Лексичний аспект ділового мовлення - ,сарай, товариш, баклажан та іи.; 4) запозичення із західноєвропейських мов: з франц...

Реферат - Лексичний аспект ділового мовлення

,сарай, товариш, баклажан та іи.;

запозичення із західноєвропейських мов: з французької, англійської, німецької та інших:

із французької мови (лексика військової справи, мистецтва, назви продуктів, страв, одягу тощо: арсенал, азарт, ажур, батон, бра, бригантина, гараж, гардероб, гофре, десант, дуель, жакет кафе, костюм, купе, ложа, марш, паж, пальто, парад, парі, партизан, парфумерія, прем'єр, профіль, реверанс, режим, реформа, рикошет, рулетка, рутина, саботаж, салон, салют, тираж, торшер, турне, шассі, шофер;

з англійської мови (це в основому слова спортивної лексики та ін.): аут, бар, баржа, баскетбол, блок, бот, бриг, бок, джаз, джентель-мен, джерсі, джин, джгут, вельбот, кекс, матч, мітинг, мічман, ніпель,нейлон, нокаут, офіс, парламент, парк, поні, пуловер, пудинг, репс ,рекорд, ринг, ромштекс, смокінг, спінінг, спортсмен, старт, теніс, хокей, фініш, фокстрот, футбол;

з німецької мови (військова лексика): броня, єфрейтор, князь,командир, котел, офіцер, лафет, пакгауз, панцир, патронташ, штаб,юнкер; слова, що стосуються торгівлі: агент, акція, вексель, прейскурант, процент; слова, що вказують на назви побутових предметів,тварин, рослин, мінералів: гамаші, фуганок, пудель, редька, кварц ,селітра, рюкзак, ролик, рапіра, пульт, паритет, офіціант, нікель та ін.

із голландської мови запозичення стосуються переважно мореплавства, є й деякі інші: бак, баркас, буй, каюта, фарватер, флот, шкіпер, вимпел, румпель, румб, пакетбол, нок, бейшлот, яхта, ял (ялик),брезент, анкерол;

з італійської та іспанської мов запозичення пов'язані переважно з мистецтвом: алегро, арія, віолончель, речитатив, тенор, сценарій,рондо, партитура, опера, новела, меццо-сопрано, акорд, акомпанемент,гітара, кастаньєти, серенада, мантилья;

із фінської мови засвоєно небагато слів: камбала, морж, нерпа,норка, пельмені, піхта, салака, сьомга та ін.

Іншомовні слова потрапляли до української мови, змінювалися відповідно до її фупкціонально-стилістичиих норм і фонетичних та граматичних закономірностей.

У сучасній українській мові є активна і пасивна лексика. До активної лексики належать слова, які вживаються у мові досить часто. Це:

назви спорідненості, свояцтва, родинних стосунків: баба, батько, дитина, дід, діти, дочка, дядина, дядько, внуки, жінка, зять, мати, невістка, племінник, племінниця, прабаба, прадід, свекор, син, тітка, чоловік;

назви частин організму людини і тварини: голова, вуха, долоня, живіт, зуби, кістка, коліно, очі, рука, ніс, нога, щоки;

назви тварин: вівця, вовк, їжак, кінь, корова, лисиця, олень;

-назви птахів: ворона, голуб, горобець, ластівка, орел, перепілка,

синиця;

- назви риб: короп, лин, лящ, окунь, щука;

~ назви рослин: береза, верба, горох, жито, калина, коноплі, малина, овес, ожина; ~ назви предметів, явищ природи: берег, вітер, град, дощ, камінь,

мороз, ріка;

назви понять часу: весна, вечір, день, зима, літо, ніч, осінь, ранок;

назви знарядь праці, засобів пересування: вила, віз, граблі, молоток, пила, сапа, човен;

.. - назви житла й частин його: вікно, двері, погріб, піч, сіни, стеля,

хата та ін.;

