Діаграма (рис. 3) демонструє відсоткові значення використання декоративних елементів у сучасних газетах.

Рис. 3. Застосування декоративних елементів у сучасних газетах (у % відносно загальної кількості)

На формування типу газетного видання значною мірою впливає насиченість сторінок декоративними елементами й їх різновидами. Існують газети, в яких декоративні елементи майже не використовуються, а функції відокремлення та виділення виконують пробільні елементи. Наприклад, газета "Вечірній Київ" лише добірки вміщує у тонку рамку, а всі інші елементи газети відокремлюються пробілами або назвами рубрик на плашці. Деякі газети використовують увесь набір декоративних елементів (плашки, ініціали, підкладки) — "Влада і політика", "Президентський вісник" тощо.

Слід зауважити, що газети, в яких не використовуються лінійки, кожен матеріал обмежується рамкою. Винятком є газета "Свобода", в якій лінійки та рамки не знайшли свого місця, і з усіх декоративних елементів використовуються лише ініціал, лінійка для підкреслення резюме (1—2 на номер) та плашка для рубрики (1—2 на номер). Навіть у колонтитулах будь-які декоративні елементи відсутні, а відокремлення матеріалів здійснюється за рахунок збільшення пробільних елементів.

Зображальні елементи присутні в будь-якій газеті й значною мірою відрізняються від книжних ілюстрацій. Це пов’язано з тим, що вони одночасно є елементом оформлення та підсистемою, тобто окремою публікацією, самостійним інформаційним повідомленням. Зображальні елементи є не лише складовою зовнішнього образу (змісту) газети, але й її змістовим наповненням. Ці два аспекти слід розглядати одночасно, оскільки й оформлювальні функції, і зміст взаємопов’язані і мають загальне призначення: характер відображення зображальних елементів впливає на їх сприйняття читачем, привертає увагу до публікації, змістове наповнення — задовольняє потребу в інформації.

Засоби масової інформації використовують три види зображальних елементів: фотографічні (тонові), нефотографічні (штрихові), інфографіка. Інфографіка у вигляді діаграм, карт, таблиць з’явилася на сторінках газет останніми роками задля наочного подання інформації, досягнення візуального ефекту, аналізу інформації.

Діаграма (рис. 4) показує частоту застосування різних видів зображальних елементів у сучасних газетах України.

Рис. 4. Розподіл видів зображальних елементів за частоою застосування елементів в газетах України

У газеті трапляються і складні ілюстрації — сполучення декількох видів зображальних елементів, наприклад, картодіаграми (розміщення елементів діаграми на місцевості, на карті), або сполучення фотографії і креслення ("Деловая неделя"). Таке поєднання різноманітних видів ілюстрацій характерне для різного роду монтажів.

Фотографічні елементи застосовують усі сучасні газети, чого не скажеш про штрихові — у 16 % газет їх немає. Хоча в середньому інфографіка займає стільки ж місця в газеті, як і штрихові зображення, проте у 58 % сучасних газет діаграми, таблиці та картосхеми не використовують. За площею фотографічні та штрихові зображальні елементи мало чим відрізняються, інфографіка має більші розміри при меншій кількості на сторінку. Ряд газет (8 %), крім фотографій, на своїх сторінках не застосовує ніяких інших зображальних елементів. До них можна додати 5 % газет, в яких, крім фотографій, є рекламні блоки.

Усі види зображальних матеріалів використовують 39 % сучасних газет, і вони відрізняються не лише форматом, але і розташуванням і взаємодією між собою.

Основну площу газетної сторінки займають текстові матеріали, а в їх основі лежать шрифтові елементи. Принципи використання шрифтів у періодичних виданнях практично однакові. Шрифт як елемент оформлення розділяється на титульний та текстовий, кожен з яких має свої функції та призначення. Характерними ознаками шрифту є кегль, накреслення і малюнок (гарнітура).

Для набору тексту використовується, як правило, шрифт світлого прямого накреслення невеликих кеглів. На цьому фоні виділяються заголовки, набрані великими літерами, шрифтами переважно напівжирних та жирних накреслень. Аналізуючи застосування тієї або іншої кількості гарнітур для набору тексту, варто виділити такі стилі оформлення, як одногарнітурний, малогарнітурний і багатогарнітурний.

Сполучення одного елемента з іншими супроводжується певним набором специфічних співвідносних характеристик. Титульний шрифт використовується для набору заголовків (функція), виділяє їх (призначення). Текстовий шрифт є самостійною одиницею оформлення, що відрізняється від титульного такою специфічною ознакою, як кегль. Це розмірна (кількісна) ознака. Проте, поряд із цією особливістю, текстовий шрифт має свою основну функцію (набір тексту), призначення (позначити і донести до читача текст із найменшими викривленнями й утрудненнями, тобто в найзручнішій для читання формі) і, крім того, ще ряд специфічних ознак залежно від стилю видання.

Просторові та графічні ознаки (розмірні характеристики, накреслення) будь-якого елемента оформлення надають йому додаткових нових властивостей. Наприклад, зміна накреслення дозволяє виділити декілька слів у рядку. Рамка об'єднує публікації в добірку. Зменшення кількості літер у рядку утворює просторово виділений блок. Ці дві властивості — видільні й об'єднувальні — існують одночасно в комплексах і системах різних рівнів. Виділення будь-якого матеріалу одночасно об'єднує його з іншими. До того ж видільні й об'єднувальні властивості притаманні не лише елементам оформлення, але й комплексам елементів. І ці властивості різняться за силою впливу так само, як і рівні організації елементів.

Текстовий або заголовний рядок об'єднує декілька елементів (текстових, декоративних, пробільних), що складають його, і відокремлює (виділяє) їх від інших, розташованих у сусідніх рядах і входять у єдиний комплекс. Рамка об'єднує публікації в добірку та виділяє їх на сторінці. Сторінка об'єднує матеріали і добірки, що знаходяться на ній, і виділяє їх від інших публікацій номера. Номер як частина газети об’єднує всі матеріали і одночасно відокремлює ці матеріали від інших