УДК 070.11:316.77

Т. А. ЛУГОВА

ІНФОРМАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ КОНЦЕПТУ «ПРАВДА» НА МАТЕРІАЛІ МІСЦЕВОЇ ТА ЦЕНТРАЛЬНОЇ ПРЕСИ

Наведено результати інформаційного аналізу концепту «правда» за матеріалами місцевої та центральної преси. На цій основі розглянуто проблему становлення інформаційної культури українського суспільства.

Ключові слова: преса, правда, дезінформація, інформаційне суспільство, інформаційна культура.

Представлены результаты информационного анализа концепта «правда» на материале местной и центральной прессы. На этой основе рассмотрена проблема становления информационной культуры украинского общества.

Ключевые слова: пресса, правда, дезинформация, информационное общество, информационная культура.

Results of the information analysis concept «truth» on a material of the local and central press are presented. On this basis the

problem of becoming of informative culture of Ukrainian society is considered.

Key words: the press, the truth, misinformation, an information society, information culture.

В умовах становлення глобалізованого інформаційного суспільства в Україні на стику ХХ-ХХІ ст. великого значення набуває проблема якості інформаційної комунікації, як найважливішої форми соціальної та культурної взаємодії людей. Не останню роль у цьому процесі відіграють друковані ЗМІ. Тема теорії і практики друкованої масової інформації, її якості та правдивості останнім часом усе інтенсивніше розробляється в лінгвістиці, історії, психології, соціології, культурології, соціальних комунікаціях та інших науках. Прагнення дослідників до комплексного вивчення проблем, пов'язаних зі ЗМІ, як превалюючої мови соціальної комунікації, сприяє створенню цілісної концепції світу, що, у свою чергу, є важливою умовою формування «інформаційної культури». І. О. Балахін правильно визначив її як поріг чутливості до дезінформації [2]. При цьому під правдивістю повідомлення, як і В. О. Бондаренко та О. В. Литвиненко [3], ми розуміємо адекватність інформаційної картини та реального світу, а правдивість інформації вважаємо не її синонімом, а якісною характеристикою.

На думку професора П. М. Киричек, для стійкого функціонування суспільних і державних інститутів необхідна безперервна багатооборотність соціальної інформації чотирьох видів — наукової, художньої, публіцистичної (зокрема суспільно-політичної), спеціальної, кожна з яких має свій переважний профіль, пов'язаний з різноаспектним впливом на свідомість і поведінку громадян [10]. Низький рівень інформаційної культури, дезінформація та інформаційний хаос у соціумі провокують виникнення ціннісної дезорієнтації, спотворюють уявлення про навколишній світ, образ якого створюється ЗМІ.

Утім, багато сучасних видань часто подають викривлену, неповну інформацію про реалії навколишньої дійсності та відрізняються низькою культурою полеміки, і це не тільки «жовта» або «бульварна» преса, для якої порушення етичних норм є елементом концепції, а й багато серйозних суспільно-політичних часописів. Усе це викликало пильну увагу громадськості, наукової спільноти не лише до моральних аспектів журналістської діяльності, а й до якості та правдивості прес-інформації взагалі.

Варто констатувати, що достовірність преси не часто стає предметом окремих моніторингових досліджень. Так, відомі моніторинги ЗМІ, наприклад ті, що проводить «Український монітор», простежують загалом дані стосовно незалежності ЗМІ, рівня доступу громадян до інформації. Їх сла- довою є «контроль якості преси», що часто зосереджується або на вивченні телевізійних ЗМІ, або на виявленні прихованої реклами та політичної зааганжованості. Якість, зокрема правдивість, позарекламних та поза- політичних друкованих повідомлень поки що повністю не вивчені.

Теоретичну основу нашого дослідження склали філософські розвідки щодо суті структур концептів «правда» й «істина» (М. І. Агієнко [1]), «ідеальне» як інформація (Д. І. Дубровський [6]). Фундаментальними для нашого дослідження є праця Ю. М. Лотмана «Культура й інформація» [12], статті професора П. М. Киричека [9; 10]. Особливо зацікавлюють праці, що розробляють методи аналізу преси (О. Семотюк [17], Л. Д. Дергачова [5], С. М. Звежинський [7], Е. В. Летенков [11], З. В. Партико [14], М. М. Рома- нюк [15; 16], Т. І. Славко [18] та ін.). Останнім часом методика прийомів інформаційного аналізу набула поширення в лінгвістиці, джерелознавстві, політології для системних та якісних оцінок інформаційних масивів, отримання результативних показників інформаційної ємності публікацій.

Тож, незважаючи на той факт, що в історіографії накопичений багатий масив джерел та літератури про якість ЗМІ й етику журналістики, залишається відкритим питання про характер та роль концепту «правда» в місцевій і центральній пресі, його роль у становленні інформаційного суспільства. Все це зумовило актуальність теми даного дослідження.

Метою дослідження є здійснення інформаційного аналізу повідомлень місцевої та центральної преси й визначення характеру виявлення в них концепту «правда».

Для того, щоб наше дослідження було репрезентативним, адже прес- повідомлення численні та різноманітні, ми обмежили нашу вибірку джерел двома темами: міжнародною — тема грузинського конфлікту та місцевою — викрадення картини Караваджо з Одеського музею західного та східного мистецтва. Згідно з методикою контент-аналізу, вибірка тем здійснювалась випадково (вона сформована з генеральної сукупності таким чином, щоб кожний компонент такої сукупності мав рівний шанс бути відібраним). Крім того, для рельєфнішого виявлення характеру «правди» в газетах добиралися фактажно-інформаційні, а не аналітичні матеріали, оскільки останні мають загалом яскраво виражену авторську позицію, яка може бути і не правдивою, але сприйматися не як дезінформація, а як суб'єктивна точка зору, що має право на існування.

Ми виходили з припущення, що в центральній пресі, яка територіально близька до офіційних джерел інформації, правдивість є вищою, ніж у місцевій пресі, яка часто «годується» розмитою інформацією, що потрапляє з чуток, посередницьких джерел, копійованих зі статей столичної преси.

Концепт «правди» в статтях обраної тематики проаналізовано в різних виданнях центральної та