національного характеру чи історичної долі певних народів зі сторінок органів масової інформації, які принижують честь і гідність кожного представника даної національної спільноти. Така практика викоренена в демократичних державах світу. На них слід орієнтуватися й Україні.
Принцип інтернаціоналізму, який у радянській ідеологічній сис-темі сприймався лише як пролетарський, соціалістичний інтер-націоналізм, не мусить відкидатися нами в нову добу, але мусить бути очищений від антигуманних ідеологічних нашарувань і плідно викори-станий у його безсумнівній продуктивній сутності.
4. Демократизм — також важлива засада діяльності журналіста. Демократія, що в буквальному перекладі з грецької мови означає наро-довладдя, — це така форма політичної організації суспільства, що ха-рактеризується участю народу в управлінні державними справами. У широкому розумінні демократія — форма керівництва будь-яким колек-тивом, яка передбачає активну участь усіх його членів у здійсненні всіх заходів, у тому числі обговоренні й прийнятті управлінських рішень.
Журнашстика є невід'ємною складовою демократичного суспільства, власне, у значній мірі й забезпечує участь громадян в уп-равлінні державними справами, інформує їх про проблеми, надає мож-ливість для їх обговорення, сповіщає про прийняті рішення. Демокра-тизм журналістики виражається в орієнтації на народ, його запити й по-треби, в постановці й розв'язанні тих проблем, що хвилюють мільйони людей. Це перший аспект демократизму журнашстики.
Другий аспект полягає в тому, що матеріали ЗМІ мають бути до-ступними народові за змістом і за формою. У цьому аспекті демокра-тизм суміжний із поняттям народності, вимагає від автора простоти вислову як Гарантії комунікаційних можливостей журнатістики. Причо-му простота мусить бути сприйнята як найвищий вияв майстерності, у відповідності до приказки "Усе геніальне — просте", вона нічого спільного не має із спрощеністю, примітивністю.
Третій аспект демократизму журналістики — економічний, вона має бути доступною читачеві за ціною. Кожен журналіст зацікавлений v комунікації з читачем, хоче бути прочитаним і зрозумілим. А відтак,
ціна його видання повинна співвідноситися з купівельною спро-можністю читачів. А втім, у нинішній ринковій ситуації ціна періодич-ного видання також встановлюється ринком: занадто дешеве видання стає збитковим і мусить піднімати ціну, занадто дороге втрачає тираж і мусить опускати ціну. Таким чином встановлюються оптимальні ціни на продукцію ОМІ.
5. Правдивість як засада діяльності журналіста передбачає об'єктивність його у висвітленні подій, неупереджений підхід до явищ життя, а здатність органів масової інформації подавати неспотворену картину дійсності сприймається як найважливіший вимір якісного рівня журналістики.
При цьому слід пам'ятати таке: "Об'єктивність визначається не констатацією факту, а його дослідженням, пізнанням"65. "Факт не можна вважати явищем об'єктивної дійсності, — пише цей же дослідник у спеціальному дослідженні і далі роз'яснює: — Фактом ми називаємо відо-бражені у свідомості сторони дійсності різного рівня узагальнення і різно-го предметного змісту"66. Ці важливі тези професора В. В. Різуна означа-ють те, що правдивість і об'єктивність у журналістиці не може бути досяг-нута лише за рахунок викладу фактів, а обов'язково потребує аналітичної праці, спрямованої на їх аналіз, коментар, дослідження. Правдивість, та-ким чином, полягає не в інформаційності, а в аншгітичності журналістики. Але підставою для формування пояснюючих теорій і концепцій можуть бути-лише достеменні, документально зафіксовані факти.
Кожен має право висловлювати свою думку, але ніхто не має права дезінформувати суспільство. В основі всієї масово-інформаційної діяльності, включаючи й публіцистику, мусить лежати передусім прав-диве, об'єктивне й вичерпне викладення фактів, всебічне висвітлення проблеми, представлення в журналістському творі на неї різних, включ-но з протилежними, точок зору. Журналіст робить висновки, спираю-чись на факти, а не підшукує факти для наперед вигаданої чи прийнятої ідеологічної конструкції.
Картина світу, що постає зі сторінок ОМІ, повинна бути адекват-ною реально існуючій, об'єктивній дійсності. У цьому відношенні жур-налістка спирається лише на одну творчу засад}' — реалізм, їй неприй-нятна множинність творчих методів і напрямків, які властиві художнь-ому мисленню. Журналіст не може бути ні символістом, Ігі романтиком,
ні імпресіоністом, ні абсурдистом. Він знає лише один обов'язок — об'єктивно й правдиво, вичерпно і всебічно інформувати свою ауди-торію про події і явища реальної дійсності.
6. Оперативність — своєчасність, швидка робота журналіста, його здібність готувати й передавати інформацію в стислі терміни. Читача ОМІ цікавлять новини, останні новини, аналітичні матеріали з приводу останніх подій. Застарілі новини—оксиморон, нонсенс. Новини переста-ють бути новинами, як тільки стають застарілими. Тому оперативність, здатність підготувати інформацію про сьогоднішню подію в сьо-годнішній номер визначає міру професійної майстерності журналіста.
Знання й усвідомлення головних засад журналістики є основою формування журналістом своєї соціальної позиції, гарантує успішну діяльність кожного представника мас-медіа.
СЛОВНИК МОЛОДОГО ЖУРНАЛІСТА
ЖУРНАЛ (франц. journal від jour — день) — періодичне друковане ви-дання, яке містить статті й матеріали з різних суспільно-політичних, науко-вих, виробничих та інших питань, публікує літературні та публіцистичні твори, літературно-критичні праці, ілюстрації та фотоматеріали. На відмі-ну від газет, спрямованих на оперативну інформацію, журнали дають змогу більш детально й за більш значні терміни охопити події сучасного суспільно-го, політичного, культурного та наукового життя, вмішують обширні на-укові статті, художні твори великого обсягу. Журнал — носій аналітичної, фундаментальної інформації; у цьому його головна відмінність від газети.
За свідченням статистики, одну книжку журналу читає приблизно у п 'ять разів більше людей, ніж примірник газети, відтак можна говорити про ґрунтовніший вплив такого типу видань у порівнянні з іншими видами періодичної друкованої продукції.
Журнали типологізуються за трьома засадами: І) за періодичніс-тю — такі, що виходять щотижня, щомісяця, щодвамісяця, щокварталу, щороку; 2) за змістом — загальні, громадсько-політичні, літературно-ху-дожні, наукові, спеціальні (галузеві): 3) за читацьким призначенням — для жінок, для дітей і молоді тощо.
Першим