Два головні напрямки досліджень у цій сфері розглядають інформаційні цінності як ідеологічні коди, а концепцію об'єктивності - як ідеологічну практику. Наприклад, Хартлі, аналізує в який спосіб критерії інформаційних цінностей, що зумовлюють добір і побудову змісту новин, впливають на ідеологічні припущення стосовно того, що вважати важливим, кого можна вважати надійним джерелом інформації та яким чином функціонує соціальний світ (Hartley, 1982, 81-83). Важливо зазначити, що критерії добору новин, вартих публікації, формують не на фундаменті політичних чи особистих переконань журналістів, а на підвалинах стандартів об'єктивності та професіоналізму, що ними користуються ЗМІ. Хай там як, але інформаційні цінності є відбиттям певних соціальних зв'язків влади і нерівності; вони сприяють піднесенню домінантних цінностей та інституцій у ЗМІ і переоцінці небезпек, що їм загрожують, приділяють надто багато уваги діям та заявам домінантних лідерів і зазвичай замовчують інформацію, що стосується менш впливових соціальних груп та точок зору. У такий спосіб інформаційні цінності можна розглядати як засіб встановлення режиму гегемонії та складову частину ідеологічного коду.

Так само багато уваги прихильники критичного підходу приділяють концепції об'єктивності (Hackett and Zhao, 1998). Об'єктивність, як її практикують у ЗМІ, передбачає слідування стандартизованим схемам добору новин і формам їх подання. До таких норм належать додержання політично нейтрального тону, балансу (що зазвичай виявляється у висвітленні питань з "обох боків"), використання надійних джерел інформації (одержання її від офіційних представників тих чи інших інституцій або від очевидців подій) і вимога висвітлювати лише ті явища, що піддаються спостереженню (Bennett, 1988). Проте, на думку деяких дослідників, така практика сама по собі відбиває певні ідеологічні та професійні потреби інформаційних організацій. Наприклад, людей у новинах подають як споживачів, платників податків, глядачів на політичному шоу, але не як громадян. Вважається, що аудиторія є пасивною і часом навіть відокремленою від політичної діяльності. Ідеологічна практика об'єктивності та неупередженість допомагають сформувати зміст новин, який у свою чергу сприяє утвердженню такого ставлення до аудиторії. Таким чином, прихильники цієї наукової традиції вважають, що вплив ідеології на зміст новин є беззастережним і водночас що зміст новин складається таким чином, аби підтримати цю ідеологію.

Рівні впливу

Існує й інший спосіб аналізу змісту новин, який полягає в оцінці різних рівнів потенційного впливу на них. Шумейкер та Різ (Shoemaker ans Reese, 1996) запропонували вельми плідну модель п'яти концентричних кіл, що уособлюють п'ять рівнів впливу на зміст новин: 1) вплив індивідуальних особливостей; 2) вплив способу роботи ЗМІ; 3) вплив організаційних особливостей ЗМІ; 4) зовнішній рівень впливу; 5) ідеологічний рівень. Починаючи з найпростішого, індивідуального, безпосереднього рівня, що легко піддається спостереженню, і поступово переходячи до більш загальних, непрямих та прихованих рівнів впливу, ця модель дає змогу розглянути як царини конвергенції між цими рівнями, так і, що важливіше, спосіб, у який кожен наступний рівень впливає на ті, що його оточують. Хоча у рамках цього дослідження вважають, що всі рівні є дискретними і відокремленими один від одного, проте цілком очевидно, що у дійсності все набагато складніше: окремі різновиди впливу виходять далеко за межі своїх рівнів, перетинаються між собою і не дають змоги впровадити прості й прозорі критерії розмежування. Але, хай там як, "модель п'яти кіл" залишається зручним інструментом для аналізу різних рівнів впливу на зміст новин.

Крім того, що ця модель дає змогу розмежувати окремі рівні впливу на зміст новин, аналіз цих рівнів дає можливість поставити у центр уваги питання ранжування. Не всі рівні однаково впливають на зміст. Як показано в уже згаданій праці, вплив деяких з них майже не помітний, натомість вплив інших явно переважає. У процесі аналізу важливо звертати на це увагу і враховувати, які з рівнів впливу є найвагомішими або домінантними.

Індивідуальний рівень

Перший рівень впливу пов'язаний з тисячами репортерів, журналістів, редакторів та ведучих радіо і телепередач, які фактично створюють новини і формують їх зміст. Аналіз впливу на цьому рівні має враховувати природжені особливості працівників ЗМІ: їх расу, етнічну приналежність, стать та соціально-економічний статус. Крім того, на зміст новин можуть впливати набуті ними риси, цінності та переконання: освітній рівень, політичні та релігійні переконання, професійна підготовка та концептуальна роль. Як уже зазначалося, кількома дослідниками було виконано аналіз упереджень, цінностей і переконань репортерів та журналістів та їхнього впливу на зміст новин. У своїй книжці "Еліта ЗМІ" Ліхтер, Ротман та Ліхтер проаналізували погляди американських журналістів 70-х років і дійшли висновку, що вони загалом є радше "ліберальними", ніж "консервативними" (Lіchter, Rothman and Lіchter, 1986). Висновок авторів (що ЗМІ мають ліволіберальний ухил) спонукав консерваторів посилити тиск на ЗМІ з метою коригування існуючого ухилу. З іншого боку, ліберальні та ліві групи звинуватили ЗМІ як складову частину владної еліти у поширенні консервативних поглядів і обстоюванні домінантних політичних та економічних інтересів. Більшість цих звинувачень стосуються безпосередньо працівників ЗМІ.

Як уже зазначалося, у деяких дослідженнях показано, що хоча особисті погляди журналістів можуть впливати на характер окремих матеріалів, загалом їхній вплив обмежений і малопомітний на тлі інших чинників. Найвагомішими з цих "інших" чинників є вплив "професійної ролі та етики" працівників ЗМІ. Цей вплив зумовлений особливостями професії і, отже, є наслідком соціалізації журналістів та інтерналізації норм, сформованих насамперед на підвалині спостереження та усвідомлення того, що від них чекають