Висвітлення проблем довкілля в пресі дуже тісно пов'язане з увагою суспільства саме до екологічних проблем. Цей зв'язок допомагає говорити про їх взаємовплив, що можна простежити й на історії розвитку цього питання.

Висвітлення екологічних проблем набуває значної ваги в Німеччині з кінця 1960х років. Пік популярності цієї тематики припадає на кінець 1980х та початок 1990х років. Паралельний розвиток дозволяє зробити припущення, що висвітлення проблем навколишнього середовища переживає зараз спад. Це також підтверджується складнощами в існуванні та розвитку екологічної преси. Навіть поява нових видань не може заперечити того, що проблеми довкілля відійшли на другорядні позиції.

З кінця 1970х років, паралельно зі зростанням значення екологічної тематики збільшується кількість наукових робіт, в котрих досліджується екологічна тематика в ЗМК. Емпіричні дослідження, насамперед контентаналізи, ґрунтуються на вивченні висвітлення окремих тем чи подій. До них можна віднести праці, котрі досліджують розвиток таких тем: вмирання лісів, Чорнобильська катастрофа, озонова проблематика тощо.

Дослідження журналістикознавців присвячені екологічним журналістам. Роботи з паблік рілейшенз досліджують вплив екологічних організацій на ЗМК або реакцію журналістів на роботу цих організацій з пресою. Досить новим є дослідження комунікації ризику. У цих працях увага приділялася типово журналістським, драматичним матеріалам. Важливо відзначити, що в Німеччині існують уже і вторинні дослідження вищезгаданих праць на базі контентаналізу.

На думку аналітиків, дефіцит більшості досліджень пов'язаний з відсутньою або недостатньою дефініцією та визначенням понять. Також в більшості контентаналізів чітко не вказано, що саме треба розуміти під поняттям "висвітлення екологічних проблем". Тому висновки праць можна порівнювати лише з певними обмеженнями. Важко також знайти прогнози тривалого розвитку.

У роботах німецьких учених досліджується превентивна функція преси при висвітленні проблем довкілля та здоров'я. У ставленні до зазначеної тематики політика все більше орієнтується на ЗМК. У свою чергу ЗМК стають політизованішими. Ця думка німецьких учених знаходить своє підтвердження і в українському журналістикознавстві. Професор Анатолій Москаленко також підкреслює: "політична система стає все більш масовоінформативною, а система ЗМК – усе більш політичною" .

Взаємовплив політики та ЗМК у питаннях довкілля та здоров'я можна простежити на певних аспектах. Політика має великий вплив на буденність ЗМК. Адміністративна система відповідає за ініціювання тем, хоча це ще не значить, що вона домінує в змістовій частині. Для цього ЗМК шукають часто інших партнерів. Це відбувається також і в інших випадках, коли політична система досить повільно реагує на розвиток подій. Тому висвітлення певної проблеми в ЗМК, навіть зініційоване політиками, може значною мірою відрізнятися від їх уяви або бажання.

ЗМК виступають оцінюючи, вимагаючи. Вони орієнтують свою увагу не тільки на наукову, а також на суспільнополітичну сторону розвитку проблем довкілля та здоров'я. Якщо політика не звертає уваги на події цього рівня, з'являється "вакуум". Він може бути заповненим активністю окремих парламентаріїв, громадською участю осіб, котрі підпали під вплив тієї чи іншої проблеми, або втручанням фахівців паблік рілейшнз. Там, де цієї активності не існує, навряд чи можна говорити про якісне висвітлення проблем.

У Німеччині політика спрямовує висвітлення низки проблем, підсилюючи таким чином процеси прийняття рішень. ЗМК значною мірою цікавляться політичними аспектами теми. Часто вони випереджають політику за часом у піднятті певних проблем. Проте політика здатна мати успіх при застосуванні підсилюючих функцій, які їй притаманні. Разом з тим взаємодія політики та преси у висвітленні різних ризиків відбувається за іншим сценарієм. Відповідальні інституції намагаються проявити якомога менше активності у висвітленні таких тем.

Підвищення якості комунікації між науковцями та громадськістю можливе за умов професіоналізації паблік рілейшнз.

Позитивний вплив преси полягає в утворенні екологічної свідомості. Негативний вплив може бути у вигляді драматизації ситуації замість її пояснення. Також журналістський популізм та фундаменталізм здатні погано впливати на екологічну політику.

Вплив висвітлення екологічних проблем на розвиток екологічної політики залежить ще й від того, наскільки велика властивість ЗМК формувати громадську думку. Журналістикознавці звертають увагу на ефект "Agenda Setting" (відбір новин для преси), який пов'язаний з властивістю повертати на розгляд громадськості ті чи інші теми, повторювати їх після тривалої паузи . Преса впливає на громадськість уже через вибір екологічних тем та віддання саме їм пріоритетів порівнюючи з іншими. Чим більше незвичність та виділення теми, тим серйозніше її сприйняття і, відповідно, сильніше вплив.

Критики ЗМК Німеччини навіть вважають, що підвищення екологічної свідомості тут відбулося чималою мірою як наслідок селективного добору новин, а багато проблем природоохорони стали проблемами лише завдяки пресі. Проте дослідники комунікації ще не розробили надійні механізми, за допомогою яких можна цю критику справді підтвердити чи заперечити. Хоча дослідники твердять: чим частіше тема з певним змістом чи думкою з'являється в пресі, тим сильніший її вплив на свідомість . Як підтверджують дослідження соціологів Німеччини, зокрема Г.Фосса , та фахівців з інших галузей, без ЗМК у Німеччині ніколи б не було розвинутої екологічної політики.

Важким питанням для журналістикознавців є взаємовплив екологічної політики та ЗМК. Наприклад, темі життєдіяльності екологічної журналістики приділено багато уваги в Австрії , її ролі у формуванні екологічної свідомості – у Німеччині .

Чи популярні екологічні матеріали в пресі тому, що екологічна політика має гарну кон'юнктуру, чи ЗМК, навпаки, здатні підняти інтерес до