Зараз здійснюється усе більше джерел інформації, доступної тільки в електронній формі (бібліографічні, реферативні, повнотекстові і фактографічні бази даних, електронні журнали, телеконференції і т.п.), причому їхня питома вага у світовому інформаційному потоці стрімко наростає.

Забезпечення публічного (у тому числі віддаленого) доступу користувачів до інформаційних ресурсів стало однією з першочергових задач обслуговування науки, культури й освіти і вирішити її можна на базі розвитої національної інформаційної інфраструктури й об'єднання різних інформаційних ресурсів суспільства.

У розробці політики створення національної інформаційної інфраструктури дуже важливе місце приділяється бібліотекам, що є активними генераторами і користувачами інформації. Сучасні великі бібліотеки могутні традиційні центри збереження, створення і використання інформаційних ресурсів. У їхніх фондах накопиченої воістину гігантський по обсязі і безцінний по змісту інформаційний запас, що володіє колосальним потенціалом.

Однак у наявності протиріччя між рівнем розвитку бібліотек, інформаційними потребами суспільства й існуючими засобами обробки інформації. Загальносвітовою проблемою залишається погана приступність бібліотечних фондів у силу їх більш слабкою – у порівнянні з іншими секторами науки і проведення – оснащеності комп'ютерною технікою і новими інформаційними технологіями, а також їхнім слабким об'єднанням у мережі.

Побудові розвитої національної інформаційної інфраструктури й об'єднанню інформаційних ресурсів суспільства може допомогти створення електронних бібліотек. Під електронною бібліотекою (ЕБ) мається на увазі велика розподілена віртуальна колекція документів в електронній формі, доступна широкій публіці через глобальні мережі передачі даних.

Електронні бібліотеки являють собою сучасні складні інформаційні системи, що дозволяють надійно зберігати й ефективно використовувати різноманітні колекції електронних документів (текстовій, образотворчій, звукових, відео й ін.), локалізованих у самій системі, чи доступних їй через телекомунікаційні мережі, і представляє їх кінцевому користувачу в зручному для нього виді.

Електронні бібліотеки почали з'являтися в Росії відносно недавно – із середини дев'яностих років. Першопрохідником у цій області стала Російська державна бібліотека, що з 1994 року почала розробляти проект "Пам'ять Росії", що припускає на першому етапі формування на компакт-дисках колекцій рідких і коштовних вітчизняних документів.

У Росії з 1998 р. з ініціативи Російського фонду фундаментальних досліджень і Російського технологічного фонду здійснюється програма "Російські електронні бібліотеки" (РЕБ), що спрямована на розвиток і удосконалювання інфраструктури електронних бібліотек у Росії. У рамках даної програми ведуться роботи з загальносистемних питань створення і функціонування електронних бібліотек, розвитку інфраструктури електронних бібліотек, розробці інструментальних засобів, а також створення конкретних електронних бібліотек по областях науки, культури й освіти. Учасниками програми РЕБ повинні стати, крім двох згаданих організацій, Державний комітет РФ по друку, Державний комітет РФ по телекомунікаціях, Міністерство освіти РФ, Міністерство культури РФ, Міністерство науки і технологій РФ, Російська академія наук, Російський гуманітарний науковий фонд. Федеральна архівна служба Росії.

В даний час успішно функціонують електронні бібліотеки Російського державного архіву кінофотодокументов, РАН, ВІНІТІ, Центр лікувальної педагогіки, РГБ, Об'єднаного інституту ядерних досліджень.

3.1. Основні задачі електронних бібліотек

Основні задачі електронних бібліотек – інтеграція інформаційних ресурсів і ефективна навігація в них.

Під інтеграцією інформаційних ресурсів розуміється їхнє об'єднання з метою використання (за допомогою зручних і уніфікованих користувальницьких інтерфейсів – бажано одного) різної інформації зі збереженням її властивостей, особливостей представлення і користувальницьких можливостей маніпулювання з нею. При цьому об'єднання ресурсів не обов'язково повинне здійснюватися фізично – але може бути віртуальним. Головне – воно повинно забезпечувати користувачу сприйняття доступної інформації як єдиного інформаційного простору. Зокрема, передбачається, що ЕБ повинно забезпечувати роботу з гетерогенними БД чи системами БД, забезпечуючи. користувачу ефективність інформаційних пошуків незалежно від особливостей конкретних інформаційних систем, до яких здійснюється доступ.

Ефективна навігація в ЕБ розуміється як можливість користувача знаходити цікавлячу його інформацію з найбільшою повнотою і точністю при найменших витратах зусиль у всьому доступному інформаційному просторі.

При такому підході добре відомі інформаційні пошуки, що використовуються в інформаційних системах і базах даних, є окремими випадками навігаційних засобів.

До особливостей електронних бібліотек можна віднести:

можливість вводу чи видалення інформаційних об'єктів, їхньої інтеграції, реструктуризації й ін. подібні операції. Необхідно підкреслити, що ці можливості повинні поширюватися в основному на інформаційні об'єкти, наприклад на електронні документи, а не на інформацію, що міститься в них;

профільність збереженої інформації, тобто наявність визначеної концепції формування інформаційного простору, доступного користувачу;

можливість інвентаризації, зокрема, каталогізацію об'єктів і різних їхніх об'єднань, що утворять цей інформаційний простір.

Виходячи з цілей і задач, що стоять перед ЕБ, можна виділити наступні функціональні можливості ЕБ, якими повинні володіти електронні бібліотеки:

навігацію у всьому доступному інформаційному просторі – наочне надання користувачу логічної структури інформаційного простору, що організує всі інформаційні об'єкти системи, і засобів роботи з нею (часткове чи повне розкриття структури, скорочення її до заданих елементів і т.п.);

лексичний пошук – інформаційний пошук по вільній лексиці російської мови і мов, що використовують латинський алфавіт. При цьому пошук по лексиці російської мови повинний проводитися з обліком його граматичних особливостей. При складанні пошукових розпоряджень повинне допускатися застосування логічних операторів И, ЧИ, й операторів контекстної відстані, що враховують порядок проходження операндів;

символьний пошук – різновид лексичного пошуку, де як лексичну одиницю виступає певна послідовність припустимих символів, наприклад дати;

атрибутний пошук – інформаційний пошук об'єктів за значеннями їхніх характеристик. Для текстових об'єктів до таких характеристик можуть відноситися "автор", "назва", "місце видання", "дата видання" і т.п.

Атрибутний пошук