читача перетворює в аналітичного читача. Синтетизм читацького сприймання замінений послідовним, посту-по-вим аналізом твору під час його читання або слухання. На від-міну від звичайного читача аналітик має володіти методикою аналі-тичного сприймання твору. До таких аналітиків-читачів відносять-ся, наприклад, редактори.
Повертаючись до питання професіоналізму комунікаторів, слід відзначити, що до професійних комунікатів (мовців) відносяться жур-налісти.
Журналіст — професіональний комунікатор (мовець), який пра-цює з інформацією й готує її для періодичних та продовжуваних видань, що готуються відповідними виробниками засобів масової комунікації (пресою, телебаченням, радіомовленням, електронними засобами); виробник масової інформації; фахівець з питань функ-ціо-нування названих ЗМК.
Висновок
Журналіст як професіональний мовець діє в реальних со-ціально-економічних умовах і впливає на масову свідомість словом та візуальними засобами. Тут важливими є й питання особистості журналіста, і його здатності та уміння самоусвідомити себе мов-цем, що творить текст, співбесідником, який свідомо впливає на аудиторію, спираючись на інтереси і потреби аудиторії. Не еко-номіка, не політика є для журналіста метою. Його мета вища, він через розмови про політику й економіку впливає на поведінку людини, її емоційно-вольову сферу, її мислення і свідомість. Жур-наліст відрізняється, скажімо, від економіста тим, що для еко-но-міста економіка є метою, а для журналіста розмови на економічні теми є лише засобом, знаряддям досягнення своїх цілей, які лежать у сфері насамперед соціальної поведінки людей. Журналіст тому і є фахівцем у сфері масової комунікації, що він оперує масовою сві-до-мі-стю ѕ впливає на маси, виховує їх, керує соціальними мікро-групами, пристосовуючись до них і використовуючи при цьому різні засоби, зокрема говорячи їхньою мовою, на їхні теми.
Література
Зарецкая Е. Н. Риторика. Теория и практика речевой коммуникации.— М.: Дело, 1999.— 480 с.
Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнарод-ні відносини.— К.: Освіта, 1999.— 351 с.
Різун В. В. Літературне редагування.— К.: Либідь, 1996.— 240 с.
Різун В. В. Мовлення в структурі професійної діяльності журналістів // Журналістика. Преса. Телебачення. Радіо.— Вип. 22.— К.: Либідь, 1990.— С. 73—78.
Різун В. В. Моделювання і технологія редакторських систем / Інститут системних досліджень освіти; Інститут журналістики Київського університету.— К., 1995.— 200 с.
Goban-Klas T. Media i komunikowanie masove. Teorie i analizy prasy, radia, telei Internetu.— Warszawa—Krakуw: Wydawnictwo naukowe PWN, 1999.— 336
Johnson, David W., Johnson, Frank p. Joining Together. Group Theory and Group Skills.— New Jersey, 1987.