- назви предметів харчування і страв: борщ, мед, молоко, м'ясо,

куліш, хліб; ~ назви одягу і взуття: кожух, сорочка, хустка, шапка, чоботи,

черевики;

- назва предметів домашнього вжитку: відро, віник, лава, ліжко,

ложка, миска, стіл;

- назви почуттів і психічного стану людини: гнів, жаль, радість,

спокій, сум, страх;

- назви дій і трудових процесів: варити, згрібати, косити, нести,

пекти, різати, тесати, читати;

назви кольору, смаку, розміру, ваги тощо: важкий, великий, жовтий, зелений, кислий, легкий солодкий, широкий;

назви військових понять і зброї: битва, військо, куля, оборона,

рушниця;

- назви понять і предметів культури, мистецтва: дума, живопис,

опера, пісня, струна;

суспільно-політичні назви: господар, народ, селянин;

числові поняття: два, дванадцять, двадцять, сто, тисяча;: - службові слова: з, до, і, та, на тощо.

Такі слова називають загальновживаними. Від них утворюються інші слова, наприклад: праця, працьовитий, працелюбний, працювати.

До пасивної лексики відносять слова, якими користуються не всі люди (використання слів обмежується територією, професією, часом тощо): діалектизми, професіоналізми, жаргонізми, історизми, архаїзми, терміни тощо.

Діалектизми або ж діалектні слова -це слова, які використовують у своєму спілкуванні люди певної території. В українській мові вчені виділяють три наріччя - північне, південно-західне і південно-східне (вони відрізняються фонетичними, граматичними і лексичними ознаками).

Саме у діалектному мовленні наш народ доніс і зберіг історію своєї мови, її своєрідність.

Діалект, а ми його надишем Міццю духа і вогнем любови, І нестерпний слід його запишем ' Самостійно між культурні мови. (І. Франко)

У мові вони виконують номінативну функцію, а в художньому мовленні діалектизми використовуються з метою зображення місцевого колориту, індивідуального мовлення героїв твору, специфіки побуту: ...утомившись, лягав десь під сіном, що сохло на остривах1... Тільки й спочинку було, що під дашком у струнці2 під час доїння (М.Коцюбинський); В курнику запіяв когут (І.Франко).

Професіоналізми - це назви професійних понять: агроекологія, жнива, пар, посів, саджанець (сільськогосподарські професіоналізми); бронхи, хронічний, розтин, істерія (медичні).

Сучасна українська мова у стратифікаційному плані становить складне утворення. Окрім літературної мови і діалектизмів виділяються менш структуровані і менш окреслені стратифікаційно - арго, сленги, просторіччя, жаргонізми.

Жаргонізми - це слова, що вживаються групою людей, об'єднаних спільними інтересами, звичками, родом занять. Учені стверджують, що жаргонізми утворюються від літературних слів шляхом переосмислення і переходу їх до зниженої лексики: кера (класний керівник), студебекер (студентський квиток), комп (комп'ютер), моцик (мотоцикл), точка (нелегальне місце продажу спиртних напоїв), кукурузник (літак).

Близькими до жаргонізмів є арготизми - слова, які зазнали змін навмисних: вставлялися склади, додавалися звуки тощо: шивар (товар), широго (дорого), стибрити (вкрасти), завалитися, плавати (на екзамені) тощо. Поняття сленг І арго у сучасному мовознавстві часто вживають як синоніми.

«Арго (фр. - жаргон). Мова якоїсь вузької соціальної чи професійної групи, штучно створювана з метою мовного відокремлення; відзначається головним чином наявністю слів, незрозумілих для сторонніх»1.

«Сленг (англ. - жаргон). Жаргонні слова або вирази, характерні для людей певних професій (моряків, художників) або соціальних прошарків»2.

Як бачимо, арго І сленг учені ототожнюють.

Сторінки: 1 2 3 4 5