в християнському світі, де основи гуманізму сформо-вані на підставі уявлень про десять заповідей Божих, викладених у Біблії, у другій книзі "Вихід" з п'ятикнижжя Мойсеевого, яке відкриває християнське Святе письмо. Цікавих відсилаємо до цього місця в Біблії — книга Вихід, розділ 20, вірші 2-17. Не всі Божі заповіді є етично актуальними — частина з них, зокрема від 1 по 4, вірші 2-11, регламен-тують сакральний бік людського життя. Але решта заповідей, від п'ятої по десяту, вірші 12-17, містять моральні аксіом я, формулюють правила поведінки кожного індивіда в суспільстві. Тут зібрані знамениті імпера-тиви: "Шануй своїх батька та матір", "Не вбивай!", "Не чини перелю-бу!", "Не кради!", "Некривосвідчи!", і навіть "Не жадай дому ближнь-ого свого ані майна його!" (Деякі заповіді довелося скоротити, але суть їх передана точно).
Ці моральні максими, сформульовані з граничною стислістю.й конкретністю, представлені в зрозумілих, кожному доступних словес-них формулах, і мають особливе значення для організації співжиття то-
дей у суспільстві. Вони наділені універсальним характером і не можуть бути ні спростовані, ні :ianqie4eni навіть з погляду аіеїзму. На їхньому ґрунті сформувалася система європейського гуманізму як етико-філо-софська концепція з пріоритетом загальнолюдських цінностей. А істо-ричні уроки XX століття, що мало трагедії двох світових воєн та перма-нентної громадянської війни, яка стала наслідком соціалістичного екс-перименту в Радянському Союзі, остаточно переконують у незапереч-ній цінності миру, злагоди, любові, гармонії й рівноваги як основ роз-витку суспільства. Журналістика й мусить бути чинником стабільних суспільних відносин, будувати свою діяльність на засадах гуманізму.
2. Патріотизм є другим важливим принципом журналістської творчості. Під патріотизмом розуміється одне з найглибших грома-дянських почуттів, змістом якого є любов до батьківщини, відданість своєму народові, гордість за надбання національної культури. Патріотизм виявляється в практичній діяльності, спрямованій на всебічний розвиток своєї країни, захист її інтересів.
Наша батьківщина — Україна, тому діяльність української жур-налістики, якою б мовою вона не видавалася, мусить бути спрямована на зміцнення Української держави, досягнення добробуту її народу, на-лагодження гармонійних стосунків усередині суспільства, забезпечення вчасного й конструктивного розв'язання виникаючих соціальних супе-речностей і конфліктів.
Проте історична доля України в складі Росії, а потім і Радянсько-го Союзу складалася так, що український патріотизм з погляду цент-ральної влади розглядався як сепаратизм, спрямований на зруйнування цілісності імперської держави, витлумачувався не більше, не менше як "український буржуазний націоналізм". На такому розумінні українсь-кого патріотизму виховувалися цілі покоління радянських людей, тому й тепер деякі з громадян неспроможні остаточно подолати колишні упе-редження й забобони. Подекуди ще має місце зверхнє ставлення до ук-раїнської культури як до меншовартої, є тенденції економічні негаразди сучасного періоду пов'язувати виключно з проголошенням Україною незалежності, створенням самостійної Української держави.
Усе це накладає великі обов'язки на українську журналістику, яка, незалежно від мови видання, мусить терпляче й послідовно запро-ваджувати в свідомість читачів ідеї українського патріотизму, захища-ти соборність України, пропагувати надбання української культури.
Патріотизм, зрозуміло, зовсім не передбачає відсутність критики органів влади різних рівнів і посадових осіб, недосконалих боків еко-номічної й соціальної політики уряду, недостатньо виважених чи й неприйнятних рішень законодавчих органів. Але критика мусить бути не руйнівною, а конструктивного, вестися з позицій вдосконалення, поліпшення суспільних відносин, а не пропаганди ідеї громадянської війни чи й ліквідації самої держави. Така конструктивна критика, безу-мовно, входить в обсяг патріотизму, є гарантією соціальної стабільності й зміцнення держави.
3. Інтернаціоналізм — важлива засада сучасної журналістики, що сусідить і становить діалектичну єдність з патріотизмом. Інтер-націоналізм як світоглядна засада є наслідком зростаючої інтер-націоналізації суспільного життя, що виражається у величезному зрос-танні комунікації, у спільності ідей та ідеалів одної Генерації в різних країнах, у відчутті світом себе як цілісності. Інтернаціональне — не без-національне, але міжнаціональне, міжнародне.
У структурі інтернаціоналізму як соціальної засади журналістики варто виділяти зовнішній і внутрішній аспекти.
У зовнішньому аспекті під інтернаціоналізмом розуміється оз-найомлення читача з світом, сучасним міжнародним становищем, зовнішньою політикою України, її стосунками з сусідніми державами, угодами й взаєминами із зарубіжними країнами. Журналістика, окрім цих цілей, мусить нести українському читачеві й глядачеві кращі зразки зарубіжних літератур і культур, збагачувати їх духовний світ здобутка-ми світового мистецтва. Журналістика повинна пропонувати ук-раїнському громадянству перевірені загальнолюдські ідеали розвину-тих країн, виробленого в них досвіду політичної й економічної ор-ганізації суспільства.
В другому аспекті ця засада реалізується в ознайомленні світу з Україною. З'явившись зовсім недавно на політичній карті світу як неза-лежна держава, Україна потребує особливо активної інформаційної праці для якомога повнішого висвітлення свого минулого й сучасного, політичного життя, інтелектуального та ресурсного потенціалу, про-мислових та наукових досягнень, екологічних та економічних проблем. Певна річ, таку роботу можуть виконувати (й виконують) і зарубіжні кореспонденти, міжнародних інформаційних агентств, найбільших ви-дань чи телерадіокомпаній. Але тут слід виходити з того, що турбота про об'єктивну та всебічну інформацію про власну країну повинна ля-гати на українських журналістів. Якщо не вони, то хто ж розповість світові найкраще про їхню Батьківщину?
У внутрішньому аспекті під інтернаціоналізмом розуміється про-паганда в журналістиці ЇД'Ч міжнаціонального миру й злагоди в самій Україні, адже наша батьківщина — багатонаціональна держава, її доб-
робут і процвітання залежать не в останню чергу від того, наскільки гармонійними й збалансованими будуть стосунки між націями всере-дині країни. Журналістика повинна вивчати внутрішні міжнаціональні стосунки, працювати для виховання взаємної поваги й терпимості між представниками національних спільнот, знайомити читачів з досягнен-нями культур різних народів, що мешкають на території України. Є цілковито неможливими публічні образи або негативні оцінки