і н т е р в ' ю - з а р и с о в к а,

і н -т е р в ' ю - а н к е т а,

п р е с - к о н ф е р е- н ц і я .

Офіційні (протокольні) інтерв'ю — це записи бесід представників преси, радіо і телебачення. Офіційні (протоколь-ні) бесіди проводяться у вигляді своєрідного інтерв'ю-звіту, інтерв'ю - монолога, інтерв'ю - діалога, прес-конферен-ції.

Суто інформаційні інтерв'ю (повідом-лення) покликані повідомити думку авторитетної особи, доброго спеціаліста про події, факти, як правило, досить оперативного характеру. Передбачається, що журналіст знає запити читачів, радіослухачів, телеглядачів і відпо-відно до них формулює запитання.

Вважається, що підготувати інформаційне інтерв'ю (по-відомлення) не складає труднощів. Така думка хибна. Цей вид інтерв'ю висуває перед журналістом свої вимоги. Для нього важливими є такі якості, як актуальність, новизна інформації, її компактність, зрозумілість. В інтерв'ю не повинно бути невідомих масовій аудиторії тер-мінів, понять, назв, що заважають зрозуміти суть розмови. Інформаційні інтерв'ю (повідомлення) друкуються у га-зетах , передаються по радіо і телебаченню у вигляді інтерв'ю - звіта, інтерв'ю - монолога, інтерв'ю - діалога, інтерв'ю - анкети, прес-конференції.

І н т е р в ' ю – з в і т — це виклад бесіди, її найважливі-ших, найістотніших моментів. Відповіді журналіст пере-повідає або відтворює у скороченому вигляді. Таке інтер-в'ю є своєрідним звітом про розмову й іноді публікується з посиланням на співбесідника.

І н т е р в ' ю - м о н о л о г — суцільна розповідь, у якій інтерв'юйована особа відповідає на одне запитання газети чи журналіста. В інтерв'ю-монолозі може коментуватись якийсь важливий факт, роз'яснюватись певна подія, явище. Це власне записана розповідь, інформаційне повідомлення.

У групі інтерв'ю-повідомлень найбільш поширеним є інтерв'ю-діалог.

І н т е р в ' ю - д і а л о г - це розмова на рівних, яка ініціюється інтерв'юером. Зрозуміло, для такої розмови журналіст чи людина, яка виступає у ролі інтерв'юера, мусить не просто бути готовим, а й мати відповідний авторитет.

Цей вид інтерв'ю викликає інтерес у читача, радіослухача і телеглядача, коли запитання і від-повіді безпосередні, логічні, пронизані основною ідеєю, чітко, послідовно і глибоко розкривають мету бесіди.

Широкого розповсюдження набули і н те р в ' ю - а н к е т и — цикл коротких бесід або письмових відповідей на одне запитання. Це той випадок, коли на заздалегідь підготовлені письмові запитання відповідає багато людей.

На основі відповідей створюється уявлення про те чи інше явище, подію, факт, які цікавлять громадськість. Інтерв'ю-анкети допомагають редакціям газет, радіо, теле-бачення краще уявити читача, слухача, глядача, з'ясувати його інтереси, нахили. Анкетування часто є своєрідним соціологічним дослідженням.

П р е с - к о н ф е р е н ц і ї — групові, масові інтерв'ю. На прес-конференціях одна або більше компетентних осіб ін-формують присутніх журналістів про ту чи іншу подію, відповідають на їх запитання.

Головне завдання п о р т р е т н о г о і н т е р в ' ю (і н т е р в ' ю- з а р- и с о в к и) — показати людину, всебічно розкрити її особливості, риси характеру, погляди, думки, нахили, смаки.

У портретному інтерв'ю (інтерв'ю-зарисовці) передусім важливо зберігати індивідуальність мови співбесідника. Це легше вдається на радіо і телебаченні, якщо записува-ти людину без тексту. У газеті значно важче. Постає, на-приклад, проблема відтворення усної мови в письмовому тексті, адже міг інакше говоримо, ніж пишемо. Тут і про-являється професіоналізм журналіста: вміти не тільки пе-редати важливу і цікаву інформацію, а й «почути» співбе-сідника, зберегти природність усної мови під час запису діалогу. Зрозуміло, всебічно розкрити особистість — за-вдання досить складне.

У п р о б л е м н о м у і н т е р в ' ю (публіцистич-ному діалозі) розглядаються актуальні питання пе-ребудови всіх сфер соціального життя. Глибокі, докорінні зміни, які відбуваються у нашій країні, вимагають повного напруження сил, енергії, ініціативи1, наполегливої бороть-би з інертністю і консерватизмом, зобов'язують передусім журналістів психологічно перебудуватись, по-новому ми-слити, щоб глибоко і об'єктивно розкривати новий стиль роботи.

Проблемне інтерв'ю вимагає ясних запитань, обов'язко-вим для нього є співставлення думок, відстоювання осо-бистої точки зору, громадської позиції. Воно нерідко має характер загостреного публіцистичного діалогу. Метою такого діалогу є з'ясу-вання істинних причин і наслідків того чи іншого явища, всієї правди про нього. Читач, телеглядач, радіослухач відчуває, бачить, чує народження думки, стає ніби співучасником розмови.

Важливі проблеми економічного, соціального, культур-ного розвитку на сучасному етапі обговорюються за «круглим столом». Справжній «круглий стіл» починаєть-ся там, де є безпосереднє спілкування учасників, реальне обговорення, спрямоване на дослідження актуальної про-блеми, яка хвилює не тільки тих, що зібралися, а й широ-ке коло читачів, радіослухачів, телеглядачів. І н -т е р в ' ю – п о л і л о г (б е с і д а з а к р у г л и м с т о л о м) — групове, масове інтерв'ю — також у своїй основі має дра-матургію. Вона полягає у зіставленні позицій (а інколи і зіткненнях), у прагненні