Для джерел, узятих із мережі Інтернет, необхідно завжди вказувати дату появи конкретного матеріалу або останнього оновлення, зміни, перегляду, дату вашого доступу до електронного джерела. Дата доступу досить важлива, адже постійні зміни, оновлення бази даних, відсутність архіву тощо можуть створити різні версії матеріалу або й загалом його відсутність через певний час.Електронна адреса має бути повною і правильною (з ідентифікатором шляху доступу – скажімо, http, ftp, telnet). Безпосередня електронна адреса виділяється у фігурних дужках (<...>).Коли адреса надто довга і не вміщується в одному рядку, її можна перенести на інший, але після позначення косої риски „ / ”. При цьому знак переносу не ставиться.Слід обов’язково зазначити нумерацію сторінки / сторінок , параграфу, розділу і т.д., якщо ці структурні елементи та нумерація присутні у джерелі.

Стаття у періодичні виданні он-лайн:

Хакеру на замітку // <> – 1998. – 17 листоп.

Веб-сайт:

Новий канал // . – 2005. – 15 квіт. .

Электронные библиотеки:Науч.електрон.журн.//http://www/risi.ru/el-bib.

Формування інформаційного ресурсу в електронному режимі викликало необхідність створення системи «Пошук» із формуванням тематичних папок відповідних документів.  В процесі створення – систематичні картотеки навчальних, пошукових та ін. сайтів Інтернету та документів на електронних носіях. Обробка бібліографічних даних, створених без використання латиниці, є особливо складною проблемою з точку зору управління комп ’ ютеризованими системами. Бібліографічні описи документів, написаних не латиницею, часто готуються в автономних системах, що робить ще більш проблематичною їх інтеграцію в головний каталог.Через обмеження, які існують у бібліотечних комп’ютерних системах, багато організацій редагують записи для каталогу опису документів, складених не латиницею, вилучаючи поля, які містять інформацію, подану мовою оригіналу, і тільки після цього завантажують їх до читацького каталогу. У результаті користувачі можуть ознайомитися лише з полями, заповненими латиницею, і таким чином позбавляються найціннішої інформації, що у багатьох випадках необхідна для розпізнавання і пошуку багатьох документів і ресурсів. По суті, розподіл даних за ознакою латинських і нелатинських шрифтів у онлайнових каталогах зменшує видимість наявності фондів літератури не на латиниці, ускладнюючи розпізнання і пошук документів.

Тому було б ефективно створити базу даних бібліографічних записів, які містять нелатинські символи, що надалі може використовуватися, з одного боку, для створення онлайнових каталогів на базі Web-серверів і призначених і адаптованих спеціально для обробки нелатинських символів.Встановлено, що використання такої бази даних дає ряд переваг при маніпулюванні даними і їх перетворенні, а також при обробці та інтеграції багатошрифтових даних [2;83].

Бібліографічні записи в електронних каталогах складаються із стандартного набору даних аналітичного опису, а також предметних рубрик і ключових слів, сформульованих бібліографом у процесі описування. Наявність останніх значно розширює можливості тематичного пошуку. Однак,відсутність допоміжного словника предметних рубрик і ключових слів ускладнює як роботу бібліографа і користувача, так і пошук у ній, оскільки важко вгадати, як саме відбито ту чи іншу тему у предметних рубриках і ключових словах. Але уже насьогодні розпочато реалізацію програми створення регіональних інформаційних порталів і обласної програми "Інформатизація бібліотечної галузі", що передбачають упровадження нових бібліотечних технологій.

Успіхи бібліотеки багато в чому залежать від активності її керівництва і співробітників у пошуку додаткового фінансування. Було б бажано, щоб ці зусилля підтримувалися й державною програмою з цільовим фінансуванням і централізованим розв'язанням деяких технічних і технологічних проблем: вибору програмного забезпечення, адаптації наявних програм до умов українських бібліотек, створення програм для вирішення конкретних бібліотечно-бібліографічних завдань (наприклад, каталогу і картотеки літератури іноземними мовами), розроблення конвертаційних програм, предметного рубрикатора і т. ін.

Висновки

Роль бібліографічного опису в різних галузях наукової і культурної діяльності людини винятково велика. Адже вся інформація про твори друку, кінофотофонодокументи, які містять певні інформаційні відомості, здійснюється за допомогою бібліографічного опису. Створення міжнародних правил складання бібліографічного опису дає змогу легко розбирати опис незалежно від мови, якою він складений. Розглянувши загальну і спеціальну методику складання біблііографічного опису, можна визначити,що основною метою аналітико-синтетичної обробки документа є подання інформації про нього в стислому виді, тобто створення нового вторинного документа, що дозволяє по різних параметрах ідентифікувати первинний документ. Адже бiблiографiчний опис подає найважливiшi вiдомостi про документ, якi дають змогу отримати уявлення про його вид, зміст, призначення тощо, вiдрiзнити його вiд iнших документiв, розшукати потрiбний у пошуковому масивi.

Наш час характеризується появою великої кiлькостi правил складання бiблiографiчних описiв рiзних видiв документiв; активною дiяльнiстю зi стандартизацiї бiблiографiчних описiв як на нацiональному, так i на мiжнародному рiвнях;пристосуванням опису до потреб автоматизованих інформаційно-пошукових систем.

Завдяки цьому,бібліографічний опис широко використовується в бібліотечній,у бібліографічній і діяльності,тощо.Ознайомившись з загальною та спеціальною методикою складання бібліографічних описів в Івано-Франківській науковій бібліотеці імені І.Я.Франка,можна визначити,що у довідково-бібліографічному відділі є доцільний вибір необхідного кола джерел, що стають підґрунтям у подальшому науковому пошуку. У даній бібліотеці існують різні методики опрацювання джерел, що допоможуть виокремити головне без глибокого занурення у зміст, тим більше у тих випадках, коли опрацюванню підлягає велика кількість літератури.

Центр електронних засобів інформації (ЦЕЗІ) забезпечує технічну підтримку автоматизації бібліотечних процесів.В 2001р.,відкривши Інтернет-центр, користувачам надається можливість користуватися інформаційними ресурсами Інтернету. Відвідувачам систематично надаються