Будучи першопроходцем, журналіст першим розгадує прихова-ний для решти зміст подій, з'ясовує причиново-наслідкові зв'язки, роз'яснює перспективи розвитку явищ, пропонує шляхи розв'язання проблем і застерігає від помилок. Відчуття першості в журналістиці нічим не відрізняється від радості науковця, що здійснив наукове відкриття. CBoqjinHicTb же масово-інформаційної діяльності полягає в можливості багаторазово пережити щастя першовідкріптя, тим часом як наукова сфера навряд чи так систематично й часто надає такі підста-ви своїм суб'єктам.

7. Важливою перевагою журналіста є те, що його професійні обов'язки дають йому можливість подорожувати. Кореспондент район-ної газети мусить бувати в усіх його населених пунктах. Співробітник регіональної (обласної) преси за предмет своїх журналістських творів має життя усіх районів, сіл, містечок і міст. Журналіст центральної га-зети має перед очима всю Україну, повинен черпати матеріал з усії її регіонів. Активно розвиваегься в сучасній Україні й міжнародна жур-налістика, яка передбачає ознайомлення українського читача з подіями в усьому світі. Не рідкість у сучасномжшті — наявність зарубіжних ко-респондентів і в регіональних мас-медіа. Усе залежить від фінансових можливостей видання утримувати власного кореспондента у великому центрі міжнародного політичного житія.

8. Журналістика дає можливість людині стати знаменитою, бачи-ти своє ім'я надрукованим у газеті чи журналі, чути свій голос в ефірі, бути відомою багатьом громадянам особою. Психологи свідчать, що в мотиваційній сфері поведінки можливість задовільнити прагнення до слави є важливим компонентом вчинків людини. У такий спосіб особа увічнює себе, залишає наслідки своєї праці для нащадків.

Слід відразу застерегти молодого журнатіста, що шлях до слави в цій професії — довготривалий і тернистий; популярність приходить до журналіста тоді, коли він сходить на професійну вершину, набуває авторитетності серед читачів, оволодіває глибокими знаннями і секре-тами майстерності. Це не популярність гімнастки чи футболіста, які су-проводять спортсмена з юнацьких літ, після перших же вдалих виступів. Це наслідок багаторічної невтомної праці над собою.

9. Журналістика приваблює можливістю мати гарні заробітки, посідати престижне місце в структурі суспільства. Пострадянський простір, до якого належить і Україна, характеризується існуванням на ньому так званого перехідного суспільства, що його ознаками є неза-вершеність реформ, наявність політичних сил, які прагнуть повернути колесо історії назад і домогтися під будь-якою назвою відновлення "сдіной і нєдєлімой" Росії. Тому й становище журналістики в Україні, як і її працівників, залишає бажати кращого. У самій Росії' журналісти-ка переживає кричу. "Середньомісячна зарплата журналістів регіональ-них ЗМІ, — за свідченням спеціашста, — складає третину від середньої зарплати по країні, і 40% з тих, то пишуть, до падіння рубля в серпні 1998 р. отримували від 50 до 100 доларів на місяць.

Однак Україна тримає стабільніш курс на адаптацію у світове співтовариство, економічні реформи і утвердження власної державної незалежності. А відтак, для молодого журналіста сьогодні важливо зна-ти інше: у всьому світі журналістика відноситься до найбільш престиж-них професій, а праця її представників оплачується за найвищими розцінками. За даними на середину 1990-х років вона входила в дев'ят-ку найбільш високооплачуваних професій у ЗДА. Тижнева заробітна плата у цій дев'ятці складала: юрист — 1008 дол., лікар — 984, інже-нер — 836, викладач вищого навчального закладу — 756, головний бух-галтер — 743, економіст — 732, програміст ЕОМ — 662, архітектор — 632, журналіст — 5374. В американській дійсності журналісти належать до того прошарку забезпеченої інтелігенції, що прагне до "мерито-кратії" (від. лат. meritus —гідний), сутність якої полягала б у приході до влади найбільш обдарованої й гідної частини суспільства.

Прикметами "нового класу", що зароджується в Америці, є на-явність у її представників вищої освіти, здобутої в найкращих національних закладах освіти; виняткові природні здібності, включаю-чії стабільну працездатність; неодмінне досягнення поставлених цілей і надзвичайні амбіції. От у яку суспільну групу входять журналісти в роз-винених країнах світу.

Складений соціологами портрет середньостатистичного амери-канського журналіста такий: це мужчина, що дістав ступінь бакалавра в громадському коледжі, одружений, має вік 38 років, його заробітна плата складає 31 тис. доларів на рік, він працює в журналістиці 14 років і має намір працювати й далі5.

Знаючи про рух нашої держави у напрямку до світового співтова-риства, слід припустити, що саме до такого майнового рівня і соціаль-ного становища буде прямувати й українська журналістика, тим

більше, що від неї самої не в останню чергу залежить, яким бути завтра нашому суспільству.

Як бачимо, професійна діяльність журналіста містить багато пе-реваг, що і'х, безперечно, усвідомлює молода людина, обираючи для се-бе цю спеціальність. Але зовсім мало хто з молоді замислюється над труднощами даного фаху, виявляє спроможність бачити зворотній бік медалі. Тому завжди, зустрічаючись з абітурієнтами в дні відчинених дверей, із слухачами підготовчих курсів і навіть з уже зарахованими на навчання студентами Харківського національного університет імені В. Н. Каразіна, я передусім прагну попередити їх про труднощі і небез-пеку цієї романтичної професії і разом з тим описати ті суворі вимоги, які вона висуває до кожного індивіда, хто її обирає. Це тим більше важ-ливо усвідомити, бо самі переваги професії невіддільні від її труднощів, і в деяких випадках у другій частині нашого викладу мова йтиме про те ж саме, що і в першій, але з від'ємним знаком.

Отже:

1. З багатьох професій журналістика — найбільш