Прикладом вертикальної концентрації може бути голлівудська компанія з виробництва фільмів МСА, яка придбала Cineplex-Odeon, головну компанію, яка займалася дистрибуцією фільмів. МСА, таким чином, забезпечила собі поширення своєї продукції й покращила контроль не тільки на ринку виробництва, але й збуту.

Іншим прикладом може бути “Nnew York Times”, яка придбала в Квебеку (Канада) паперову фабрику, чим створила для себе переваги у постачанні паперу.

Горизонтальна концентрація — “процес, внаслідок якого фірма з однієї сфери медіа-індустрії (скажімо, газетно-журнальне видав-ницт-во) купує компанію з іншої сфери мас-медіа (наприклад, теле-стан-цію)” [Зернецька О. В., 61]. Так, News Corporation, що належить Мердоку, придбала Twentieth Century Fox. General Electric, яка спе-ці-алізується в галузі електротехніки, купила американську радіо-кор-по-рацію РСА.

Конгломерація — це процес, внаслідок якого компанії комуні-ка-ційного сектору утворюють єдину компанію-конгломерат і стають її частинами, зберігаючи при цьому свої риси й вла-стивості. Медіа-конгломерати виникають в результаті інтеграції й концентрації фірм, компаній. Конгломерати зменшують фінансові ризики й отри-мують великі прибутки та мають успіх шляхом диверсифіка-ції — форми такої концентрації капіталу в умовах науково-технічної ре-во-люції, коли компанія проникає у нові для себе сфери й галузі, роз-ши-рює асортимент товарів і поступово перетворюється на бага-тогалузеві комплекси. Прикладом може бути Time Warner, яка під час “розкрутки” роману Роберта Джеймса “Мости країни Медісон”, яка в липні 1993 року стала бестселером. Підрозділ конгломерату Warner Atlantic Recording випускає звукозаписи створених за мотивами роману пісень у виконанні самого романіста. Інший підрозділ випустив відеокасету з цими піснями.

Якщо процес конгломерації перетинає кордони країни, то вини-кають транснаціональні мультимедіа-конгломератів. Прикладом може бути придбання японською фірмою в галузі електроніки Sony половини голлівудівських кінокомпаній. У результаті процесу транснаціоналізації виникають транснаціональні медіа-імперії. До таких імперій можна віднести Time Warner, Sony, Matsushita, Walt Disney і т. д.

На думку цитованого вже V. Mosco, “транснаціональні медіа-кор-порації містять у собі величезну сконцентровану економічну вла-ду” (у перекладі О. В. Зернецької) [Mosco, 179]. “Тому надзвичайно важ-ливим є, в яких руках зосереджена влада. Це означає, що необ-хідне вивчення постатей медіа-магнатів (виділення наше.— В. Р.) і їхніх стратегій — адже саме вони уособлюють, акумулюють сконцентровану економічну силу, що, як показує практика, трансформується і в силу політичну, ідеологічну, впливаючи на життя суспільства та індивідуумів не тільки однієї країни, а й цілих регіонів” [Зернецька О. В., 63—64]. (Приклади щодо концентрації та конгломерації взяті з [Зернецька О. В., 60—64]).

Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що системи ма-сової комунікації у своєму розвитку проходять шлях від звичай-ної си-стеми масової комунікації, коли є людина-комунікант, через дис-пер-сію функції мовлення й дивергенцію комуніканта та виникнення розгалуженої системи виконавців ролі комуніканта аж до глобаль-ної системи масової комунікації.

У цілому можна виділити три етапи розвитку систем масової ко-му-нікації:

У науковій практиці існують спроби змоделювати глобальні си-сте-ми масової комунікації. Такою спробою є системна модель, або модель ДеФлоєра (2), американського соціолога Мелвіна ДеФло-єра у книзі “Теорія масової комунікації”:

На завершення розмови про глобальні системи масової кому-ні-ка-ції розглянемо приклади зарубіжних медіа-імперій.

80-ті — 90-ті роки ХХ століття є тим благодатним часом, коли “глобальне село” було взяте у руки “хазяїв глобального села”, за визначенням американського професора комунікації Б. Бег-декіе-на,— медіа-магнатів. Як зауважує О. В. Зернецька, “сфери інтересів “ха-зяїв глобального села” шалено розширюються. Головною озна-кою цих змін є посилена тенденція до конгломерації мультимедіа-ім-пе-рій з велетнями комп’ютерної сфери і індустрії телекомуні-ка-цій” [Зернецька О. В., 72]. У 90-х роках з подачі американського вче-но-го Н. Негропонте (завідувача лабораторії медіа Массачусет-ського технологічного інституту) виникає поняття інформаційної супермагістралі. Це нескінченне павутиння комунікацій та інфор-маційних послуг. Через систему елементів інформаційної інфра-стру-к-тури (комп’ютери, бази даних, побутова електротехніка) від-бу-ватиметься постачання нескінченної кількості інформації її спо-жи-вачам [там само].

Ще в травні 1995 року корпорація Microsoft на чолі з магнатом Білом Гейтсом і корпорація NBC (президент Боб Райт) оголосили зближення комп’терних і телевізійних технологій. Відбулося об’-єднан-ня найбільшої в світі комп’ютерної компанії з одним із най-більших у світі телевізійних кон-гло-мератів для виробництва про-грам-ного продукту, що поши-рю-ється комп’ютерними мережами, компакт-дисків, цифрового ві-део, інтерактивного телебачення і традиційних медіа. Найбільшим виграшем від цього партнерства є створення у серпні 1995 року “Мережі Microsoft” — нової онлай-нової послуги, яка пропонує своїм користувачам розваги, фільми, шоу, спорт, новини компанії NBC. Конгломерація цих двох компа-ній — це перший крок до лідерства у конвергенції телебачення і комп’ютерів.

“Мережа Microsoft” притягує до себе інших виробників інформа-цій-ного продукту. Так, у травні 1995 року до конгломерату звернулися ESPN (телевізійна спортивна мережа), C-SPAN, Court TV (телетрансляції із залів суду), Home Shopping Network (теле-мережа для замовлення продуктів не виходячи з дому) та American Greeting (“Американські вітання”).

Утворення нових конгломератів відбувається і в інших країна. Так, японська компанія Matsushita стала володаркою MCA — могутньої групи в сфері індустрії розваг, до якої належать і відомі кіновиробництва Universal Studios.

Є випадки об’єднання конкуруючих компаній. Так, підписана угода між IBM та Hewlett-Pacard. Два комп’ютерні супергіганти створили глобальну спілку для виробництва набору засобів для функціонування комп’ютерних мереж. Окрім них, туди входять ще й DEC i Intel (приклади взяті з [Зернецька О. В., 71—85]).

“Таким чином, виробництво обладнання для телекомунікацій та ком-п’-ютерних мереж, комп’ютерів та програмного продукту, опти-мі-зація стандартів,— все це веде до прискореної інтеграції індустрії масової комунікації з індустріями інформації та обчислювальної тех-ніки. Концентрація та