У фонді ЦНТЕІ зосереджено понад 2, 7 млн. нормативних документів, підручників, періодичних інформаційних видань, патентні та охоронні документи на промислову та інтелектуальну власність, державні та міждержавні стандарти, державні будівельні норми, промислові каталоги та інші.

У зв’язку з постійним підвищенням витрат на обслуговування, утримання та експлуатацією службових приміщень, відсутність бюджетного фінансування на утримання приміщень для виконання бюджетного замовлення на прикладну розробку «Розроблення методичних, технологічних та організаційних засад функціонування регіональної ланки і корпоративної мережі науково-технічної інформації в Івано-Франківській області», ЦНТЕІ змушений здавати у користування 2550, 0 кв.м загальної площі ( з 6823, 72 кв.м).

Для виконання покладених статутних зобов’язань в ЦНТЕІ знаходиться 32 одиниці комп’ютерного, 5 поліграфічного, 5 – іншого обладнання для видавничих та рекламних послуг.

Технологічне обладнання Івано-Франківського ЦНТЕІ використовують у формуванні електронних інформаційних ресурсів «Розподілених баз даних» у сфері науково-технічної та інноваційної діяльності, поширенні і використанні усіх видів науково-технічної і економічної інформації, комплектуванні баз даних і банків даних.

Сучасні інформаційні технології ЦНЕТІ представлені : локальною мережею ПЕОМ, Web-сервером та виділеним для нього каналом, інформаційно-пошуковими системами.

Окремі інформаційні центри приватного сектору не займаються впорядкуванням інформаційних ресурсів, а частіш за все лише надають незначний перелік послуг, пов’язаних з доступом до глобальної мережі Інтернет та комп’ютерної техніки.

Таким чином, коротко проаналізувавши стан функціонування закладів ДОКС у області, відмітимо, що здійснюються лише перші кроки на шляху до технічної та технологічної трансформації, відсутня єдина інтегруюча концепція їхнього ефективного об'єднання та функціонування.

У кожній з галузей Прикарпаття (архівній, бібліотечній, музейній, інформаційній) загострюється ряд специфічних проблем, пов’язаних із збереженням ДІР.

Проведений аналіз матеріалів дає змогу сформулювати висновок як про існування позитивіних тенденцій, так і про наявність чинників, що стримують ефективне подолання поставленої проблеми.

На фоні інших закладів ДІК (порівняно з ЦНТЕІ та архівами, бібліотеками), музеї вирізняються мінімальною забезпеченістю комп’ютерною технікою (згідно статистичних даних стосовно музеїв області, підготовлених для національного довідника «Архівні установи України», - всього 3 державні музеї з 17 мають доступ до мережі Інтернет та електронну пошту). Білшість з них комплектуються в основному документами на паперових носіях (з 17 державних музеїв тільки 2 володіють електронними документими фондами; кількісний склад фоно та фотодокументів становить менше 5 відсотків від загального фонду документованої інформації).

Краща ситуація склалася у практиці функціонування ЦНТЕІ, бібліотек та архівів Прикарпаття. Так, протягом 2006р. кількість комп’ютерів в архівних установах (обчислювальної техніки і локальних мереж) Івано-Франківської області порівняно з 2004/2005 р.р. збільшилася на 57% (згідно статистики, таблиця № 1). Хоча цей показник - далеко не оптимальний, та на тлі забезпеченості аналогічними технологічними засобами інших областей України – непоганий ( для порівняння : зростання кількості комп’ютерної техніки за 2004/2005 р.р. становить нульовий відсоток в цілому ряді областей нашої держави – Держархіві Автономної республіки Крим, Держархівах Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Рівенської, Харківської області, Держархіву м.Севастополя).

За рівнем збільшення відсотку забезпеченості комп’ютерами архівних установ за 2004/2005 р.р. Івано- Франківська область поступається тільки Центральному державному архіву – музею літератури і мистецтва (157%) Центральному державному кінофотофоноархіву ім.П.С.Пшеничного (71%), та Держкомархіву України – 63 % .

У зв’язку із стрімкозростаючими темпами збільшення об’ємів документопотоків, виникає необхідність напрацювання загальних підходів до стандартів обслуговування громадян та розвитку цивілізованого ринку архівних, бібліотечних, музейних послуг, які на даний час відсутні у регіоні.

Одним із таких шляхів є уніфікація підходів до створення спільних баз даних архівних, бібліотечних та музейних послуг.

Таким чином реальним стане формування так званого інфополісу.

Розв’язання проблеми відсутності координаці між окремими закладами системи ДОКС Прикарпаття вбачається також у кооперації закладів ДІК за такими напрямами, як розвиток фондів, збереження документних ресурсів, наданні доступу до документних ресурсів та корпоративної каталогізації, створення спільних депозитаріїв.

«Від ізольованості – до кооперації, від кооперації – до консорціумів», - таке гасло виникло в результаті використання світового досвіду функціонування системи ДОКС та визначення тенденцій їхнього подальшого розвитку [3].

Суть кооперації фондів полягає у розподілі між різними закладами відповідальності за комплектування і збереження різних видів документів. Складовою цієї концепції є формування розподіленого національного фонду офіційних документів, у тому числі неопублікованих. Саме ця тема розробляється у рамках Програми загальної доступності публікацій (UAP)ІФЛА [5].

Кооперація з інформаційно-бібліографічного обслуговування та надання доступу до документних ресурсів шляхом створення вільного доступу до інформації через співробітництво з видавцями та провайдерами інформації – інші, не менш ефективні форми кооперації.

Ідея про кооперацію інформаційно-бібліографічного обслуговування (об’єднання зусиль з аналітичного розпису періодики) існує давно, і ця діяльність стрімко розвивається у цілому світі. Але в Україні вона – лише на рівні паростків: в кооперації обласних бібліотек Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької областей. Доцільним буде доповнити цей список Івано-Франківською.

Потреба в отриманні інформації постійно зростає, тому кооперація може здійснюватися на будь-якому рівні. Регіональний – лише частина, початковий етап на шляху до міжрегіонального, національного та глобального рівнів кооперації.

Віртуальні довідкові служби – приклад ще одного об'єднання. Вони дають відповіді на питання, пов’язані з пошуком фактографічної і тематичної інформації у глобальній мережі, електронних каталогах і БД.

Наступний етап кооперації місцевих закладів ДІК