, як формування цілі з оцінкою ризи-ку, прогнозування можливих варіантів досягнення цілі, прийняття рішення, планування циклів і підциклів управління тощо. Спрямованість — характе-ристика будь-якого методу управління. Кінцевим об'єктом спрямування про-цесу управління є люди, і в першу чергу, комплекс їхніх інтересів.

Другою важливою функцією управління є мотивація трудової діяль-ності. Цей бік управління можна назвати мотиваційною характеристикою. Базою тих чи інших методів за ознаками спрямованості є внутрішній зміст мотивів, якими керуються люди в процесі виробничої діяльності. В умовах інтелектуального управління мотиваційний принцип реалізується також че-рез самомотивацію.

Важливою загальною рисою управління є функція керування, яка об'єднує всі функції управління в єдине ціле.

Наступною, дуже важливою функцією управління слід вважати функцію прийняття рішення. Прийняття рішення — це основний і головний крок в уп-равлінні, з яким пов'язані чотири основні класичні стадії управління, а саме: процес планування під сформовану мету; організація поетапного виконання спланованого трудового процесу; інформаційно-аналітичне супроводження трудового процесу; стадія контролю. Процес прийняття рішення і перерахо-вані вище чотири стадії процесу управління тісно пов'язані з інформацією.

Зусилля вчених світу спрямовані на пошук найкращих способів прий-няття оптимальних рішень, проте у цій сфері суспільного життя залишаєть-ся багато білих плям.

Усі стадії управління вимагають застосування інформації. Тому слід і процес інформаційної аналітики віднести до основних стадій управління. Інформація була і залишається об'єднуючим елементом нового в управлінні. Життя постійно ускладнюється, кількість інформації швидко зростає, тому в інформаційній аналітиці потрібно застосовувати сучасні інформаційні техно-логії, які не тільки забезпечують інформацією керівника, а ще й стимулюють розвиток колективної творчої думки людей. Інформаційні технології стають обов'язковим елементом управління і функціонування трудового процесу.

Таким чином, знання техніки і технології інформаційної аналітики ста-ють обов'язковим елементом трудової діяльності. Треба вміти працювати з інформацією, а це не так просто, треба цією технологією володіти. Пітер Друкер стверджує, що "робота з інформацією являє собою особливу організаційну проблему". На відміну від більшості видів діяльності, орієнтованих на резуль-тат, вона спрямована не на окрему стадію процесу, а на процес у цілому. Це означає, що вона має бути одночасно централізованою і децентралізованою. Цього можна досягти за допомогою техніки з застосуванням інформаційних технологій. Технологічні засоби роблять інформацію в нових управлінських методах доступною безпосередньо для виконавців-спеціалістів. минаючи проміжні управлінські структури. У цьому випадку частину рішень вже прий-має виконавець, а це — елемент участі члена команди в загальному уп-равлінні. Отже, завдяки застосуванню інформаційних технологій і інформації роль середнього ланцюга управління значно зменшується [29, ст.8].

У трудовому процесі, в управлінні треба переробляти великі обсяги інформації. За джерелами використання інформацію можна поділити на зовнішню і внутрішню. Зовнішня інформація може бути різноплановою: ди-рективна, планова, наукова і т. ін. Внутрішня інформація охоплює, як прави-ло, виробничо-технологічну, економічну, соціальну діяльність організації.

На підприємстві інформація поділяється на постійну і тимчасову. До першої відносять основні параметри діяльності організаційної структури, а до тимчасової — змінну інформацію в часі. Ця інформація збирається і об-роблюється дуже швидко.

Інформація, яка циркулює в організації, складає інформаційну систему, яка органічно вплетена в систему управління. Внутрішня інформація дає підстави для введення корегування в діяльність організації. Будь-яке коре-гування орієнтується на корисний результат системи праці.

Інформаційна система і система управління об'єднані в процесі управління, але кожна з них має свої особливості. Система управління може змінюватися залежно від обсягів виробництва. Інформаційна система збирання, обробки і пе-редачі інформації може існувати в будь-якій системі управління [49, ст.32].

Проте технологічні процеси інформаційної системи в сучасних умовах характеризуються стрімким упровадженням нових інформаційних техно-логій комп'ютерної техніки, програмних засобів — все це охоплено терміном "інформатизація". З'явилось і зовсім нове поняття — інфор-маційне суспільство. Це, безумовно, не могло не відбитися на появі нових особливостей і характеристик управління.

Але інформатизація суспільства не змінює творчу основу життя і уп-равління. Вона прискорює процеси, зменшує витрати часу на збирання й об-робку інформації, покращує умови праці. Зміна матеріально-технічної ос-нови управління за рахунок використання нової техніки є особливістю су-часного управління і обумовлює зміни і у формуванні інформаційної й уп-равлінської культури, які є суттєвим підґрунтям підвищення ефективності всіх соціально-економічних процесів. Але абсолютизація універсальності та гіпертрофоване уявлення ролі техніки в управлінні породжують і реаль-но формують неоднозначні і спірні питання. Тому найоптимальнішим вирішенням цієї проблеми має бути розумне поєднання можливостей техніки і людини. Як же поєднати досвід та інтелект людини з швид-кодіючим комп'ютером? У цьому напрямі ведуться глибокі дослідження з вивчення функцій управління для того, щоб у міру накопичення знань і досвіду формалізувати їх і перекласти на плечі комп'ютера.

У період швидкого науково-технологічного прогресу гостро постала проблема співвідношення "людина і комп'ютер". Виникло багато нових пи-тань, пов'язаних із застосуванням передових досягнень науки. Цей процес су-проводжується вторгненням техніки у сферу розумової діяльності і свідомості. Машина стала суттєвим помічником людини в розкритті творчих її можливос-тей. Особливо це важливо у сфері управління в разі прийняття рішень [8, ст.19].

Слід звернути увагу на роль документів у системі управління. Документ в управлінні відіграє велику роль. Документ — це носій як розпорядчої, так і будь-якої іншої інформації (лист, звіт, заява тощо). В умовах інформаційної революції може скластися враження, що документ,