ВСТУП................................................................................................................ | 6

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ … |

12

1.1 Сутність та значення інформації ……….................................................... | 12

1.2 Особливості управлінської сфери ……………………........................... | 20

1.3 Нормативно-правова база здійснення інформаційної діяльності …………………………………………………...………………… |

29

1.4 Характеристика та особливості інформаційних технологій управління …………………………………………………………….………. |

34

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПОТОЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ НА ПРИКЛАДІ БУРШТИНСЬКОЇ ТЕС ВАТ «ЗАХІДЕНЕРГО» МІНІСТЕРСТВА ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ ……………..………………..... |

42

2.1 Організаційна структура та предмет статутної діяльності Бурштинської ТЕС ………………………………...…………….……..…….. |

42

2.2 Характеристика інформації Бурштинської ТЕС ……………………….

2.3 Моделі управлінських рішень Бурштинської ТЕС ВАТ «Західенерго» Міністерства палива та енергетики України …………………………..……

2.4 Шляхи покращення поточної інформації для прийняття управлінських рішень ………………………………………………………...

ВИСНОВКИ.......................................................................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ....................................................

ДОДАТКИ

ВСТУП

Важко переоцінити ту роль, яку відіграє у розвитку сучасного суспільства інформація. Можна без перебільшення сказати, що сучасне суспільство є суспільством інформації, її ерою. Ця ера настала з ХХ століття. Інформація дозволяє людству активно працювати з природою, допомагає провести інтеграцію людських зусиль. Причому не тільки у певних галузях, а в усій людській діяльності в цілому. Сьогодні інформація стала основним ресурсом людства, базою соціального і технічного розвитку.

У наш час проблеми інформації – одні з найпопулярніших у науці. Зі створенням теорії інформації посилання на неї трапляються у працях учених найрізноманітніших спеціальностей – один із видатних теоретиків масової комунікації Г.Д.Ласвел [52] розглядав інформаційний чинник у комунікаційному ланцюжку, «бар'є-ри» спілкування у контексті комунікативно-інформаційних теорій, соціально-психологічної теорії та когнітивної психології, психологу Д.І.Дубровському [11, с.17] належить трактування про відмінність сигналу та інформації, виділення системою людської психіки певних даних [інформації] із сукупності вхідних сигналів, відомих американських логістів Р.Акофа та Ф.Емері [1, с.11], які розширили поняття «інформація», винісши його за межі первинного [за К.Шенноном], суто «технічного» розуміння [53], криптографа К.Черрі [38, с.12], яка протестувала проти надто вузького математичного прочитання інформації одним із основоположників сучасної теорії інформації Р.В.Л.Хартлі, який писав, що «в обычном понимании термин «информация» слишком эластичен; необходимо прежде всего установить для него специфический смысл...» [54], а специфіка змісту для нього визначалася процесом передачі сигналів, тож за такого прочитання, наприклад, термін «інформація» не можна застосувати для опису процесу спостереження за пасивним об’єктом; «батька кібернетики» Норберта Вінера [4, с.6], який запропонував «інформаційне бачення» кібернетики як «науки про управління в живих організмах та технічних системах», і під інформацією почали розуміти вже не будь-які відомості, а лише ті, які є новими та корисними для прийняття такого рішення, що забезпечить досягнення мети управління, при цьому інші відомості не вважались інформацією, та ін.

Проблеми інформації досліджують інженери, історики, біологи, соціологи, психологи, журналісти та представники багатьох інших галузей науки. Вчені-соціологи розглядають інформацію «як соціальне явище, тобто певний феномен, пов'язаний з діяльністю тих чи інших суб’єктів соціальних спільнот (наприклад, груп) чи соціальних інститутів (наприклад, установ і організацій, які функціонують у суспільстві)» [24, с.5]. Н.Вінер вважав, що «інформація — це позначення змісту, який надходить з зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів» [4, с.3].

Інформація (від informatio роз'яснення, виклад) – це первинні відомості, що передаються людьми усним, письмовим або іншим способом (за допомогою умовних сигналів, технічних засобів і т. д.) [32, с.136]; а з середини – це загальнонаукове поняття, яке включає обмін відомостями між людьми, людиною і ом, автоматом і автоматом; обмін сигналами в тваринному і рослинному світі; передачу ознак від клітини до клітини, від організму до організму; одне з основних понять [32, с.139].

Інформація це і відомості про навколишній світ і процеси, що в ньому протікають, які сприймаються людиною або спеціальним пристроєм. Це також (розділ , що вивчає способи вимірювання і передачі інформації); повідомлення, що інформують про положення справ, про стан чого не будь, сукупність знань про фактичні та залежності між ними [25, с.20].

Існують різні аспекти самого поняття інформація [40]:

у побуті (життєвий аспект) – це відомості про навколишній світ і процеси, які в ньому відбуваються, в сприйнятті людиною або спеціальними пристроями;

у техніці – це повідомлення у формі знаків чи сигналів, які зберігаються, передаються і оброблюються за допомогою технічних пристроїв.

у теорії інформації – це лише ті відомості, які повністю знімають або зменшують існуючу до їх одержання невизначеність. Тут можна зазначити, що за К.Шенноном «інформація» - це знята невизначеність [25, с.23];

у кібернетиці (теорії управління) – розшифрування цього аспекта знаходимо у Н.Вінера, [4, с.27] – це та частина знань, яка використовується для орієнтування, активної дії, управління, тобто з метою збереження, удосконалення, розвитку системи;

у семантичній теорії (значення повідомлення) – це відомості, що володіють новизною;

у документалістиці – це все те, що так чи інакше зафіксовано в знаковій формі у вигляді документів;

в інформатиці – це продукт взаємодії даних (зареєстрованих сигналів) і методів їхньої обробки, адекватних розв'язуваній задачі.

Інформаційна діяльність є невід'ємною частиною усіх сфер суспільного життя. Вона має певні цілі та завдання, для реалізації яких існують конкретні засоби, що сприяють отриманню необхідних результатів. Інформаційна діяльність охоплює усі галузі науки, освіти, виробництва, а також економіку, політику, культуру, техніку, природознавство тощо. Отже, вона є не тільки окремою функцією суспільства, а й складовим елементом людського життя