Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Аудиторія та засоби масової інформації

Вступ

1. Розвиток соціологічних досліджень аудиторії

2. Взаємовпливи аудиторії й ЗМІ

3. Вибір аудиторією джерел інформації

4. Інтереси аудиторії й мотиви звернення її до ЗМІ

5. Аудиторія і комунікатор

6. Аудиторія як об’єкт впливу

Висновки

Вступ

Сьогодні, коли динамічно проходить процес відновлення всього нашого суспільства, одним з показників вияву демократизації, особливо у центральних органах масової інформації, можна вважати яскраве вираження відношення аудиторії не стільки яу до об’єкту впливу, стільки як і до активного учасника загального діалогу. Для того щоб цей діалог був дійсно активним, необхідно добре знати психологічні особливсті аудиторії масової комунікації.

У постановці цілей інформаційної діяльності, у виборі засобів і методів їх здійснення, у передбаченні результатів явно чи неявно у тій чи інший формі присутнє уявлення про аудиторію – про тих, кому адресовано інформацію. Адже аудиторія, у данному випадку, безумовно є однією з різновидностей маси, як суб’єкта суспільної свідомості. В їх діяльності, свідомості повинне здійснитись те, заради чого працює могутній механізм сучасної масової інформації.

При вивченні аудиторії досліджується свідомість і поведінка людей у процесі споживання і виробництва інформації, вивчається токож вибір аудиторією матеріалів і кналів інформації, оцінки, очікування, уявлення про завдання органів інформації, про засоби їх існування і т. ін.[31.C.15].

Багато досліджень присвячено специфіці відношення аудиторії до різних засобів масової інформації (ЗМІ) – преси, радіо, телебачення.

У зв’язку з постійним розвитком і удосконаленням передачі інформації змінюються і запити, очікуавння, інтереси аудиторії. А саме знання уявлень, запитів, вимог аудиторії дозволяють удосконалити і покращити роботу всіх тих сфер, які подають нам інформацію.

Одже вивчення аудиторії залишається завжди актуальним, оскільки аудиторія, зокрема масова, включає в себе все населення країни.

У наш час, коли на міжнародній арені відбувається цілий ряд змін – зокрема введення нової європейської валюти, конфлікт на Балканах, політичні зміни, як у нашій країні, так і у сусідніх державах – вивчення масової аудиторії, а, власне, її відношення до цих змін і можливої реакції, з метою подальшого впливу на неї – є досить важливим.

Вивчення певної аудиторії є актуальним не лише для органів ЗМІ, але й для будь-якої іншої сфери – чи то економічної, чи військової, чи політичної.

Саме тому ивчення аудиторії та її відношень з ЗМІ стало предметом дослідження у нашій роботі.

Метою курсової роботи є з’ясування поняття “аудиторія”, розкриття методів, за допомогою яких вона вивчається. Водночас ми вважаєм за доцільне вивчити харакер і структуру, коло інтересів аудиторії як об’єкту дослідження.

1. Розвиток соціологічних досліджень аудиторії

Майже всі дослідження на перших порах були присвячені аудиторії окремих видань. Це зрозуміло, адже вони проводились силами редакційних колективів.

Спочатку основним методом вивчення аудиторії було газетне опитування (публікація анкети на полосі) – найдоступнішим для редакції, з усіма його плюсами й мінусами [25.C.55].

Відзначалось, що при такій техніці опитування, у ньому здебільшого беруть участь ті, хто позитивно відноситься до даного органу інформації і в цілому до процедури опитування. Більш пізніші дослідження редакційної пошти підтвердили, що існують певні розходження у складі авторів листів і аудиторії у цілому, виявилась їх, підвищена соціальна активність.

До кінця 60-х років починає складатись практика проведення інтерв’ю по представницький виборці, що пропорційно відображає склад населення чи аудиторії [25.C.56].

Найширший арсенал методів вивчення аудиторії, на той час, був використаний у редакції газети “Едазі” (Естонія). Ці дослідження були продовженні соціологічною лабораторією Тартського Державного університету. Тут були використані методи газетного анкетування, інтерв’ю за місцем роботи й проживання, телефонні інтерв’ю, польові та лабораторні експерименти, щоденники читачів, формалізований аналіз редакційної пошти. Предметом вивчення стали: традиції й звички читання газети (місце, час, тривалість); загальні інтереси, установки, запити читачів, відношення до різних форм подачі матеріалів, до авторів; структура вільного часу читацької аудиторії; місце читача у мікро середовищі; соціально-політична активність читачів. Проводились групові дискусії з актуальних проблем для читачів; вивчалась реакція на окремі виступи у газеті, яка проявляється у вчинках читачів та інші сторони поведінки та свідомості аудиторії.

Розвиток соціологічної науки викликав до життя комплексні дослідження всіх ЗМІ й продуктів їх діяльності. Таким чином, до початку 70-х років почав утверджуватись комплексний підхід до вивчення аудиторії засобами масової інформації, визначення місця кожного з них у впливі на одну й ту ж саму аудиторію.

З початком 70-х років з’являються комплексні дослідження аудиторії у різних системах соціальної інформації [25.C.57]. Витоки такого підходу можна виявити ще й у вивченні бюджетів часу населення, у тому числі вільного часу.

Складається традиція вивчення специфічних видів аудиторії (спочатку вона складала частину загального дослідження аудиторії, виявлених характеристик населення). Було розпочато вивчення міської й сільської аудиторії, молодіжної й дитячої, робочої аудиторії.

З плином часу методи й форми дослідження аудиторії все більш розширювались й удосконалювались. Почали використовувати такий метод як контент-аналіз, хоч за ним і закріпилась назва як особливої методичної процедури аналізу всіх видів текстів. Але ж цей аналіз тексту дозволяє нам із тією чи іншою долею впевненості судити про поведінку, інтереси, вимоги аудиторії, її погляди на ту чи іншу проблему.

Логіка загального розвитку конкретних соціологічних досліджень аудиторії – рух від реєстрації фактів, їх систематизованого впливу до пояснення їх взаємозв’язку, до планування й прогнозування реакції аудиторії на інформаційний вплив.

Розвиток формалізованих методів аналізу масової інформації (контент-аналіз), організація комплексних досліджень ЗМІ дозволяють проводити пряме накладання характеристик аудиторії на характеристики текстів. Також є необхідною розробка методики формалізованого аналізу ситуації (часу, соціального


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7