Тема 1
Комунікації в бізнесі: теорії, види, форми, структура
Проблема та практика спілкування
Питання теорії комунікації
Соціальні інститути комунікації
Ефективність комунікації в умовах ринку
Процес комунікації
Види комунікацій
Форми комунікації
Структура спілкування
Література:
Блэк Сэм. Паблик Рилейшнз. Что это такое? — Укрреклама, 1994.
Зигерт В., Ланг Л. Руководить без конфликтов. — М.: Экономика, 1990.
Ладанов И.Д. Практический менеджмент. — М., 1995.
Курбатов В.И. Стратегия делового успеха. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1995.
КузшФ.А. Делайте бизнес красиво. -М.: ИНФРА-М, 1995.
Секреты умелого руководителя / Сост. И.В. Липсиц. — М.: Экономика, 1991.
Блек С. Паблик Рилейшнз. Что это такое? — М., 1989.
Винтер М. Психология беседы. — Ростов-на-Дону, 1991.
Заводський Й.С. Менеджмент. - К.: УФ1МБ, 1997.
Зигерт В., Ланг Л. Руководить без конфликтов. — М.: Экономика, 1990.
Курбатов В.И. Стратегия делового успеха. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1995.
Родос В.Б. Спор и полемика. — М., 1989.
1.1. Проблема та практика спілкування
Уміння продуктивно і безконфліктно спілкуватися — не тільки важлива професійна якість будь-якого працівника, але й необхідний елемент культури людини. Загальнолюдські норми поведінки тісно пов'язані з визнанням цінностей, неповторності кожної особистості. А визнання самооцінки особистості реалізується в повсякденному житті через відповідний, рівноправний, партнерський стиль спілкування. Важлива форма прояву поваги до людини - це доброзичливе ставлення до неї як до співрозмовника: на роботі, вдома, в транспорті, в черзі.
Легко проявити повагу до перехожих - нам це нічого не коштує. Дещо важче зберігати такт і витримку в переповненому автобусі, тролейбусі. Ще важче бути ввічливим і уважним контролеру відділення Ощадбанку, перед яким увесь день маячать люди.
Як правильно поводити себе в найрізноманітніших, неочікуваних, складних ситуаціях спілкування?
Основний принцип запропонований ще дві тисячі років тому. І з тих пір людство не винайшло нічого кращого. «І таку всьому, як хочете, щоб з Вами поступали люди, так поступайте і Ви з ними» (Євангеліє від Матвія 7,12).
Практика з усією очевидністю засвідчує, що без вміння встановити ділові зв'язки, співробітничати з партнерами, керувати людьми, ситуацією і самим собою, досягти комерційного успіху надзвичайно важко. Між тим у більшості наших підприємців вкрай низький рівень культури спілкування, що суттєво знижує їх ділову активність і не дозволяє максимально реа-лізувати свою ініціативу.
В діловому спілкуванні, як і в будь-якому іншому виді діяльності, де використовується мова, успіх пов'язаний з особливостями комунікатора, якістю його мовної "продукції" і психічним станом того, хто цю «продукцію» одержує та засвоює.
Тон мови є індикатором психічного стану того, хто говорить. За тоном легко можна здогадатися про те, чи вірить той, хто говорить, у свої власні слова. Тон може викликати у слухача усвідомлення того, що той, хто говорить, висловлює своє незадоволення або докоряє йому в чомусь. Коли хочуть вплинути, то гучність голосу посилюється. Те ж саме, коли обурюються. Однак у країнах Сходу при обуренні переходять на шепіт. Від цього представникам західних регіонів буває не по собі. Ми звикли гучність ототожнювати з емоціями, а тишу — з розслабленням. Тому у своїй мові ми знаходимо оптимальний рівень гучності і, тим самим, коли говоримо, подаємо сигнал іншим про свою прихильність до них.
Рухи тіла того, хто говорить, ніби підсилюють його самовираження. Так, якщо при якомусь повідомленні той, хто говорить, піднімається і нахиляється до того, хто слухає, то кожному зрозуміло, що співрозмовник надає своєму повідомленню вагому значущість. Коли той, хто говорить, після повідомлення відкидається на спинку крісла, оточуючі відчувають, що він чекає на схвалення.
Щоб впливати на слухачів мовою, потрібно забезпечити гармонійне поєднання мови та рухів тіла. Цьому ж принципу підпорядковується і спрямування погляду під час розмови.
Очі — вікна душі людини. Через них люди пізнають істинний настрій своїх співробітників. Погляд є каналом зв'язку між співрозмовниками. Спрямування має свою складну азбуку.
Керівники, менеджери, підприємці за специфікою своєї роботи змушені постійно спілкуватися з людьми, тому повинні брати до уваги всі нюанси комунікації.
Мовне спілкування між людьми дуже багатолике. Його можна розглядати під різними кутами зору. Перший і основний — це людина в світі комунікацій у процесі обміну інформацією. Цей вид спілкування характеризує людину як суб'єкта комунікативних зв'язків.
Другий різновид спілкування - характеристика його структури, видів, типів. У цьому відношенні необхідно розрізняти переговори, торги, суперечки, ділові ігри та різні види обговорення.
Всі ці різновиди ділового спілкування мають свої сюжети й особливості. Спілкування завжди переслідує певні цілі. В ньому необхідно розрізняти стратегію і тактику досягнення цілей. Спілкування може реалізовуватися в такій формі:
міжособистісне спілкування;
ділове й особисте спілкування;
комунікація.
Що ж таке спілкування?
Спілкування — це взаємодія, взаємовідносини. Сторонами таких взаємовідносин є люди, суб'єкти спілкування. В основі спілкування, насамперед, лежить ставлення людей один до одного. Спілкування - це процес взаємодії між людьми і, будучи багатогранним, воно включає в себе:
формування та розвиток особистості;
розвиток суспільства та суспільних відносин;
соціалізацію особистості;
створення й розвиток суспільних способів взаємодії людей;
соціально-психологічну адаптацію людей;
обмін емоціями;
навчання, передачу вмінь та навичок;
обмін інформацією;
обмін діяльністю;
формування ставлення до себе, до інших людей і суспільства в цілому.
Характеризуючи спілкування, Курбатов B.I. [4] пов'язує його із взає-мовідношенням типу: «Я — Я», «Я — Ми», або «Ми — Ми».
(Я — Я) — перший тип спілкування, індивідуально-особистий;
(Я — Ми) — індивідуально-колективний;
(Ми - Ми) - колективно-суспільний.
Кожен тип спілкування має свої особливості, лексику, цілі, завдання, свою глибину та багатомірність.
Предметом спілкування є така його характеристика, яка визначає змістовний характер людської взаємодії: кожен професіонал повинен вміти вислуховувати та розуміти, пояснити й довести, запитати й відповісти, створити атмосферу довіри в бесіді, знайти тонкий