Тема” Oсобливості використання бібліографічних описів у спеціальних бібліотеках”

Об’єктом курсової роботи є поняття бібліографічного опису, методика складання,функції, вимоги до нього.

Предметом курсової роботи є поняття загальної і спеціальної методики складання бібліографічного опису в Івано-Франківській науковій бібліотеці імені І.Я.Франка.

Мета дослідження-розгляд методики складання бібліографічного опису в спеціальних бібліотеках, його призначення та особливості.

Поставлена мета визначила необхідність вирішення наступних завдань:

- визначити поняття бібліографічного опису, його функції, вимоги до нього;

- дослідити методику складання бібліографічного опису, загальні правила наведення;

- виділити основні особливості використання бібліографічних описів в спеціальних бібліотеках;

- ознайомитись з загальною та спеціальною методикою складання бібліографічних описів в Івано-Франківській науковій бібліотеці імені І.Я.Франка.

- дослідити особливості автоматизації бібліотечних процесів.

У даній роботі були використані такі методи: аналіз, спостереження та порівняння.

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………..

1 Поняття бібліографічного опису………………………………………………..

1.1Створення міжнародних правил складання бібліографічного опису......

1.2 Види бібліографічних описів.Загальні правила наведення.

2 Особливості використання бібліографічних описів у спеціальних бібліотеках.

2.1 Загальна і спеціальна методика складання бібліографічного опису в Івано-Франківській науковій бібліотеці імені І.Я.Франка………………………

2.2 Автоматизація бібліотечних процесів…………………………………….

Висновки……………………………………………………………………………

Список використаних джерел……………………………………………………..

1.Поняття бібліографічного опису.

1.1 Створення міжнародних правил складання бібліографічного опису.

Роль бібліографічного опису в різних галузях наукової і культурної діяльності людини винятково велика. Адже вся інформація про твори друку, кінофотофонодокументи, які містять певні інформаційні відомості, здійснюється за допомогою бібліографічного опису.У нашій країні, починаючи з 20-х років, постійно ведеться робота щодо створення і удосконалення правил складання бібліографічних описів. З 1976 р. стандарти з опису, що затверджуються і використовуються в нашій країні, ураховують вимоги ISBD (International standard bibliographical description).
Цією роботою перевіряються теоретичні знання і практичні навики по складанню бібліографічних описів. Опис включає кілька етапів: виявлення бібліографічних відомостей, визначення необхідного набору елементів опису, вибір першого елемента бібліографічного запису, фіксація виявлених відомостей згідно з установленими правилами з відповідними розділовими знаками. І так, правила регламентуючі бібліографічні описи складалися протягом багатьох століть і сьогодні існує система основних державних стандартів, що регламентують:

-складання бібліографічного опису Держстандарт 7.1-84 «БО документа: Загальні вимоги й правила складання.»

-Складання бібліографічного запису Держстандарт 7.12-93 «БЗ: Скорочення слів російською мовою. Загальні вимоги й правила»

- Держстандарт 7.80-2000 « БЗ: Заголовок. Загальні вимоги й правила складання».

- Держстандарт 7.82-2001 «БЗ. Бібліографічний опис ЕР. Загальні вимоги й правила складання.»

Крім того, існують ДСТУ , що регламентують опис по видах документів:

-ноти;

-картографічні видання;

-образотворчі видання.

Основні правила й положення цих стандартів опираються на принципи Міжнародного стандарту БО(ISBD).

Створення міжнародних правил складання бібліографічного опису дає змогу легко розбирати опис незалежно від мови, якою він складений.
З 1 липня поточного року набув чинності новий національний стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Новий національний стандарт відповідає міжнародним рекомендаціям ІФЛА. Саме цим документом необхідно керуватися при складанні бібліографічних посібників (у тому числі й бібліографічних списків) як різним організаціям так і окремим особам.
Нововведений стандарт визначає загальні вимоги і правила складання бібліографічного опису документа, його частини чи групи документів: набір областей та елементів бібліографічного опису, послідовність їхнього розміщення.
Вимоги стандарту розповсюджується на опис документів, що складають бібліотеки, органи науково-технічної інформації, центри національної бібліографії, видавці, інші бібліографуючі установи.
Сфера застосування нового стандарту має обмеження тільки для бібліографічних посилань, на які його вимоги не розповсюджуються. Бібліографічне посилання – це сукупність бібліографічних відомостей про цитований, розглядуваний або згадуваний в тексті документа інший документ, необхідних і достатніх для його загальної характеристики, ідентифікації та пошуку.

Основні принципи складання бібліографічного опису викладено у розділі «Загальні положення», де вводяться нові терміни і поняття бібліографування. У ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 розширено поняття об’єкта бібліографічного опису, оскільки бібліографічний опис усіх видів документів на будь-якому носії інформації складають за загальними правилами щодо структури наповнення областей та елементів бібліографічними відомостями, статусу елементів, наведення приписаних розділових знаків, вибирання мови і графіки, застосування правил орфографії, скорочення тощо.
Об’єктами опису можуть бути всі види опублікованих (у тому числі й депонованих) і неопублікованих документів на будь-яких носіях – книги, серіальні та інші продовжувані ресурси, нотні, картографічні, аудіовізуальні, образотворчі, нормативні і технічні документи, мікроформи, електронні ресурси, інші тривимірні штучні чи природні об’єкти, складові частини документів, групи однорідних і різнорідних документів.
Об’єкти опису можуть складатися з однієї частини (одночастинні об’єкти) або двох чи більше частин (багаточастинні об’єкти) Залежно від структури опису відрізняють однорівневий і багаторівневий бібліографічний опис. Однорівневий містить один рівень. Його складають, як правило, на одночастинний документ. Багаторівневий опис містить два і більше рівнів. Його складають на багато частинний документ або на окрему одиницю чи групу фізичних одиниць багаточастинного документа – один чи декілька томів (випусків, номерів, частин) багатотомного чи серіального документа.
До бібліографічного опису входять такі області: область назви і відомості про відповідальність, область видання, область специфічних відомостей, область фізичної характеристики, область серії, область приміток, область стандартного номера (чи його альтернативи) та умов доступності.
Введено нові назви для двох областей опису, що відповідає їхньому наповненню: це область фізичної характеристики та область стандартного номера До загального списку областей опису входить й область специфічних відомостей, що використовується тільки для опису певних видів документів (нотних, картографічних, серіальних, електронних ресурсів, окремих видів нормативних і технічних документів), коли в описі необхідно зазначити відомості