„Умови роботи журналіста”

Зміст:

Вступ 3

Розділ І

Умови продуктивної роботи журналіста 4

Загальноредакційні умови для роботи 5

Розділ ІІ

Вплив комп`ютеризації на майстерність журналістської робот 6

Висновки 9

Список використаної літератури

Вступ

Відомий український журналіст Микола Вересень якось сказав в інтерв'ю газеті "Дзеркало тижня", що "журналіст — це дзеркало, в яке дивиться суспільство". Іншими словами, усі журналістські вади віддзеркалюють стан сучасних ЗМІ. Тому гарний, високоосвічений автор повинен використовувати всю свою майстерність для якісної, продуктивної роботи. Та чи може праця журналіста залежити від навколишніх умов, від робочого інструментарію, робочого місця?

Звісно так. Для успішної роботи публіцисту потрібні прийнятні умови, обширна база інформації, новітня техніка тощо. Це все значно спрощує і покращує результативність праці, і не тільки журналістської, а і будь якого спрямування.

Якість журналістської праці напряму залежить від оперативності подачі інформації. Джерела, якими користується журналіст, повинні бути правдивими і своєчасними. Треба поважати і цінувати свої джерела інформації, цитувати їх при нагоді.

Отже, гарні умови для роботи мають вагоме значення для результативності журналістської праці, вони безпосередньо впливають на творчий процес.

Розділ І

Умови роботи для журналіста

Журналістська, редакторська та письменницька праця потребує синтезу знань і практики, визначного таланту, незвичних здібностей. Для редакторської та журналістської роботи „стрижнем” фаху є вміння нестандартно мислити, пропускати інформацію через призму свого інтелекту і робити з неї „гарячі” факти, а потім все це ще й оригінально викласти на папері.

Але тільки цього недостатньо для високорезультативної діяльності навіть найосвітченішого спеціаліста. Для цілковитої зосередженості на роботі журналіст-редактор потребує певних умов.

Для успішної роботи журналісту-публіцисту, редактору треба:

· Гарні умови (обладнання, засоби зв`язку, новітня техніка):

· Обширна база інформації (редакційно-інформаційна служба);

· Орг. техніка (цифрова техніка, канцелярське приладдя тощо);

· Робоче місце (добре обладнане + довідкова література, картотека досьє + техніка + телефон);

· Засоби занотовування інформації (диктофон, папір для друку, блокноти тощо).

Результативність кожного працівника, а тим паче людей творчих професій – залежить безпосередньо від умов, у яких вони працюють.

Швидкість і якість роботи залежить від того, яка атмосфера панує в колективі, від того, чи може фахівець зосередитися, чи є у нього під рукою все необхідне для праці.

Загальноредакційні умови для роботи

Оптимальні робочі умови можна поділити на дві групи: загальноредакційні та індивідуальні (персональні). Головним чином про створення оптимальних умов для роботи має дбати засновник ЗМІ та керівництво редакції в особі головного редактора.

У системі внутрішньоредакційної інформаційної служби, яка є необхідною передумовою успішної роботи редакційного колективу, зосереджуються великий масив інформації з різних галузей суспільного життя, який вибудовуються у певній послідовності і використовується для підготовки журналістського твору. В науковій, довідковій літературі, словниках, збірниках є багато того, що може стати в пригоді журналісту.

Безпосередня функція інформаційної редакційної служби - це систематизація та аналіз інформації, необхідної в ході підготовки до випуску у світ видання. Основою цієї служби є редакційна бібліотека (каталоги, картотеки, довідкова література, різноманітні словники).

Але якщо редакція повністю оснащена комп’ютерами, якщо створена редакційна комп’ютерна мережа, то пошук і зберігання матеріалів та необхідної інформації зводиться до порпання в памґяті комп`ютера.

Оргтехніка – обов`язковий супутник сучасного журналіста. Зараз існує велика кількість високотехнічних досягнень, зокрема це цифрові електронні прилади, ПК. Це підвищує ефективність праці кореспондента.

Але ж не всі обов`язки можна доручити машині. Тому в редакціях все ще й досі не обходяться без швидкозшивачів, діроколів, скріпкозшивачів і канцелярських скріпок.

Всі ці фактори складають умови для роботи журналіста.

Розділ ІІ

Вплив комп`ютеризації на майстерність

журналістської роботи

Впровадження комп'ютерів у редакційну діяльність та журналістську працю сприяло революційним змінам як у журналістиці, так і в інших соціальних інститутах людського суспільства. Розвиток інтернету, який увібрав у себе більшість місцевих інформаційних технологій, зрештою, охопив своїм впливом майже все населення планети, зумовив смислове розширення поняття журналістської майстерності. З цього приводу професор В. В. Різун зауважував: "У поняття майстерності журналіста починає включатися такий аспект, як володіння інформаційними технологіями. Якщо два журналісти майстерно інтерпретують і подають факти, то "майстернішим" буде той, хто зуміє скористатися швидкісним каналом для пошуку даних. Але для цього потрібна висока кваліфікація і тих, хто заносить інформацію у бази даних, і тих, хто нею користується. Журналіст, по-перше, повинен знати, які бувають інформаційні мережі та інформаційні канали, по-друге, повинен уміти добре працювати з інформаційними каналами – власне, уміти спілкуватися з банками даних".

З'явилися журналісти-одинаки, які почали працювати поза редакційними колективами ("незалежні", "фріленс" – букв. "вільний стрілок", фактично – "позаштатний журналіст"). Звичайно, що інтернет та новітні засоби комунікації стали їм в пригоді, оскільки вони зробили акцент на ексклюзивних матеріалах. Під час підготовки таких матеріалів журналістам, порівняно з працею у класичній бібліотеці, не потрібно поспішати, боятися щось пропустити.

Однак якого б значення не мав чинник інформаційних технологій для творчості окремого журналіста, незрівнянно більше він позначився на редакційній діяльності, де можна спостерігати принципово нові методи та форми організації роботи й планування.

На Заході, де ринкові умови змушували власників редакцій ЗМІ все ретельно прораховувати, відразу відмовились від багатьох професій, які після комп'ютеризації редакцій стали зайвими, – машиністок, коректорів, деяких поліграфічних спеціалізацій.

Первісна "сваволя" медіа-монополістів під впливом профспілок журналістських організацій та появою нових інформаційних технологій (і відповідну потребу в них у журналістиці) трансформувалась на перенавчання й підвищення кваліфікації редакційних працівників, організацію нових робочих місць. Цей процес врешті-решт привів до оптимізації редакційної структури та штату. Вітчизняна журналістика,