політичних, кримінальних та бізнесових питань. Проте мало які з них мають

репортерів, що займалися б, наприклад, проблемами найманих працівників. Таким

чином, уже на цій початковій стадії добору через обмеженість ресурсів (кількості

діючих репортерів) формують певну систему ієрархії потенційних новин. До

"новинної мережі" найімовірніше потраплятимуть матеріали певного заздалегідь

визначеного різновиду, а інші залишатимуться поза увагою.

Іншим аспектом схеми опрацювання новин є ексклюзивне використання лише деяких

інституційних джерел інформації. Ці зовнішні джерела якоюсь мірою нав'язують ЗМІ

певний спосіб роботи (Shoemaker and Reese, 1996, 127). Наприклад, організації,

що можуть собі дозволити утримувати спеціалістів із зв'язків з громадськістю,

людей, з якими журналістам зручно спілкуватися і які здатні надати потрібну

інформацію в упорядкованому вигляді, загалом матимуть перевагу перед іншими у

питаннях доступу до ЗМІ. Використання лише "офіційних" джерел інформації в

уряді, поліції, суді та політичних партіях призводить до того, що зміст новин

складається переважно з "офіційних" повідомлень і, можливо, інформації від так

само "офіційних" джерел в опозиції. Ще одним важливим аспектом є використання

думки спеціалістів-експертів. Дослідження свідчать, що експерти, яких запрошено

виступити на телебаченні у ролі об'єктивних і неупереджених, також впливають на

зміст новин і зазвичай обстоюють консервативні погляди вузької групи еліти

(Soley, 1992).

Крім поглядів експертів, офіційних осіб та інституцій засоби масової інформації,

як правило, у своїй роботі широко використовують інформацію, матеріали та

джерела, запозичені одне в одного. У результаті має місце явище, що його

називають "стадною журналістикою" (pack journalіsm). Воно полягає у тому, що ЗМІ

уважно стежать одне за одним і намагаються, щоб їхні публікації узгоджувалися з

публікаціями інших інформаційних організацій. Тобто всі ЗМІ прагнуть "йти в

ногу", намагаючись не відхилятися від загального напрямку і не відставати (більш

грунтовне обговорення цього питання див. у Shoemaker and Reese, 1996).

У Розділі 1 ми розглянули інформаційні цінності, які є одним з елементів схеми

опрацювання новин і впливають на їх добір та представлення. Ці цінності можна

розглядати як критерії ухвалення рішень щодо придатності матеріалів до

публікації. Інформаційні цінності є ключем до розуміння того, яким чином

відбувається добір матеріалів, вартих публікації, а також у який спосіб ці події

буде висвітлено. Інакше кажучи, інформаційні цінності впливають і на добір

матеріалів, і на будову інформаційного повідомлення. Важливо зазначити, що

концепція інформаційних цінностей просто констатує їх наявність, не пояснюючи,

чому використовуються саме ці, а не інші критерії. Для того, щоб відповісти на

це питання, ми мусимо звернутися до наступного рівня впливу на зміст новин,

оскільки інформаційні цінності самі по собі є наслідком цього впливу. До того ж

різні ЗМІ роблять наголос на різних інформаційних цінностях. Системи цінностей

популярних (бульварних) газет і серйозних видань, популярних і бізнесових новин,

телевізійних інформаційних програм і ток-шоу можуть істотно відрізнятися одна

від одної.

Використовуючи всі ці особливості способу роботи ЗМІ, можна створити ієрархію

критеріїв, що визначають інформаційний матеріал і впливають на "символьне

втілення змісту" (Shoemaker and Reese, 1996, 137). Визначення цих критеріїв дає

змогу інформаційній організації благополучно функціонувати, відображаючи

нескінченну низку хаотичних непередбачуваних подій. Ці критерії допомагають

організувати і впорядкувати "виробництво" новин. Їх роль подібна до ролі шлюзів

у потоці інформації; вони дають змогу репортерам і редакторам задовольняти

специфічні потреби інформаційних організацій у рамках діючих економічних

обмежень.

Вплив організаційних особливостей ЗМІ

Новини створюють в організаціях, що характеризуються певними інституційними

імперативами і структурою. Діапазон впливу ЗМІ як організації охоплює декілька

складових: від впливу практики роботи, що відбиває концепцію професіоналізації,

до більш ніж очевидного впливу структури власності. На цьому рівні аналізу

дослідників цікавлять такі питання: якою є структура організацій? У чому

полягають відмінності між ними? Як ці відмінності відбиваються на владній

ієрархії та як вони впливають на зміст інформації, що її поширюють ЗМІ?

(Shoemaker and Reese, 1996, 134). У цьому параграфі ми розглянемо внутрішню

структуру ЗМІ, структуру ринку, політичну структуру та структуру власності.

Наприклад, професіоналізація слугує організаційним інтересам як чинник, що

змінює спрямування інституційних процесів, які включають журналістську роботу як

одну із складових. Підвищення концентрації власності у секторі засобів масової

інформації впливає на організаційну структуру багатьох ЗМІ. Воно веде до

скорочення відділів новин у редакціях, надмірного захоплення комерційними і

бізнесовими матеріалами та нехтування місцевими новинами. Загалом вплив

організаційних особливостей пояснює ті впливи, які неможливо пояснити з точки

зору впливу особливостей способу роботи ЗМІ, і які часом суперечать як

інформаційним цінностям, так і головним стандартам, що визначають спосіб роботи

певної інформаційної організації.

Аналіз цього рівня впливу сконцентровано не на тих особливостях, що визначають

прийоми щоденної роботи, а на ієрархічній структурі та системі ухвалення рішень

в певній інформаційній організації; різних (часом суперечливих) функціях її

працівників, відкритих і прихованих виявах політики, що характерні для цього

різновиду трудової діяльності. Такий аналіз може враховувати і певні особливості

професійної практики. Наприклад, якщо журналістам доводиться працювати за умов

дедалі зростаючого перевантаження або нестачі ресурсів (що реально спостерігаємо

у багатьох країнах), це призводить до того, що новини більше відбивають

інформацію, одержану від служб зв'язку, інформаційних синдикатів та

інституційних джерел, ніж опрацьовану власне журналістами на місцях.

Особливе місце при аналізі цього рівня впливу посідають дослідження наслідків

концентрації власності. Уважний аналіз дій власників великих інформаційних

імперій на зразок Руперта Мердока у Великобританії чи Конрада Блека в Канаді

однозначно виявив їх прагнення час від часу впливати на зміст новин, що

поширюються через приналежні їм засоби масової інформації, спонукаючи останні до

відбиття консервативніших поглядів. Аналіз практики роботи ЗМІ, які є власністю

конгломератів, свідчить, що такі засоби масової інформації ніколи не критикують

дії своїх партнерів по конгломерату. Понад те, політику власників конгломератів

спрямовано на взаємну підтримку і рекламу продуктів компаній, що утворюють

інформаційну імперію (Shoemaker ans Reese, 1996, 145). Дослідники виявили, що

навіть якщо ЗМІ безпосередньо не пов'язані з іншими компаніями, вони є

невід'ємною складовою місцевої економіки і