У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Зміст

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни Документознавство

Тема : Використання нетекстових документів

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1 Поняття про документ. Матеріали для виготовлення документів

1.1. Класифікація документів

1.2 Характеристика полімерних матеріалів одного з найпоширеніших матеріальних носіїв інформації.

1.3 Характеристики полімерних матеріалів, які є основою матеріальних носіїв.

1.4 Перспективи розвитку матеріальної основи документа з врахуванням забезпечення довготривалого збереження інформаційних повідомлень.

Розділ 2 Загальна характеристика зображувальних документів

2.1 ІСТОРІЯ ВІДЕНСЬКОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ

Вступ

Актуальність теми: Документознавство – наука про документ та документно-комунікаційну діяльність. Це наукова дисципліна, що вивчає закономірності створення та функціонування документів, що виробляє принципи побудови документно-комунікаційних систем методів їх діяльності.

Документознавство досліджує документ як джерело інформації та засіб соціальної комунікації. Це комплексна наука про документ та документно-комунікаційну діяльність, що вивчає в історичному, сучасному та прогностичному планах процеси створення, розповсюдження та використання документних джерел в суспільстві.

Формування документознавства як наукової дисципліни передбачає визначення основних її складових: об`єкта, предмета, методів, понятійного апарату – в їх єдності та цілісності тобто як системної наукової дисципліни.

Сама інформація не виступає достатньою ознакою документа. Матеріальна складова — одна з двох необхідних і обов'язкових складових документа, без якої він існувати не може.

Матеріальна складова документа — це його речовинна (фізична сутність, форма документа, яка забезпечує його здатність зберігати і передавати інформацію в просторі і часі.

Матеріальну складову документа визначає носій інформації — матеріальний об'єкт, спеціально створений людиною, за допомогою якого можна зберігати і передавати інформацію.

Об`єктом дослідження є комплексне вивчення фонодокумента як системного об`єкта, спеціально створеного для зберігання та розповсюдження (передачі) інформації в просторі і часі.

Предмет дослідження – є призначення фонодокумента для збереження і передачі інформації в просторі і часі, його специфзавданнічну матеріальну конструкцію, представлену у вигляді фільмів, дисків, дискет і т.п. Ця спеціальна конструкція забезпечує виконання документами їх головної функції, даючи можливість бути зручними для переміщення в просторі, стійкими для збереження інформації в часі, пристосованими для фізіологічних можливостей читання повідомлення.

Мета курсової роботи: проаналізувати інформацію, яка міститься в документі, що обов'язково закріплена на якомусь спеціальному матеріалі (папірус, пергамент, папір, кіно-, фотоплівка і т.п.), що має певну форму носія (стрічка, лист, картка, барабан, диск, нитка і т.п.). Крім того, інформація завжди фіксується яким-небудь способом запису, що передбачає наявність засобів (фарба, туш, чорнило, барвники, клей і т.п.) і інструментів (ручка, друкарський верстат, відеокамера, принтер і т.п.).

Завдання проаналізувати : 1) матеріальну основу документа; 2) форму носія інформації і 3) спосіб документування або запису інформації.

Розділ 1 Поняття про документ. Матеріали для виготовлення документів

За тлумаченням “Оксфордського словника” “документ” – це текст чи зображення, що має інформаційне значення. В перекладі з латинської мови “документ” – це доказ, підтвердження якого факту, що мав місце давніше чи має на даний час. Вперше в цьому значенні слово “документ” використали Цезар та Цицерон. В значенні письмового свідоцтва слово “документ” вживалося від середньовіччя о ХІХ століття. З латинської мови воно дійшло до наших днів завдяки більш широкому тлумаченню цього терміну бельгійським вченим, основоположником документації – науки про сукупність документів у галузі практичної діяльності – Полем Отле (1864-1944). Його основна праця, присвячена вивченню, систематизації та структуризації документа в сучасному його розумінні, називається “Трактат про документацію”. Очевидно, що документ виник майже одночасно з появою писемності у тих чи інших народів світу.

Сучасний документ, звичайно, відрізняється від документів стародавніх епох своєю стилістикою, способом написання, технікою та матеріалом виготовлення.

Найпоширенішим матеріалом для виготовлення документів у давнину була глина. До нас дійшли сотні тисяч клинописних текстів, які повідомляють науковцям про побут, природу, історію, науку та культуру стародавніх народів. Так, серед руїн палацу царя Атурбаніпала в Ніневії ареологи відкрили декілька кімнат, в яких, здавалося, хтось звалив тисячі клинописних табличок. Після підрахунку їх виявилося близько 30 тисяч. Ця бібліотека зберегла всю історію культури та соціальних стосунків населення Шумеру та Вавилону. Вавилонцям належить і слава першодруків. Один документ розмножувався в певній кількості і розсилався за призначенням. Відомі також клинописні документи з виготовлення синтетичних каменів.

В Стародавньому є Єгипті інформацію записували на папірусі. Найбільший відсоток інформації становлять державне листування, облікові та статистичні дані величезного бюрократичного управлінського апарату – фараонів усіх династій.

Великої популярності і поширення набуває з часом і такий матеріал для виготовлення документів, як пергамент. Пергамент, призначений для письма, - це за особливою технологією оброблена шкіра телят чи свиней. Пергаментні листи для запису інформації вперше стали використовувати у ІІ ст. до н.е.

На початку нашої ери в Китаї був винайдений папір. Китайці дуже довго тримали технологію виготовлення цього матеріалу в суворому секреті. Найпоширенішим матеріалом для виготовлення документів на Сході був тканини, зокрема шовк. По шовку писали чорною або червоною тушшю пензликами різної величини. Але зі збільшенням виробництва паперу шовк витіснився. Поступово і Європа в ранньому середньовіччі перейшла на папір як основний матеріал для виготовлення документів.

З удосконаленням виробництва і розповсюдження по всьому світу паперу він став найголовнішим матеріалом для виготовлення документів.

Різної щільності і фактури, папір використовувався і подекуди ще використовується у вигляді перфокарт та перфострічок, інформація на яких записується і зчитується з допомогою пристрою – перфоратора.

В сучасному діловодстві не обминули увагою і такий вид матеріалів для документування, як фотоплівка.

Документуються сьогодні видатні і важливі події на кіноплівці та магнітофонній стрічці – протокольні частини міжнародних урядових та науково-технічних контактів.

Містким і зручним у користуванні матеріалом для


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14