2. Денонсація набирає чинності через один рік з дня одержання
повідомлення Генеральним директором.

3. Право денонсації, передбачене цією статтею, не може бути
здійснене будь-якою країною до закінчення п'яти років з дати, з
якої країна стала членом Спеціального союзу.

Стаття 16

Спори

1. Будь-який спір між двома чи більш ніж двома країнами
Спеціального союзу стосовно тлумачення або застосовування цієї
Угоди, який не розв'язано в ході переговорів, може бути винесений
будь-якою із заінтересованих країн на розгляд Міжнародного Суду
шляхом подання заяви відповідно до Статуту Суду ( ), якщо
заінтересовані країни не дійшли згоди стосовно іншого способу
розв'язання спору. Країна, що виносить спір на розгляд Суду,
повинна повідомити про це Міжнародному бюро; Міжнародне бюро
доводить це питання до відома інших країн Спеціального союзу.

2. Кожна країна, підписуючи цю Угоду або здаючи на зберігання
свою ратифікаційну грамоту чи документ про приєднання, може
зробити заяву про те, що вона не вважає себе зобов'язаною
положеннями пункту 1. Стосовно будь-якого спору між будь-якою
країною, що зробила таку заяву, та будь-якою іншою країною
Спеціального союзу положення пункту 1 не застосовуються.

3. Будь-яка країна, що зробила заяву відповідно до положень
пункту 2, може будь-коли відкликати своє застереження шляхом
надіслання повідомлення Генеральному директору.

Стаття 17

Підписання, мови, функції депозитарію, повідомлення

1.

a) Ця Угода підписується в одному автентичному примірнику
англійською та французькою мовами, причому обидва тексти є
рівноавтентичні.

b) Ця Угода залишається відкритою для підписання у Відні до
31 грудня 1973 року.

c) Оригінал цієї Угоди після закриття її для підписання
здається на зберігання Генеральному директору.

2. Офіційні тексти створюються Генеральним директором після
консультації із заінтересованими урядами такими іншими мовами, які
може визначити Асамблея.

3.

a) Генеральний директор передає засвідчені ним дві копії
підписаного тексту цієї Угоди урядам країн, які її підписали, та,
на запит, урядові будь-якої іншої країни.

b) Генеральний директор передає засвідчені ним дві копії
будь-якої зміни до цієї Угоди урядам усіх країн Спеціального союзу
та, на запит, урядові будь-якої іншої країни.

c) Генеральний директор надає, на запит, урядові будь-якої
країни, яка підписала цю Угоду чи приєдналася до неї, дві
засвідчені ним копії Класифікації зображувальних елементів
англійською або французькою мовою.

4. Генеральний директор реєструє цю Угоду в Секретаріаті
Організації Об'єднаних Націй.

5. Генеральний директор повідомляє урядам усіх країн - сторін
Паризької конвенції про охорону промислової власності ( )
про:

i) підписання відповідно до пункту 1;

ii) здачу на зберігання ратифікаційних грамот або документів
про приєднання відповідно до пункту 2 статті 12;

iii) дату набрання чинності цією Угодою відповідно до
пункту 1 статті 13;

iv) заяви, зроблені відповідно до пункту 5 статті 4;

v) заяви та повідомлення, зроблені відповідно до пункту 3
статті 12;

vi) заяви, зроблені відповідно до пункту 2 статті 16;

vii) відкликання будь-яких заяв, про які повідомлено
відповідно до пункту 3 статті 16;

viii) прийняття змін до цієї Угоди відповідно до пункту 3
статті 11;

ix) дати, на які такі зміни набирають чинності;

х) денонсації, отримані відповідно до статті 15.

Висновок

Тема моєї курсової роботи: „Використання нетекстових документів”. За допомогою аналітичного, статистичного методів та методу аналізу ми проводили своє дослідження. Перед написанням даної роботи було проведено аналіз наукової літератури, після чого було поставлено перед собою завдання. Отже: 1 Поняття „документ” є центральним, фундаментальним у понятійній системі документознавства. Матеріальний об‘єкт стає документом тільки у випадку єдності речового носія й укладеної на ньому інформації. 2. Фонодокумент – музично-звучний, аудійний документ. По матеріальній конструкції носія фонодокументи ділять на стрічкові і дискові. Основними видами фонодокументів є грамплатівка, фонограма, компакт-диск. Розглянемо їх більш детально в наступних пунктах даної курсової роботи. 3. Грамплатівка (ГРП) – диск із записом звуку. 5. Фонограма – документ, матеріальний носій, що є, із записаними на ньому звуковими коливаннями (мова, музика або умовний сигнал). На сучасному етапі розвитку в даній сфері, можна зробити висновок, що перспективними в майбутньому будуть оптичні диски із записом найрізноманітніших видів інформації, що дозволять створювати нові і нові швидкого доступу до них (як до вітчизняних, так ібази даних інформації для : швидкого та автоматизацію та обробку даних; до зарубіжних баз даних); полегшення відтворення та передачізручного пошуку потрібного документа; прискорить донесення нової інформації доінформації у часі та просторі; тривалого та надійного зберігання документів. Особливо важливийреципієнта; розвиток баз даних в інформаційних центрах, таких як, універсальні та спеціалізовані бібліотеки, архіви, музеї. Носії на основі нових матеріальних носіїв дозволять збільшити об’єми використання та зберігання документів. А також за допомогою голограм полегшиться транспортування та вивчення об’ємних зображень оригіналу документів (старовинні, рідкісні експозицій, що ламкі, крихкі за фактурою). Постійне збільшення та вдосконалення носіїв, систем інформації дасть можливість використовувати більш економні технології для їх виробництва, що дозволить упроваджувати нові системи в кожну галузь діяльності людини, зробить їх доступними для кожного.

Додаток

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ТЕХНІЧНОГО

РЕГУЛЮВАННЯ ТА СПОЖИВЧОЇ ПОЛІТИКИ

НАКАЗ

16 серпня 2006 р. м. Київ № 246

Про затвердження національних

стандартів України та скасування

нормативних документів

Відповідно до Закону України «Про стандартизацію» від 17 травня
2001 р. № 2408-ІІІ та на виконання Плану державної стандартизації на 2004–2005