Метод координації в діяльності виконкомів має два різновиди: координація-субординація і координація-взаємодія.

Координація-субординація має місце у випадку, коли виконком координує діяльність виконавчих комунальних підприємств і організацій. З іншого боку, виконком повинен координувати свою діяльність з селищними радами шляхом спільної праці щодо селищного бюджету і програм соціально-економічного розвитку охорони довкілля.

Координація-взаємодія полягає в узгодженні діяльності виконкому з рівними за правовим статусом суб’єктами. Зокрема, на договірних засадах виконком координує реалізацію спільних програм щодо комплексного соціально-економічного розвитку селища; на договірній і податковій основі координує свою роботу з підприємствами, установами, організаціями, що не належать до комунальної власності. Призначення на посаду керівників підприємств державної власності, які знаходяться на відповідній території відбувається за погодженням з виконкомом. Координація роботи виконкому з правоохоронними органами відбувається у напрямку забезпечення додержання правопорядку під час проведення масових заходів, додержання правил паспортної системи та ін.

Ефективне виконання повноважень виконкому вимагає налагодження стійкого інформаційного обміну з територіальною громадою та підприємствами, установами, організаціями, що розташовані на відповідній території: В юридичній літературі слушно зазначається, що нині інформаційне забезпечення місцевого самоврядування набуває самостійного значення- зі специфічними відносинами, суб’єктами (об’єктами) цих відносин, їх правами і обов’язками. Метод інформаційного забезпечення в діяльності виконкомів має багато проявів. Зокрема, на вимогу виконкому керівники розташованих або зареєстрованих на відповідній території підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, забов’язані прибути на його засідання для подання інформації з питань, віднесених до відання виконкому.

За статтею 12 селищний голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об’єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища.

Селищний голова обирається відповідно територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі.

Селищний голова очолює виконавчий комітет відповідної ради, головує на її засіданнях.

Селищний голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток.

На селищних голів поширюється повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 50 секретар селищної ради обирається за пропозицією селищного голови, відповідною радою з числа її депутатів та працює в раді на постійній основі. У разі звільнення з посади секретаря ради, у випадку відсутності селищного голови, у зв’язку з достроковим припиненням його повноважень, селищна рада із свого складу за пропозицією однієї третини депутатів від загального складу відповідної влади обирає секретаря ради, який працює в раді на постійній основі.

Секретар селищної ради не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах (крім викладацької,наукової та творчої роботи в позаурочний час),займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачене законом.

Секретар селищної ради:

1) У випадку, передбаченою частиною першою статті 42 цього Закону,здійснює повноваження сільського, селищного голови;

2) Скликає сесії ради у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону;повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачаються внести на розгляд ради;

3) Веде засідання ради та підписує її рішення у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону;

4) Організовує підготовку сесії ради, та питання,що вносяться на розгляд ради;

5) Забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням;

6) За дорученням селищного голови координує діяльність постійних та інших комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;

7) Сприяє депутатам ради у здійсненні їх повноважень;

8) Організовує за дорученням ради відповідно до законодавства здійснення заходів, пов’язаних з підготовкою і проведенням референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування;

9) Забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого самоврядування відповідної територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку;

10) Вирішує за дорученням селищного голови або відповідної ради інші питання, пов’язані з діяльністю ради та її органів.

Секретар селищної ради може за рішенням ради одночасно здійснювати повноваження секретаря виконавчого комітету відповідної ради.

Повноваження секретаря селищної ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.

Згідно з Законом України “Про статус депутатів місцевих рад” депутат селищної ради є представником інтересів територіальної громади селища, який відповідно до Конституції України і Закону України ”Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних,міських голів” обирається на основі загального рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки.

Юридичний статус депутата сільської, селищної ради- це його правове становище, що встановлюється сукупністю правових норм, які регулюють суспільні відносини, пов’язані з політико-правовою природою депутатського мандата, його виникненням, припиненням і терміном дії, повноваженнями депутата, гарантіями його діяльності, а також підзвітністю, підконтрольністю та відповідальністю депутата.

Статус депутата селищної ради характеризується наступними основними рисами:

1. Депутат є виборною особою.

2. Депутат виступає представником членів територіальної громади, що що проживають в межах відповідного виборчого округу, в місцевій раді.При цьому його слід розглядати не лише як представника своїх виборців (тих виборців, що голосували за нього на виборах),а як представника всіх членів територіальної громади округу – він представляє та захищає інтереси як виборців, так і тих людей, які ще не досягли вісімнадцятирічного віку чи