вони залежать як вiд органiзацiї комунi-катив-ного процесу, так i вiд стану аудиторiї, що сприймає повiдомлення. Перцепцiя у сферi комунiкацiї — процес, що тiсно пов'язаний iз розумiнням i бiльшою мiрою залежить вiд пам'ятi, перцептивного досвiду аудиторiї, її уваги. Це умiння реципiєнта зосередитися, взяти ту iнформацiю, яка йому потрiбна (селекцiя iнформацiї). Ро-зу-мiння — певним чином органiзований процес включення сприй-нятого факту чи фактiв у поняттєву систему адре---сата. Необхiдно зауважити, що сприймання серед дорослих стано---вить близько 61% комунiкативної активностi. Разом iз тим цей процес відбувається дуже складно й неоднозначно. "По сутi будь-яка взаємодiя — це здатнiсть розумiти, що iншi кажуть... багато людей є поганими слухачами через погану силу концентрування уваги, егоцентризм або погану слухову пам'ять". Крiм цих психофiзiологiчних причин поганого розумiння можна видiлити принаймнi двi групи причин, пов'язанi з процесом сприймання i безпосередньо з процесом розумiння.
Серед причин, що порушують процес вiдчуття, а вiдтого i ро---зумiння твору, можна назвати невдалу органiзацiю процесу сприй---мання: розiрванiсть у часi й просторi процесу сприймання; швид---кий темп читання; далеке розташування теле- або радiоприймача; негативну соцiальну оцiнку диктора або ведучого, через їхнiй слабкий голос, нерозбiрливiсть вимови тощо; побiчнi перешкоди — гамiр, крик; поганий психофiзiологiчний стан адресата — вто-ма, роздратованiсть тощо; перешкоди, пов'язанi з невдалим офор-мленням тексту: надмiрна кiлькiсть iлюстрацiй, погано побу---дований i розташований текст, правописнi помилки тощо.
Природною основою сприймання реципiєнта є синтетичнiсть цьо--го процесу. Це означає, що робота, спрямована на "отримання" твору, є єдиною, внутрiшньо неподiльною. А це в свою чергу ускладнює процес розумiння i є причиною неадекватного розумiння твору. Синтетизм сприймання проявляється в тому, що реципiєнт вiдносно одночасно змушений сприймати твiр на рiзних рiвнях йо---го побудови. Так, читання тексту за кілька спроб — спочатку, напри-клад, сприйняти й зрозумiти образну систему, а потiм, з наймен---шим промiжком у часi, сприйняти й зрозумiти ідею твору, авторський задум, багаторазове читання на рівні одиниць тексту або елементів видання — є аналiтичним, фаховим читанням; воно спрямоване на якнайбiльш точне розумiння твору. Синтетичнiсть сприймання також означає й те, що процес сприймання природно включається в структуру єди---ної предметної дiяльностi реципiєнта, а процес розу-мiння пiдпо---рядкований спiльним факторам дiяльностi.
До причин, що безпосередньо порушують процес пiзнавання й розумiння, належать також (1) специфiчна робота механiзму ре---цепцiї (розумiння) сприймача; (2) рiзний емоцiйний досвiд авто---ра й реципiєнта; (3) рiзна дiяльнiсна основа продукування й ро---зумiння твору.
(1) "Вважають,— пише Р.Г.Iванченко,— що читання — робота навiть для пересiчного читача, що має свої труднощi, зокрема труднiсть розумiння".
"Автор,— продовжує Р.Г.Iванченко,— орiєнтується на певно---го читача, на його смаки й уподобання, його iнтелектуальний ---рiвень. В мiру свого таланту та вмiння вiн органiзовує розмову з певною, iнодi наперед визначеною, категорiєю читачiв. Вiн спiлкується з цiлим прошарком людей, дiлиться з ними своїми думками i почуттями". Ця установка автора на сприймача пев---ного iнтелек-туального рiвня й певного соцiального прошарку є важливою установкою, оскiльки вона пов'язана безпосередньо з роботою рецептивного механiзму (пам'яттю, увагою, асоцiацiями, волею, рiвнем розвитку свiдомостi й мови, мислення тощо).
Процес розумiння порушує й неоднаковий асоцiативний ме---ханiзм реципiєнтiв, через що виникає неявна предикацiя, тобто побiчнi теми.
Причиною неадекватного розумiння й неадекватних читаць---ких реакцiй може бути неврахування соцiального емоцiйного досвiду аудиторiї. "Журналiстськi прийоми передачi почуттiв, думок, настроїв i переконань ефективнi, доки вони iзоморфнi (подiбнi, спiввiдноснi) способам мислення читача, розгортаються в формах, адекватних його власним уявленням, i не суперечать його досвiду". Якщо без достатньої авторської мудростi й ар---гументованостi про одiозну особу говорити гарнi слова, то автор лише вступить в соцiальний конфлiкт iз читачем i не матиме впливу на аудиторiю. Переконування "в лоб" — це не кращий жур---налiстський прийом. Ламати соцiальний емоцiйний стереотип треба поступово, розумно, обережно.
(3) Найбiльш прихованою для аналiзу причиною порушення ро---зумiння твору є невiдповiднiсть мотивацiйно-цiльової сфери ав---тора мотивацiйно-цiльовiй сферi читача. Для автора твiр завжди є засобом упливу на аудиторiю, для читача, глядача, слухача — матерiалом, на основi якого може бути прийняте рiшення. Для ав---тора твiр є результатом мовної дiяльностi, продуктом його розу---мової працi; для читача — вiн стає лише сировинним промiжним матерiалом, що буде використаний пiд час продукування якогось предмета чи досягнення певної комунiкативної мети. I як засiб уп-ли-ву, i як матерiал для прийняття певного рiшення жур---налiстський твiр завжди включений в систему мотивацiй, цiлей, смислiв i ними зумовлений. Тобто твiр завжди має дiяльнiсну змiстову структуру. Iдеальним варiантом є та ситуацiя, коли мо---тивацiйно-цiльова сфера читача збiгається з мотивацiйно-цiль---овою сферою автора. Такий збiг буде запорукою адекватного ро---зумiння твору читачем. Але часто читач шукає в творi те, що потрiбне йому, а не те, на що хотiв звернути увагу автор. Читач шукає у творi вiдповiдi на свої запитання, яких i не мiг перед---бачити автор. Все це створює основу для видiлення у творi пев------ного змiсту як основного, який не був важливим для автора i не формував його головну тему. Безперечно, автор не мо---же передбачити, в яку систему мотивiв, цiлей, смислiв буде включений читачем журналiстський твiр. Але ав---тор повинен все-таки прогнозувати можливi реакцiї аудиторiї на твiр, подумки включаючи його в рiзнi мотивацiйно-цiльовi систе---ми, з метою уникнути небажаних iнтерпретацiй змiсту читачем.
Ось така картина процесу сприймання й розуміння вислов-лю-ван-ня. Усвідомлення цих процесів, спроба реципієнта розкласти ціліс-ний процес перцепції твору на складники, організувати процес спри-й-мання й розуміння твору поетапно, робить процес перцепціі аналітичним процесом, а