Реферат на тему:
Журналістика як галузь масово-інформаційної діяльності
Поняття "масової інформації" як одиниці мислення в журналістиці. Ти-пологічні концепції соціальної інформації. Перетворення в журналістиці наукових, професійних, художніх та індивідуальних повідомлень на масо-ву інформацію. Спонукальність масової інформації. Специфіка інфор-мації в журналістиці (актуальність, оперативність, документалізм, по-вторюваність тем і неповпюрність матеріалів). Рівні і форми існування масової інформації. Зовнішній і внутрішній типи інформації
Сьогодні в суспільній думці з терміном "журналістика" конкуру-ють терміни "органи (засоби) масової інформації" і "мас-медіа". В обох з них наголошується на тому, що в сучасному світі журналістика сприй-мається як масово-інформаційна діяльність. Відреагувала на це й теорія журналістики, де поняття "масова інформація" сьогодні теж висунуло-ся на перший план. Воно складається з двох частин, кожна з яких семан-тпчнозначима.
У сучасній науці існує дві концепції поняття "інформація": атри-бутнпна іі функціональна. Згідно з першою, інформація розуміється як атрибут матерії, а відтак є властивістю будь-якого матеріального об'єкта. Згідно з другою, інформація функціонує лише на соціальне свідомому рівні, є результатом спрямованої активності, а обмін інфор-мацією між людьми за допомогою ишків та символів розглядається як головна умова розвитку людської кулі-1 урн, її найважливіша форма.
Згідно з сучасними поглядами на людину, вона відрізняється від решти представників живого світу здатністю засвоювати у великих кількостях зовнішню інформацію і на її підставі продукувати внутрішню. Власне поява істот, що містили більше інформації в мозку, аніж у генах, спричинила мільйони років назад революцію в розвитку живого світу. Для прогресу живих організмів виявилися потрібними ре-човина, енергія та інформація. А відтак інформація виявляється одним з базових атрибутів життя як такого. Людина стоїть вище усяких інших форм життя, тому що вона є передусім життя, що усвідомлює саме себе. Причому з розвитком людини від нижчих до вищих її типів потреба в інформації стало збільшується, унаслідок чого на певному етапі розвит-ку людства виникає журналістика. Таким чином, журналістика є най-важливішою складовою соціальної інформації і може бути пояснена ли-ше з погляду функціональної концепції інформації.
Слово "інформація" в журналістиці має широке і вузьке значен-ня. У широкому значенні інформація — всяке нове знання, що пере-
дається від одного суб'єкта до другого. "Вживаючи слово "інфор-мація", важливо також пам'ятати і про етимологію цього слова, — відзначає академік Російської АН Микита Моїсеєв. — У звичайному, життєвому смислі воно означає суму відомостей, яку отримує певний суб'єкт — людина чи група людей (або тварин) — про навколишній світ, про самого себе, про другого суб'єкта або досліджуване явище — відомостей, з допомогою яких він може точніше прогнозувати насшдки своїх дій і відбирати способи використання своїх можливостей для за-безпечення власних інтересів і для досягнення поставлених цілей".
Таке розуміння інформації висуває на центральне місце суб'єкта, який використовує отриману інформацію на свій розсуд. Під суб'єктом в даному випадку розуміємо не лише окрему людину, але й людську спільноту будь-якого обсягу, аж до людства в цілому.
У вузькому значенні інформація — сукупність коротких некоменто-ваних повідомлень. У теорії журналістики слово "інформація" використо-вується й у спеціальному значенні, у цьому випадку воно означає конкрет-ний жанр невеликої за обсягом замітки, що повідомляє про певну новину.
Масова інформація, таким чином, є різновидом соціальної інфор-мації. Соціальна інформація — це повідомлення, передані будь-якою зро-зумілою людині знаковою системою про процеси функціонування суспіль-ства, а також про те, що стосується цих процесів і може вплинути на них.
Існує кілька типологічних концепцій соціальної інформації.
Автори підручника "Теорія і практика радянської журналістики: Основи майстерності, проблеми жанрів" (Львів, 1989) за предметом зо-браження розподіляють інформацію на такі типи:
1. Офіційна інформація. Сюди належать державні постанови, ре-золюції партійних з'їздів і конференцій, промови політичних діячів, за-яви політичних партій, громадських організацій та окремих осіб. Офіційна інформація надається для опублікування відділами зв'язків з громадськістю, прес-центрами та прес-бюро установ чи організацій, з'їздів чи конференцій. Вона не підлягає редагуванню і мусить бути опублікована дослівно, у тому вигляді, у якому надійшла.
2. Подієва інформація. Це — основний інформативний блок, створюваний редакційним колективом, його репортерами й кореспон-дентами. Сюди належать оперативні повідомлення про факти й події внутрішнього й міжнародного життя.
Подієва інформація надходить з двох джерел: а) від інформаційних агентств і
б) від власних кореспондентів.
Цей тіш інформації створює особливо гарний ґрунт для реалізації творчих можливостей журналіста.
3. Ділова інформація. До неї відносяться виступи фахівців з як-найширшого кола питань, що цікавлять аудиторію. Це можуть бути ма-теріали з медицини, освіти, будівництва, агрономії тощо, як створені са-мими спеціалістами, так і отримані від них у вигляді інтерв'ю.
4. Довідкова інформація і реклама. До цього виду інформації на-лежать програми радіо і телебачення, театральна й кіноафіша, розклад руху транспорту. Рекламна інформація займає в сучасній журналістиці вагоме місце й виконує не тільки функцію повідомлення, але й фінансо-вого забезпечення видань.
5. Естетична інформація. Це літературні твори, репродукції жи-вопису й художні фотографії в друкованих ЗМІ; музика, вистави, теле-й художні фільми на радіомовленні й телебаченні.
6. Публіцистична інформація або просто —публіцистика. Це сер-цевина, стрижень журналістики, аналітичні матеріали різних жанрів від коментаря до огляду, статті, нарису. Разом з подієвою інформацією публіцистика створюється в редакційному колективі. Але на відміну від першого виду (подієвої інформації), другий пов'язаний не з відтворен-ням вже готових фактів і явищ, а з створенням нових духовних та інте-лектуальних цінностей.
Автори підручника "Масова комунікація" (К., 1997) виділяють такі типи соціальної інформації:
1. Масово-розповсюджувана (масова) інформація, до якої відно-сять усю публічно розповсюджувану
