Необхідність зважати на пресуппозицію особливо настійно дає про себе знати, коли випускається основний компонент висловлювання про предмет мовлення, а його зміст (а значить, і сам предмет мовлення) мислиться за супровідною частиною. Порівняйте: Чебоксари, "Шупашкар"... Цим стародавнім іменням столиці Чувашії названо новий, один із найбільших у Поволжі, універмаг. Він побудований виробничим об’єднанням "Завод промтоварів". Підприємство багато чим допомогло у виготовленні демонстраційних стендів та іншого торговельного обладнання. Радує самобутнє оформлення, будівлі.

"Шупашкар" розташований на проспекті Тракторобудівників. Ця магістраль особливо багата новобудовами соціально-культурного призначення. Тут зведені висотний лікарняний комплекс, санаторій-профілакторій, Будинок побуту. Аналізуючи повідомлення, виявляємо, що всі речення слугують для того, щоб у деталях розповісти про новий універмаг (навіть останнє речення, котре характеризує проспект, де стоїть універмаг, непрямо підпорядковане цьому загальному завданню). Наведений фрагмент криє в собі вихідний смисл: у столиці Чувашії збудовано новий великий універмаг. Ось цей зміст і є основним, можливості його відтворення пояснюються дією пресуппозиції. "Документований" же аналіз тексту показує, що реальна його форма і являє собою супровідну частину висловлювання про предмет мовлення Це дає можливість об’єктивно розглядати й кваліфікувати конкретний склад синтаксичних елементів комунікативної одиниці.

Розгляд будови реального висловлювання про предмет мовлення, яке, зокрема, має просту конструкцію, дає змогу спостерігати конкретну мовленнєву одиницю, що слугує безпосередньо цілям комунікації. Просте висловлювання про предмет мовлення не тільки перебуває у співвіднесеності з елементарним висловлюванням, а й характеризується виразними комунікативними особливостями: поряд із основною, ядерною частиною містить супровідні елементи, що посилюють ефект спілкування, ступінь донесення інформації, її вплив (на основі провідного повідомлення).

Звернемо також увагу на певні труднощі, що виникають у деяких випадках формального визначення смислових центрів у висловлюваннях про предмет мовлення, які звичайно пов’язані із застосуванням прийомів публіцистичного впливу. Виявлення причин, що породжують ці труднощі, допомагає їх подоланню. Особливу значущість для аналізу будови висловлювання має з’ясування контекстуальних відношень між елементами висловлювання, котрі до них входять. Це своєрідна анатомія конструктивної взаємодії елементів висловлювання (а в семантико-синтаксичному плані ця взаємодія відображує взаємодію речень, котрі входять до складу елементарних висловлювань), яка розкриває функціональні позиції кожного з них, їхню співвіднесеність із цілою побудовою. Ми бачимо, що навіть просте висловлювання в публіцистичному тексті має розгорнуту, розгалужену структуру (це стосується не лише аналітичних, а й інформаційних жанрів), бо кожне таке висловлювання здебільшого містить інтерпретувальну частину, що допомагає в осмисленні основної інформації, посилює її соціальне сприйняття.

Складне висловлювання про предмет мовлення

Якщо висловлювання про предмет мовлення складається з поєднання простих висловлювань про предмет мовлення, то таке висловлювання називаємо складним.