Хаотичність у перехідному періоді запровадження в редакційному процесі комп'ю-терів призводила і до безсистемного введення нових посад, які не завжди оптимізували діяльність творчого колективу. І тільки з другої половини 90-х років ХХ сторіччя, коли вітчизняна журналістика в електронному форматі запрацювала "в унісон" зі світовою, вдалося привести у відповідність до світових стандартів редакційну структуру і штат.

У редакційній діяльності все настільки тісно переплетено, що інформаційні технології допомагають журналістові вирішувати багато питань. Так, наприклад, відомо, що кожний журналіст прагне створити свою мережу контактів з добровільними помічниками для отримання різного роду інформації: секретної, ексклюзивної тощо. Зазвичай робиться це на електронній основі.

Комп'ютерна система – важливий засіб координації взаємодії журналістських відділів і секретаріату, обміну інформацією між ними. Вона може стежити й за дієвістю публікацій, фіксуючи відповіді на критичні матеріали, відгуки читачів, відомств і громадських організацій. Редакція таким чином встановлює зворотний зв'язок, з'ясовує для себе здобутки і втрати у власній роботі, аби й надалі неухильно нарощувати ефективність впливу на читачів.

Отже, про новітні технології треба говорити не як про якусь панацею, а як про сукупність важливих засобів для досягнення творчої мети.

Оскільки в самій суті журналістсько-редакційної роботи закладені виробничо-творчі засади, дуже важливо, щоб співвідношення між ними були врівноваженими, але ще краще, коли за рахунок автоматизації виробничих процесів більше часу залишається саме для творчості. Симбіоз "журналіст + новітні технології" означає діалектичний взаємозв'язок між людиною і комплексним знаряддям праці, спрямований на досягнення відмінного кінцевого результату – випуску періодичного видання.

Висновки:

Журналістська, редакторська та письменницька праця потребує синтезу знань і практики, визначного таланту, незвичних здібностей. Гарний, високоосвічений автор повинен використовувати всю свою майстерність для якісної, продуктивної роботи.

Для успішної роботи публіцисту потрібні прийнятні умови, обширна база інформації, новітня техніка тощо. Це все значно спрощує і покращує результативність праці, і не тільки журналістської, а і будь якого спрямування.

Впровадження комп'ютерів у редакційну діяльність та журналістську працю сприяло революційним змінам як у журналістиці, так і в інших соціальних інститутах людського суспільства. Розвиток інтернету, який увібрав у себе більшість місцевих інформаційних технологій, зрештою, охопив своїм впливом майже все населення планети, зумовив смислове розширення поняття журналістської майстерності.

Однак якого б значення не мав чинник інформаційних технологій для творчості окремого журналіста, незрівнянно більше він позначився на редакційній діяльності, де можна спостерігати принципово нові методи та форми організації роботи й планування.

У редакційній діяльності все настільки тісно переплетено, що інформаційні технології допомагають журналістові вирішувати багато питань.

Втілення всіх цих умов сприяють успішній та плодотворній роботі журналіста.

Список використаної літератури:

1. Зарецька Є. Н. Риторика: теорія і практика мовленнєвої комунікації. — 2-ге вид. — М.: Дєло, 1999. — 489 с.

2. Слабінська С. Заговори, щоб я тебе побачив. У Києві створено Центр риторичної культури. // День. — 2002.

3. Щербакова О. А. Кілька штрихів до курсу з риторики в Інституті журналістики КНУ ім. Т. Шевченка // Наукові записки Інституту журналістики. —К., 2000. — Т. 1.

4. Карпенко Віталій. Журналістика: основи професіональної комунікації. – К. – 2002.

5. Москаленко Анатолій. Як стати журналістом. – К. – 1997.

6. Проблеми зффективности журналистики. – М. – 1990.

7. Українське журналістикознавство. Дисертаційні дослідження, 1982 — 2000 рр.: Бібліографічний покажчик / КНУ ім. Т. Шевченка, Інститут журналістики; Уклад. Б. І. Черняков. —К., 2000. — 64 с.